Що сталося з економікою України 2021 року і чого очікувати у прийдешньому

Нинішній рік можна назвати суперечливим часом для економіки України. Водночас він був сприятливим для національної валюти, почалося обережне відродження бізнесу, який чи не найбільше постраждав під час коронакризи торік, покращилися показники життя. І тим часом зріс рівень тіньової економіки.

ІА Дивись.info запитала в експертів, як вони оцінюють економічні досягнення та хиби року, що минає в Україні, та з'ясувала, на які позивні чи негативні зміни варто очікувати наступного, 2022-го.

З другого кварталу 2021 року українська економіка почала безперервно зростати. Утім, зазначають у Мінекономіки, це не той показник, на який сподівались. І додають: помітне відновлення відбудеться вже у прийдешньому році. Нині ж темп економічного відновлення ще не перекрив 4% падіння 2020 року, порахували у Держстаті.

«Цей рік виявився вкрай сприятливим для національної валюти, попри песимістичні очікування експертів. Це стало можливим завдяки збігу кількох важливих факторів», – ділиться Роман Бабіцький, голова ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

Йдеться про експорт зернових. Нинішнього року він побив рекорд 2019-го та становить орієнтовно понад 80 мільйонів вивезених тонн зерна.

У Мінагрополітики поділилися, що 2021 року Україна зібрала рекордний за історію незалежності урожай і перевищила попередній прогноз в 100 млн тонн. За словами очільника відомства, Романа Лещенка, зернових і зернобобових цього року зібрано понад 84 млн тонн, олійних культур — 22,6 млн тонн.

Разом з високими цінами на сировину на міжнародному ринку це призвело до зміцнення валюти, пояснює Роман Бабіцький.

Наступний фактор — це ліберальна політика центрабанків.

Йдеться як про Нацбанк, так і про ФРС — центральну банківську систему США: більшість року облікові ставки тримались на рекордно низьких показниках, що отримало назву «ера дешевих грошей».

Окрім цього, пів року на ринках трималися вкрай високі ціни на залізну руду, яку Україна також змогла вигідно продати й отримати свій гешефт.

«Варто також згадати, що на стабільність гривні відіграв подарунок від МВФ на 30 річницю Незалежності. Завдяки надходженням нам вдалося безболісно подолати осінній рубікон боргових виплат», – додає голова ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

Нагадаємо, після телефонної розмови президента Володимира Зеленського з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, яка відбулася наприкінці липня, Україна отримала від МВФ понад 2,7 млрд дол. США безоплатно та без жодних додаткових умов.

Тим часом Держстат поліпшив оцінку падіння економіки України під час коронакризи. Зокрема, там покращили оцінку скорочення реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2020 році до 3,8%. Раніше падіння оцінювалося на рівні 4,0%. За даними статистичного відомства, номінальний ВВП України 2021 року становив 4,222 трлн гривень, індекс-дефлятор – 110,3%.

Експорт та імпорт

За січень-жовтень 2021 року порівняно з аналогічним періодом торік імпорт товарів збільшився на 32,1%, до 57,03 млрд дол., експорт – на 37,5%, до 54,47 млрд дол, підрахували у Держстаті.

Експорт товарів з України за січень-жовтень нинішнього року становив 54468,9 млн дол., що на 37,5% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Імпорт товарів в Україну за вказаний період становив 57034,3 млн дол., на 32,1% більше проти січня-жовтня 2020 року.

Відповідно, сальдо зовнішньої торгівлі України було від’ємним і становило 2565,4 млн дол. (за січень-жовтень 2020 року цей показник також був негативним і становив 3547,3 млн дол.).

Більш за все у січні-жовтні 2021 року Україна продала на зовнішніх ринках:

• чорних металів (на 11,53 млрд дол.; на 80,0% більше, ніж за січень-жовтень 2020 року);
• зернових (на 9,06 млрд дол.; на 18,8% більше);
• жирів та олій тваринного або рослинного походження (на 5,20 млрд дол.; на 16,4% більше).

Найбільше товарів за січень-жовтень 2021 року Україна імпортувала з Китаю,  Німеччини та Російської Федерації.

Основними товарними позиціями українського імпорту за цей період були машини, обладнання та механізми, мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості.

Бізнес та зарплати

Український бізнес встиг оговтатись від перших локдаунів та показав позитивні зміни, вважає Олексій Родовиченко, СРО та кофаундер компанії Raccoon.

Однією із найважливіших подій у IT-бізнесі є купівля Depositphotos, що засвідчує те, що українські проєкти можуть бути не лише сировинними, а й можуть вийти на міжнародну арену та коштувати сотні мільйонів доларів.

«Друге – залучення інвестицій компанією Граммарлі. Це перша компанія в Україні, яка коштує 10 млрд доларів і яка не з традиційного бізнесу, а має формат інноваційних технологій. Третє – у нас у сфері не змінилися податки, тому всі прогнозовані витрати бізнесу не змінилися, що також сприятливо вплинуло на економічні результати діяльності компаній у сфері IT», – ділиться він.

У 2021 рік українські компанії увійшли обережно в очікуванні змін та складностей. Криза, спричинена у 2020 році пандемією коронавірусу, пригальмувала темпи нормального функціонування та розвитку українського бізнесу.

«У перші місяці нові вакансії майже не з’являлися, а працівники трималися своїх робочих місць, аби не втратити роботу взагалі. Але вже з початком весни почалося пожвавлення на ринку праці. Українські компанії адаптувалися до нових умов, оптимізували витрати, перейшли на нові формати роботи персоналу», – розповіли ІА Дивись.info в експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.

Підсумкова річна аналітика бази вакансій та резюме кадрового порталу показала, що український ринок праці подолав кризу. У більшості професійних сфер компанії шукали працівників, а співробітники не боялися звільнятися заради пошуку кращих умов праці. Приріст нових вакансій протягом року у середньому становить 104%, додають аналітики.

До слова, нинішнього року, у липні, в Україні зафіксували найвищий рівень безробіття за чотири роки. Водночас в Україні зросло число безробітних жінок на 6%, а загалом із початку пандемії коронавірусу пів мільйона українок залишилися без заробітку.

У центрі кадрового порталу зазначають, що позитивну динаміку протягом року показали й заробітні плати.

«Проте їх зростання відбулося не у всіх професійних сферах та не набагато. Підвищували зарплати з урахуванням індексації та тим, хто виконав або перевиконав плани та KPI. Якщо ж враховувати офіційний рівень інфляції, то можна стверджувати, що отримувати українці більше не стали», – вважають фахівці.

В уряді кажуть, що зарплатня зросла у всіх видах економічної діяльності. Найбільшими темпами – у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 52,2%), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (30,5%), надання інших видів послуг (28,4%), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (27,8%), освіти (27,5%), транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (27,2%).

Середня зарплата зросла в усіх регіонах країни. Найбільше – у Закарпатській (24,4%), Хмельницькій (23,8%) та Волинській (23,7%) областях.

Загалом найвищий рівень оплати у працівників сфери інформації та телекомунікацій – 24,9 тис. грн, фінансової та страхової діяльності – 24,5 тис. грн, державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування – 20,7 тис. грн, професійної, наукової та технічної діяльності - 19,2 тис. грн.

«Протягом 2021 року відбувалося поетапне збільшення як розміру мінімальної заробітної плати, так і прожиткового мінімуму громадян: з 1 січня – 6000 грн; з 1 грудня – 6500 грн. Спочатку підвищення мінімальної зарплати до 6500 грн планувалось на липень цього року, але його перенесли на грудень — через застереження щодо потенційних «інфляційних небезпек», – оцінює економічний рік директорка логістичної компанії GEFCO Україна Ірина Новікова.

І додає, що саме підвищення розміру «мінімалки» вплинуло на низку показників. Так, збільшився розмір мінімального страхового внеску ЄСВ на місяць з зарплати працівників і доходів ФОПів, самозайнятих осіб. Адже мінімальний розмір єдиного внеску на місяць розраховується як 22% від мінімальної зарплати. Натомість максимальна величина бази нарахування ЄСВ у місяць з 1 грудня становить вже 97500 гривень. А максимальний розмір нарахованого ЄСВ у місяць з 1 грудня збільшився до 21450 гривень.

Також протягом 2021 року збільшувався прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у 2021 році: з 1 січня – 2189 грн; з 1 липня – 2294 грн і з 1 грудня – 2393 грн.

«Підвищення розміру прожиткового мінімуму безпосередньо вплинуло на підвищення розміру аліментів; допомоги з безробіття; допомоги по вагітності та пологах; допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та пенсії за віком. Хотілося б зазначити, що поряд з мінімальною заробітною платою також зростають і доходи громадян, що працюють, в Україні. Середня заробітна плата протягом 2021 року з січня по жовтень зросла майже на 14%, з 12337 грн до 14045 наприкінці періоду», – ділиться експертка.

Та нагадує, що Бюджетна декларація на 2022-2024 роки передбачає подальше поетапне підняття мінімальної заробітної плати, яке впливатиме на інші показники, включаючи ЄСВ та соціальні виплати. З урахуванням макроекономічного прогнозу, який закладено в основу Бюджетної декларації, мінімальна заробітна плата збільшуватиметься наступним чином:

• 01.10.2022 – 6700 грн (ЄСВ — 1474 грн)
• 01.01.2023 – 7176 грн (ЄСВ — 1579 грн)
• 01.2024 – 7665 грн (ЄСВ — 1686 грн).

«Існують прогнози, що через пандемію коронавірусу, формат подальшої роботи працівників залишатиметься  «гібридним», і дедалі більше людей будуть працювати дистанційно. Існують окремі побоювання щодо інфляції наступного року: збої в ланцюгах поставок, що відбулися у 2021 році та енергетична криза, що спровокували сплеск попиту на енергію пришвидшили глобальне зростання цін і не тільки в Україні. Найвищий рівень інфляції за останні 20-30 років зафіксовані й в США, і в ЄС. Тому не варто очікувати, що рівень інфляції швидко повернеться до звичайних показників», – каже Ірина Новікова.

На вагу «золота»

В Україні також помітно змінилися ціни на продукти. Найбільше подорожчали яйця, олія, цукор та м'ясо, а також невдовзі прогнозують різке здорожчання хліба. Ціни на хлібобулочні вироби в Україні вже до вересня наступного року можуть зрости на 35%.

А от виробники солодощів чи, наприклад, молока призупиняють виробництво через різке подорожчання цін на газ. Щоправда, в уряді вже готують дотації.

Чого очікувати в майбутньому

У бюджеті на наступний рік закладено середньорічний курс 28,6 гривень за долар і 28,7 гривень за долар на кінець року. Тим часом Кабмін прогнозує, що зростання споживчих цін (з грудня нинішнього року до грудня 2022-го) становитиме 6,2%.

«Попри певні негативні моменти ми очікуємо подальше зростання економіки, та ВВП України у 2022 році на рівні +3,5%, і це підтверджується прогнозами експертів як МВФ, так і інших фінансових установ. Очікується, що найвищими темпами зростатиме інвестиційна складова ВВП України за даними Міністерства економіки — валове накопичення основного капіталу – на 11,2%», – каже Ірина Новікова.

І додає, що позитивним буде і тренд зростання експорту в результаті збереження конкурентоспроможності навіть в умовах значної енергомісткості українського виробництва.

«Якщо для вас позитивний стан гривні у 2021 році став несподіванкою, то не хвилюйтесь: подальших «успіхів» національної валюти в найближчому майбутньому не передбачаємо», – прогнозує Роман Бабіцький.

З його слів, у прийдешньому році зростуть облікові ставки, а у нашому «лексиконі з'явиться нове частовживане слово — «тейперинг», тобто згортання економічних стимулів та перехід до жорсткої монетарної політики.

«Закінчиться вау-ефект від продажу сировини. Малоймовірно, що наступного року ціни на зернові так само будуть високими», – говорить експерт.

І також каже, що від того, наскільки активно Росія продовжить гратись у мавпу з гранатою, буде залежати рівень інвестицій іноземців.

«Навряд це переросте у щось більше, ніж пусті погрози: зараз співвідношення російських військ до українських на кордоні дорівнює 1 до 2 на користь України, йти росіянам у наступ — чисте самогубство. Але навряд інвестори це розуміють», –  коментує голова ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України.

«Щодо ситуації в майбутньому, то перша тенденція, думаю, – ми ще якийсь час продовжуватимемо жити в умовах коронокризи. А що це означає? Що багато хто й надалі бути залишати офісні приміщення. Найімовірніше, офісна нерухомість продовжуватиме падати в ціні. Друга тенденція – на руках у людей багато грошей і багато хто замислюватиметься, куди вкладати, як примножувати, щоби гроші даремно не лежали, а почали приносити дохід. На мою думку, найкраще це робити за допомогою інвестицій», – каже Олексій Радовиченко.

Мар’яна КОВАЛЕНКО