Удар по економіці: скільки Україна втрачає через російську агресію

Про це йдеться у звіті Британського Центру економіки та бізнес-досліджень (СEBR).

Виходить, що Україна щороку втрачає 19,9% ВВП, якщо порівнювати із доконфліктним періодом.

У звіті зазначається, що тільки анексія Криму 2014 року обходиться до 58 мільярдів доларів США втраченого ВВП.

Конфлікт на Донбасі коштував Україні до 14,6 мільярда доларів на рік у період з 2014 по 2020 рік. А також він мав серйозний вплив на торгівлю та інвестиції та призвів до значних втрат активів та податкових надходжень.

Це знизило довіру інвесторів до економіки країни, що натомість призвело до втрати інвестицій у розмірі 72 мільярдів доларів США або до 10,3 мільярда доларів США щорічно, тоді як постійне зниження експорту країни призвело до загальних втрат до 162 мільярдів доларів з 2014 по 2020 роки.

Сукупні втрати капіталу в Криму та Донбасі від втрачених або пошкоджених активів становлять для України 117 мільярдів доларів.

Фінанси державного сектору України також постраждали: втрачені податкові надходження в сукупності становили до 48,5 мільярда доларів США між 2014 і 2020 роками. У поєднанні з передбачуваними додатковими військовими витратами до 14,9 мільярда доларів США між 2014 і 2020 роками, які інакше не були б необхідні. СEBR вважає, що Україна мала б на 63,3 мільярда доларів більше, щоби витратити на невійськову діяльність за цей період, якби конфлікт не відбувся.

Втрати такого ж порядку будуть продовжувати накопичуватися з 2020 року і, найімовірніше, зросли за останній період ескалації конфлікту.

Крім того, через загрозу наступу з боку РФ українські активи повторили січневе падіння. Інвестори відмовляються купувати цінні папери, термін погашення яких становить понад рік.

Економіст Олександр Хмелевський вважає, що якщо загроза війни буде зберігатися протягом кількох місяців, то це завдасть суттєвої шкоди економіці України та може призвести до глибокої кризи.

«Через загрозу війни відбувається девальвація гривні, розпродаж українських облігацій та виведення коштів за кордон як іноземними інвесторами, так й українськими підприємцями. З початку 2022 року гривня вже знецінилася на 4,6% та досягла рівня 28,53 грн за долар станом на 14 лютого.

Якби президент та інші високопосадовці не робили постійних заяв про те, що напад Росії є малоймовірний, то гривня впала б більш суттєво. Також стримує девальвацію Нацбанк, який продає валюту з резервів. Лише в січні він продав 1,3 млрд доларів з метою стабілізації гривні. Іноземні інвестори розпродають ОВДП та валютні облігації. З початку року їх портфель ОВДП скоротився на 13,9 млрд грн. 14 лютого дохідність євробондів зросла до 22% річних. В результаті виникають серйозні труднощі щодо залучення коштів як на внутрішніх ринках, так і на зовнішніх.

Проведення Росією військових навчань та  закриття морських районів створило загрозу судноплавства в Чорному та Азовському морях. Хоча деяким кораблям вдається пройти вздовж берегової лінії України, оминаючи блоковані райони, проте блокада суттєво позначиться на зовнішній торгівлі України, а відтак, створить проблеми при реалізації продукції українських підприємств та закупівлі необхідного обладнання та сировини. Загроза війни позначилася й на авіаперевезеннях. Деякі авіакомпанії скасували або обмежили кількість рейсів. Власники літаків забороняють їм здійснювати посадку в Україні. Незважаючи на те, що уряд взяв на себе можливі ризики авіаперевезень та виділив на ці цілі 16,6 млрд гривень, в повній мірі авіаперевезення відновлені не були, а Національна служба цивільної авіації Італії рекомендує авіакомпаніям взагалі не літати над територією України», – каже економіст.

І додає, що така ситуація призведе не лише до фінансових втрат авіакомпаній, але й до зменшення надходжень до держбюджету.

«Укрпошта попередила клієнтів про можливі затримки доставки міжнародних відправлень через затримку та скасування авіарейсів. На загрозу війни реагують й світові ринки. Ціна на нафту вже досягла 96 доларів за барель. Це найвищий рівень, починаючи з 2014 року. Зростання цін на нафту призведе до зростання цін на пальне в Україні та позначиться на цінах на інші товари», – резюмував Олександр Хмелевський.

Не такий страшний російський ведмідь, яким його малюють, вважає Роман Бабіцький, голова ради з питань іноземних інвестицій та економічного розвитку України, засновник Babitskyi Investment Management.

«Ну посудіть самі: на кордоні Росії вп'ятеро менше війська, ніж його нині у нас, що вже казати про ветеранський резерв. У тих умовах, у яких нині перебуває Кремль, напад на Україну стане для них фатальним. Але страх робить свою справу: з країни тікають олігархи, політики й гроші. Причому останні в особливо великих кількостях.

Хоча це потрібно розцінювати виключно в контексті всіх попередніх років війни, яка триває вже 8 років. Тобто так, зараз тиск на українську економіку через російську агресію дещо посилився, але він не припинявся протягом всієї війни. Так, Британський Центр економіки й бізнес-досліджень провів аналіз й виявив, що в період з 2014 по 2020 роки сумарно від війни Україна втратила 280 млрд доларів. Приблизні оцінки втрат від недовіри інвесторів оцінили у 72 млрд доларів.

На фоні цього теперішнє ймовірне загострення поки не призвело до критичних провалів в економіці, хоча завдало певних проблем. Ось основні з них:

падіння курсу. Рекордне зміцнення гривні минулого року змінилось на швидке падіння. Найперше це відчув на собі НБУ — регулятор практично перестав закуповувати валюту для поповнення золотовалютних резервів, натомість активно продає останні для підтримки курсу. Тільки за перший місяць Нацбанк витратив на стабілізацію гривні понад 1 млрд гривень;

нині для нас закриті зовнішні позики, бо ніхто не хоче давати гроші через російську загрозу. Якщо вже й буде така нагода, то через знецінення євробондів ці позики будуть коштувати в рази дорожче за відсотках. Це натомість впливає на внутрішні позики: у порівнянні з січнем минулого року нерезиденти вже не купують ОВДП, а продають їх на суму майже 9 млрд доларів, ці кошти виходять з країни, що далі тисне на валюту;

насправді, найменша проблема з усіх — так це інвестиції, бо неможливо сильно втратити в тому, чого не було багато. В основному страждають «кіпрські бізнесмени» українського походження.

Якщо це загострення припиниться після чергової «дати вторгнення», то економіка швидко стабілізується. Ми не перший рік тримаємо фінансовий удар й навчились жити у стані вічної кризи. Тож боятись економічних наслідків не слід — вони не будуть настільки страшними, як їх малюють», – заявив Роман Бабіцький.

Оксана ДУДАР