Військові паради до Дня Незалежності: як це було

За часи Незалежності в Україні провели 16 військових парадів.

У перші роки після проголошення Незалежності, за правління Леоніда Кравчука, церемонії не проводилися.

«Україна офіційно позиціонувала себе як без'ядерна позаблокова держава. Виходячи з цієї концепції, ми рахували, що нам не потрібно демонструвати військову силу, а нам потрібно демонструвати мирну силу українську», – пояснював перший президент України.

Історія українських парадів до Дня Незалежності починається з приходом до влади Леоніда Кучми. 19 липня 1994 року він став другим президентом України, а вже 24 серпня українські військові — щоправда, без техніки — урочисто крокували центром Києва. Потім парадів не було до 1998-го — саме тоді участь у святкуванні вперше взяла військова техніка. Однак перший в історії держави справді гучний парад провели 1999 року.

1999 рік

Це був останній рік першого президентського терміну Кучми. Саме тоді вирішили провести військовий парад за участі не лише наземної техніки, але й військової авіації. Приймав парад міністр оборони України Олександр Кузьмук.

2000 рік

Парад став менш масштабним. Техніку та авіацію того разу не залучили. Утім, той День Незалежності відзначився протестами та проривом міліцейських кордонів.

На 24 серпня 2000-го було заплановано освячення Свято-Успенського Собору Києво-Печерської лаври предстоятелем УПЦ (Московського патріархату) Володимиром.

Але «Комітет захисту українських святинь» у складі 33-ох політичних партій та громадських організацій провів протест. На думку учасників, собор повинні були освячувати представники УПЦ Київського патріархату. Між протестувальниками та міліцією сталися сутички.

2001 рік

На 10-ту річницю Незалежності 2001 року у складі механізованої колони Хрещатиком пройшло 18 підрозділів, 173 одиниці техніки та 1450 осіб особового складу. Загалом взяло участь 6530 військовослужбовців, котрих вишикували у 19 «коробок», в одній з котрих військові були вдягнуті в старовинну козацьку форму.

Брала участь колона нових Т-84, котрі спеціально перевезли з Танкобудівельного заводу ім. Малишева (м. Харків). Учасники отримали пам'ятні нагрудні відзнаки. Разом з президентом України Леонідом Кучмою спостерігав за парадом з центральної трибуни президент РФ Володимир Путін, президент Польщі Александер Кваснєвський і президент Македонії Борис Трайковський.

Також паради пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі.

Напередодні, 23 серпня, на Майдані Незалежності в Києві встановили верхню частину монумента Незалежності (Берегині).

2002 рік

День Незалежності того року був затьмарений трагедією на Львівщині: 27 липня на Скнилівському аеродромі внаслідок падіння винищувача Су-27 загинули 77 осіб, у тому числі 28 дітей.

Розважальні заходи були зведені до мінімуму.

2003 рік

2003 року до параду було залучено майже 5 тисяч військовослужбовців. Урочистим маршем головною вулицею столиці України пройшли 16 зведених батальйонів. Вперше за історію парадів Хрещатиком прокрокувала прапороносна група з прапором Збройних Сил України та прапорами видів збройних сил. Також взяв участь зразковий оркестр барабанщиць «Киянки». Відтоді й надалі урочисте проходження військ традиційно розпочиналося з маршу «Козацька слава».

Гімн виконав народний артист України Іво Бобул. Для музичного забезпечення параду сформували 3 зведених оркестрових батальйони та хори ансамблів пісні і танцю загальною кількістю 1031 особа. Парад пройшов без військової техніки. Командуючий парадом головнокомандувач Сухопутних військ Збройних сил — начальник гарнізону міста Києва генерал-полковник Петро Шуляк. Приймав парад військ міністр оборони України Євген Марчук.

24 серпня 2003-го у Севастополі відкрили 3,5-метровий пам’ятник Тарасові Шевченку.

2004 рік

Парад 24 серпня 2004 року теж пройшов без військової техніки, у складі 19 зведених батальйонів, з близько 5 тисяч військовослужбовців. Всі військовослужбовці та працівники правоохоронних органів, які брали участь у параді військ 24 серпня 2004 року, отримали пам'ятний нагрудний знак, котрий розробили фахівці воєнно-геральдичної служби, надалі його вручали учасникам всіх подальших військових парадів — змінювалася лише пластинка з написом року параду на колодці.

2005-2007 роки

У 2005-2007 роках святкування Дня Незалежності України відбувалося без параду військ. Замість колон бронетехніки та озброєних батальйонів Хрещатиком крокували військові музиканти.

2008 рік

2008 у Києві з нагоди 17-ої річниці Незалежності України пройшов перший за останні 7 років військовий парад за участю військ та техніки. Взяли участь 19 парадних розрахунків, 144 одиниці озброєння та військової техніки у складі механізованої колони та 30 літальних апаратів (8 гелікоптерів і 22 літаки) — у складі повітряної колони над центральною частиною Києва пролетіли літак-розвідник Су-24МР і три бомбардувальники Су-24М, шість винищувачів МіГ-29, шість винищувачів Су-27, 4 штурмовики Су-25, літак транспортної авіації Іл-76, літак транспортної авіації Ан-26, ланки гелікоптерів Мі-8 і Мі-24 (по 4 одиниці кожна).

 

Загальна кількість особового складу, що взяли участь у параді військ у пішому порядку — понад 3 тисячі військовослужбовців.

Участь також взяли 18 оркестрових колективів Збройних Сил України. Командував парадом — командувач Сухопутними військами ЗСУ генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад — міністр оборони України Юрій Єхануров.

Особовий склад Сухопутних військ Збройних сил України на параді представили батальйони Окремого Новоросійсько-київського ордена Червоного Прапора полку Президента України, 95-ої окремої аеромобільної бригади і 26-ої артилерійської бригади 8-го армійського корпусу, 24-ої окремої механізованої бригади 13-го армійського корпусу і 25-ої окремої повітрянодесантної бригади 6-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України.

Від Повітряних сил Збройних Сил України участь у параді взяла 15-та бригада транспортної авіації та 9-та бригада тактичної авіації, а також 137-ма зенітна ракетна бригада.

ВМС України на урочистому проходженні представив особовий склад 36-ої окремої бригади берегової оборони.

Також центральною вулицею Києва урочистим маршем пройшли курсанти і слухачі шістьох військових навчальних закладів Міністерства оборони України, представники Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

В Одесі того року також пройшов військовий парад. Близько тисячі прихильників «Російської громади Криму» провели у Сімферополі акцію за Союз України, Росії і Білорусі. А у Львові члени молодіжного Європейського парламенту привітали Україну з Днем Незалежності 32-метровою листівкою.

 

2009 рік

У 2009 році Хрещатиком пішим строєм прокрокували 3,4 тисячі військовослужбовців у 20 парадних розрахунках. На центральній вулиці столиці України з нагоди свята було продемонстровано бойову техніку Сухопутних військ та Повітряних Сил ЗС України, переважна більшість представлених зразків була модернізована на вітчизняних підприємствах ОПК.

У небі над столицею України пролетіли 35 літаків, серед яких — бомбардувальники, штурмовики та бойові гелікоптери. Родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова: спочатку в небі над Хрещатиком проплив новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» та винищувачі МіГ-29, пілотовані «Українськими соколами».

Маршовий супровід забезпечували 18 оркестрових колективів ЗС України. Командував парадом командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Іван Свида. Приймав парад начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України генерал армії України Сергій Кириченко.

2010-2013 роки

Після приходу до влади Віктора Януковича паради у столиці на честь Дня Незалежності не проводилися. Зокрема було скасовано парад на честь ювілейної 20-ої річниці, що пояснювалося владою економією коштів.

Спроба громадськості самостійно організувати ходу в центрі Києва наразилася на спротив працівників правоохоронних органів.

Натомість у багатьох містах було організовано покладання державними чиновниками квітів до місцевих пам'ятників Тарасові Шевченку і святкові концерти. У низці міст України були ухвалені судові постанови про заборону організованого руху прихильників опозиційних сил у день святкування Незалежності України.

2014 рік

Після Революції гідності, в умовах збройної агресії з боку Росії, новий президент Петро Порошенко видав указ про проведення військового параду в День Незалежності України.

На Донбасі відбувалася активна фаза АТО. У Києві Майданом Незалежності крокували півтори тисячі військовослужбовців Збройних Сил, Нацгвардії, МВС та Державної прикордонної служби. Символічним стало проходження зведеної «коробки», до котрої увійшли 120 учасників бойових дій на сході України.

Також центральною вулицею Києва проїхали 49 одиниць військової техніки, серед яких були і новітні зразки: KRAZ Spartan, KRAZ Cougar, ЗРК «Оса», «Смерчи», «Точка-У».

Частина техніки та особового складу по завершенню параду вирушили до зони АТО.

Того ж дня в Одесі відбувся морський парад, в якому брали участь кораблі ВМС України та Державної прикордонної служби.

Ввечері пролунав святковий салют двадцятьма артилерійськими залпами в Києві, Одесі та інших містах, де розміщені штаби оперативних командувань Збройних Сил.

Проведення параду під час бойових дій на сході України викликало протилежні думки. Висловлювалася думка про те, що в ці дні військова техніка більше потрібна на фронті, ніж у столиці, адже відбувалися бої за Іловайськ.

У результатах розслідування Іловайської трагедії, які оприлюднені на сайті Генеральної прокуратури України, йдеться, що проведення параду на День Незалежності 24 серпня 2014 року не вплинуло на рівень боєздатності Збройних Сил України під час боїв за Іловайськ.

2015 рік

Тепер військовий парад у День Незалежності став головним елементом святкування. Відкриваючи його, президент Петро Порошенко згадав бої за Іловайськ, наголосив, що Україна багатократно зміцнила свою обороноздатність та озвучив втрати української армії та силовиків за півтора роки російської агресії – близько 2100 осіб.

Участь у параді взяли 2300 українських військовослужбовців, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою – стрічкою до бойового знамена «За мужність і відвагу». Добровольчі підрозділи, зі сформованих 2014 року, котрі переважно були зараховані до різних силових структур, на марші були представлені батальйоном «Айдар». Парад відбувся без участі військової техніки.

2016 рік

На 25-річчя Незалежності України Хрещатиком пройшли понад 4 тисячі військових і 200 одиниць техніки. Українські військові вперше продемонстрували військову форму нового дизайну. Хрещатиком також прокрокувала Литовсько-польсько-українська бригада.

У параді також взяли участь герої АТО. 18 частин отримали бойові прапори з відзнакою – стрічкою «за мужність». Учасники параду вшанували загиблих українських героїв. Хвилина мовчання супроводжувалась виконанням пісні «Пливе кача».

В урочистих заходах до Дня Незалежності взяв участь президент Польщі Анджей Дуда.

Після військового параду відбувся «Марш нескорених», участь в якому взяли ветерани АТО, добровольці, рідні загиблих бійців АТО і героїв Небесної сотні, волонтери, капелани, лікарі та інші активісти, які допомагають українським військовим.

Того ж дня відбувся «Забіг у вишивинках».

Увечері на майдані Незалежності лунав концерт великого симфонічного оркестру за участю музикантів-ровесників Незалежності України.

2017 рік

Покладання квітів у День Незалежності відбувалося вже не тільки біля пам’ятників Тарасові Шевченку чи Михайлу Грушевському, а й у місцях вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні та загиблих у війні на Донбасі.

Того року у військовому параді 24 серпня взяли участь понад 4500 військовослужбовців та близько 70 одиниць техніки, з яких 25 одиниць – нові зразки. Вони були виставлені для огляду на Хрещатику. Першими центральною вулицею пройшли ветерани та учасники АТО. Також Майданом Незалежності вперше крокували військові підрозділи 10 країн-партнерів: Великої Британії, Канади, Литви, Молдови, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Латвії, Румунії та Естонії.

Також на параді були присутні міністри оборони: США (Джеймс Меттіс), Литви (Йозас Олякас), Латвії (Раймондс Берґманіс), Молдови (Віорел Чиботару), Польщі (Антоній Мацеревич), Чорногорії (Міліца Пеянович-Джурішич), Естонії (Свен Міксер), заступник міністра оборони Великої Британії, командувач Армії США в Європі Бен Ходжес.

Вирізнився парад 2017-го і тим, що вперше указом президента військовим частинам і з'єднанням, які проявили мужність і героїзм, і особливо відзначилися в ході бойових дій, були присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена. Таких було 7 частин: 5 зі складу Збройних Сил і по одній частині – Національної гвардії і прикордонної служби.

Ще однією родзинкою параду стало проходження групи прапороносців у новій церемоніальній формі з бойовими прапорами війська Української Народної Республіки. Вони вийшли з прапором Першого Українського козацького полку імені Богдана Хмельницького, який в 1917 році брав участь у параді на Хрещатику. Духовий оркестр виконав запорізький марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія УНР.

2018 рік

У параді до Дня Незалежності «Марш нової армії» взяли участь представники Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Служби безпеки України, інших відомств, а також понад 20 військових оркестрів. Загалом Хрещатиком пройшли 4500 осіб. Уперше участь у параді військ взяли жінки-військовослужбовці, а також і військові капелани.

​Взяли участь 18 країн-партнерів, у тому числі й з країн НАТО. На урочистих заходах були присутні представники оборонних відомств: Австрії, Великої Британії, Азербайджану, Грузії, Данії, Естонії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Швеції, Чехії та Чорногорії.

До параду була залучена колона із 250 одиниць військової техніки. Зокрема були продемонстровані: оперативно-тактичний комплекс «Грім-2», високоточна система залпового вогню «Вільха», автоматизована РСЗВ «Верба», нова самохідна 155-мм гаубиця «Богдана». Серед представленої бронетехніки були і бронеавтомобілі «Козак-2» з ПТРК «Стугна», СБА «Варта» з протитанковим ракетним комплексом «Джавелін» та «Дозор-Б».

​Вперше за дев'ять років участь у параді взяла військова авіація. Широкому загалу було презентовано новий український літак Ан-178.

Вперше під час параду військовослужбовці використовували військове вітання «Слава Україні!» – «Героям слава!», замість вітань радянського взірця.

Крім військового параду, 24 серпня 2018-го відбувся вже традиційний забіг у національному одязі. А найгучнішою подією став великий святковий концерт гурту «Океан Ельзи».

 

2019 рік

Вперше в історії України День Незалежності було відзначено двома маршами, що проводились окремо — офіційним та неофіційним. Така ситуація виникла через відмову президента України Зеленського проводити військовий парад, що була озвучена ним у відеозверненні 9 липня 2019.

Заява Президента викликала незгоду ветеранських та волонтерських організацій і вже 10 липня було анонсувано підготовку альтернативного параду Активна підготовка до альтернативного параду спонукала Президента змінити свою позицію і оголосити про підготовку офіційних заходів, що отримали назву «Хода гідності».

Після завершення офіційної частини відбувся Марш захисників України, організований ветеранськими організаціями, організований через попередню заяву про скасування параду. Він розпочався із невеликим запізненням через величезну кількість людей, яка зібралася у парку Шевченка.

Першою рушила колона батьків і родичів загиблих під час російсько-української війни на сході, за нею — колона родичів Небесної сотні. У руках вони тримали портрети убитих. Наступна колона — поранені учасники бойових дій на візках. За ними йшли інші учасники Маршу, згрупувавшись за підрозділами та областях. Більшість цивільних — у вишиванках.

2020 рік

Вперше в історії України парад до дня Незалежності організовували ветеранські організації, натомість офіційного параду не проводилося. Хода ветеранів пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності, марш пройшов без партійної символіки. Очолювали ходу родини загиблих учасників АТО/ООС та родини Небесної сотні, родини полонених і зниклих безвісти, а також поранені ветерани російсько-української війни.

Також на марші пройшла колона з гаслом «#Free» — «здобудемо Волю — відновимо Право», що вимагають звільнення Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко, Яни Дугарь, обвинувачених у вбивстві Павла Шеремета.

2021 рік

У жовтні 2020 рішення про проведення військового параду на честь 30-ліття Незалежності було підписане президентом Зеленським.

У липні 2021 року почались тренування Параду до Дня Незалежності разом з технікою Збройних Сил України (ЗСУ) та Національної гвардії України (НГУ). До Параду з нагоди 30-ої річниці відновлення Незалежності України планується залучити 27 парадних розрахунків, загальною чисельністю понад 4000 осіб. Із них 19 парадних розрахунків складатимуть Збройні Сили України, 8 «коробок» — від інших складових сектору безпеки та оборони. Передбачається, що парадні розрахунки пройдуть новим стройовим кроком.

Безпосередньо на урочистості Кабінетом Міністрів заплановано витратити близько 100 млн гривень (іще майже 5,4 млрд гривень буде витрачено в обхід системи «Prozorro» на різні інфраструктурні об'єкти).