Чи піде історія у пісок: що буде з Миколаївською фортецею

Про це заговорили місяць тому, у січні нинішнього року, однак рішення щодо нахабного нищення спадщини змінювати поки не плануюють.

Комплекс оборонних укріплень у Миколаєві – це єдиний в Україні зразок австрійських фортифікацій другої половини XIX-початку XX століття, яка збережена приблизно на 90%. Тут, з-поміж іншого, є перспективи для розвитку туризму в області, проте на рівні держави їх чомусь відмовляються розгледіти.

Історія є доволі заплутаною і бере початок з того часу, як до департаменту архітектури Львівської ОДА надійшов лист за підписом одного із заступників міністра культури.

«Ексначальник управління охорони культурної спадщини Львівської обласної держадміністрації Валерій Потюк подав до Міністерства культури України лист на ім’я експертної комісії щодо того, що «фортеці не існує», – сказав у пресклубі представник громадського фонду «Миколаївська народна Самооборона» Іван Максимович.

Загалом, у документі йшлося про те, щоби внести фортецю як об’єкт культурної спадщини у перелік пам’яток культурної спадщини області, але за новою обліковою документацією. У ЛОДА  з’ясували, що підписи на нових документах нібито можуть бути підроблені, а низка цінних об’єктів, які перебувають на території фортеці, вказані як уже неіснуючі. Себто Міністерство культури отримало викривлену інформацію про об’єкт.

Іван Максимович розповідає, що очільник Мінкульту Олександр Ткаченко надав відповідь нардепу Тарасові Батенку.

«У жовтні 2019 року за поданням ЛОДА на засіданні експертної комісії з розвитку питань занесення об’єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам’яток України розглядалося питання занесення до реєстру однієї зі складових комплексу фортифікаційних та інженерних споруд фортеці в Миколаєві, а саме: об’єкта групи «Лиса гора». І за результатами розгляду вказаний об’єкт був рекомендований до занесення до реєстра як пам’ятка місцевого значення», – йдеться в листі Тарасу Батенкові міністра культури.

Натомість представник громадського фонду каже, що документи подали півтора роки тому, а експертна комісія дала позитивий висновок: «Це мало бути занесено в реєстр, а міністр культури та його працівниця Ірина Прокопенко це підтверджуюють».

Утім в документі від міністра культури йдеться: «Вказані обставини не були в повній мірі дослідженні під час розгляду питання занесення вказаного об’єкта на засіданні експертної комісії з розгляду питань занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також не враховано, що в розділі облікової документації на об’єкт групи «Лиса гора» перераховано складові, але при цьому не було додано облікову документацію на складові об’єкти».

Тобто це говорить про те, що вони заперечили існування фортеці.

Окрім цього, говорить Іван Максимович, було зафіксовано кілька фактів мародерства. Що важливо, ці дії були чітко сплановані, працювали професіонали, адже за підрахунками вартість піску на об’єкті становить загалом 1 мільярд 400 мільйонів гривень.

«Коли ми досліджували факти мародерства щодо саме цієї фортифікаційної споруди, то чотири спостережних пункти були завалені: сосна, деревина, діаметром 60-70 см була повалена на цей спостережний пункт. Під вагою мародери запхали сухе гілля та хотіли підпалити. Тесані каміння з вапняка, пісковика знаходяться під тиском, під температурою все розривається. Експерт з вибухової справи підтвердив ці підозри. Також пробували знищити самі печери: певна група людей їх завалювала», – додає активіст.

Від громадської ради звертались до СБУ. Там відреагували, та до сьогодні немає жодних результатів. Також за фактом відкрили кримінальне провадження.

Як пояснює Леонід Озірковський, кандидат техінчних наук та доцент кафедри теоретичної радіотехіки та радіовимірювань «Львівської політехніки», такі об'єкти ж ключовими для патріотичного виховання, тому є дуже дивною позиція Львівської обласної ради.

«У червні 2019 року подали документи, їх розглянули в жовтні, далі вони просто зникли з поля зору. Тут раптом 22 жовтня того ж року з'являється лист від партнерів, які спочатку хотіли зробити кар'єр. Однак не змогли отримати офіційного дозволу на георозвідку, але підпільно все ж її зробили. СБУ саме це і перевіряла. У листі просять «призупинити розгляд питання занесення об'єкта групи «Лиса гора» до Реєстру нерухомих пам'яток». Натомість комунальне підприємство Львівської облради  «Реставрація та управління замками палацами Львівщини» про 51-81% втрат цієї пам'ятки», – пояснює інженер.

Він зазначає, що після дослідження джерел з'ясувалось, що більшість із них — російські архіви, які вони могли знайти в мережі, жодного з австрійських немає.

«26 листопада експертна комісія Мінкульту каже, що пам'ятка є, але об'єкти не збереглися. Це означає, що пробують занищити історичну пам'ять», – додає Озірковський.

Голова Миколаївської ОТГ Андрій Щегель каже, що історія довкола споруди є доволі заплутана, а захист фортеці як історчиної одиниці міськрада Миколаєва розпочала ще до місцевих виборів, які пройшли 25 жовтня торік.

Голова ОТГ пояснює, що до голосування місто мало свою окрему територіальну одиницю. Так само і сільські ради, території яких зачіпає питання споруди (Дроговицька сільрада, Розвадівська та Тростянецька ОТГ і тодішній Миколаїв (тепер ОТГ). Цей комплекс розташований на цих територіях, але якщо брати до уваги саме місто Миколаїв, то це територія міста, а якщо брати до уваги інші населених пунктів, то це вже території за межами населених пунктів.

«Оскільки 25 жовтня відбулась децентралізація, то Дроговицька сільрада увійшла до складу Миколаївської ОТГ. І тепер об’єкти, про які ми говоримо, у своїй більшості перебувають на території сільради, але за межами населеного пункту. Свою позицію ми висловили у попередніх рішеннях. Більше того, було виділено кошти для того, щоби ще в минулих роках провести паспортизацію об’єктів Миколаївської фортеці, що нам успішно вдалося. Цей процес ми завершили, що стосується міста Миколаєва. Зараз ми в процесі того, щоби завершити роботу над об’єктами, які знаходились на тодішній Дроговицькій сільській раді (тепер Миколаївська громада)», – розповів Андрій Щегель.

Зараз триває документування об’єктів історичної спадщини.

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри візантиністики ЛНУ імені Івана Франка Леонтій Войтович розповідає, що Миколаївська фортеця згадується в історії Першої світової війни. У 1914 році тут були провідні російські і автрійські полководці.

«Окрім того, є російські та австрійські військові архіви, до яких жодні з шукачів піску доступів не мають і які неможливо зруйнувати. Там є план фортеці та деталі її спорудження. Це найкраще збережена фотеця часів Першої світової війни на території сучасної України. В умовах нової фортифікації ці речі непридатні. Однак тут вперше застосували стрільбу з закритих артилерійських позицій», – каже історик.

Василь Петрик, доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка» каже, що міністр культури України Олександр Ткаченко під час візиту на Львівщину не зустрічався з громадськими організаціями у сфері пам'ятко-охоронної справи, зокрема щодо Миколаївської фортеці.

«Мінкульт ще у 2017 році указом внесло цей об'єкт до реєстру пам'яток, але через те, що технічно потрібно було обстежити всі об'єкти. (На той момент обстежили тільки комадний пункт або опорний пункт «Гострий конус» на горі Оглерище.) 2019 року громада Миколаєва виступила проти будівництва кар'єра, почався рух із вивчення пам'ятки і за 2019-2020 рік вдалось зібрати групу фахівців (історики, архітектори, художники, інженери), аби вивчити пам'ятку. Було обстежено понад 30 пунктів давної фортеці, і нарешті в січні цього року ми отримали достовірний список всіх об'єктів фортеці Миколаєва та перелік тих, що вдалось зберегти. На сьогодні ми оперуємо цифрою в 21 збережений об'єкт. Тільки один внесений до держреєстру і два – до переліку щойно виявлених пам'яток і відправлені до Мінкульту», - пояснює дослідник.

Так, 5 об'єктів групи «Лисої гори» лежать у архівах Міністерства культури, тому що, очевидно, були спроби з боку підприємства, яке хоче відкрити піщаний кар'єр, вплинути на відомство.

Вже цього четверга, 18 лютого, на консультативній раді при департаменті архітектури та містобудування буде розглядатись проблема фортеці міста Миколаїв, де задля збереження пам'ятки потрібно буде ухвалити рішення щодо внесення усіх об'єктів до переліку пам'яток.

Мар’яна КОВАЛЕНКО