Що потрібно знати, якщо зникне світло та зв'язок

Що потрібно знати, якщо зникне світло та зв'язок

У теперішніх умовах потрібно бути готовими до того, що може у будь-який випадок зникнути зв'язок та світло.

У Львівській обласній військовій адміністрацій нагадали мешканцям головні поради, як діяти у таких ситуаціх. Особливо тоді, коли потрібна допомога.

Номери екстрених служб

  • 101 – пожежна охорона
  • 102 – поліція
  • 103 – швидка допомога
  • 104 – аварійна служба газу
  • 112 / 032 259 60 31 – Гаряча лінія Львівської області

Джерелом інформування за відсутності електроенергії та мобільного зв'язку може бути радіоприймач (на батарейках чи акумуляторах).

Очільник військової адміністрації відомства Максим Козицький пояснює: якщо електрика відсутня тимчасово, то мобільна мережа автоматично переходить на резервні джерела і продовжує працювати. Під час тривалих відключень фахівці, які займаються аварійними роботами, регулярно поновлюють запас пального, щоб забезпечити безперервну роботу мобільної мережі.

«Одна заправка генератора забезпечує від восьми годин до двох діб автономної роботи. Але коли користувачі масово переходять з домашнього інтернету на мобільний, мережа зазнає різкого збільшення навантаження. Це впливає на швидкість мобільного інтернету в кожного користувача», - пояснив він.

Там, де немає зв’язку одного з операторів, абоненти можуть спробувати такі варіанти, щоб залишатись на зв’язку (доступні в мережі lifecell)

  • Національний роумінг (користування мережею не залежно від основного оператора).
  • Користуватись доступними месенджерами (врахуйте, що максимальне навантаження на мережу створюють фото-, відео- та анімаційні повідомлення, тому варто обмежитись і надсилати текстові повідомлення).

Козицький нагадує, що нині одночасно використовувати електроенергію в будинках можуть лише 30% споживачів Львівщини.

Чим запастись у разі відсутності світла?

  • ліхтарики та аналоговий радіоприймач на батарейках, а краще на акумуляторах.
  • сірники, свічки і сухий спирт;
  • заряджені телефони й інші необхідні пристрої та додаткові павербанки;
  • тижневу потребу питної води та їжі, яка готується «у польових умовах» або уже готова до вживання.
  • аптечку з необхідними ліками, а також з тим, що може знадобитися в разі поранення;
  • теплі речі та ковдри.

Що передувало?

Це не перший масований удар окупантів по критичній інфраструктурі України. Країна пережила щонайменше шість попередніх атак ворога. Львівщина - чотири.

Востаннє росіяни обстріляли підстанції у регіоні 15 листопада. Атаку нарекли наймасштабнішою з 24 лютого. Під ударом опинилися три об'єкти, у два з яких загарбники поцілили повторно. Тоді без світла залишилися майже два мільйона людей.

Місцева влада заявила, що наслідки цих ворожих ударів є гіршими, ніж під час перших масованих атак росії у жовтні нинішнього року. Об'єкти зазнали суттєвих критичних ушкоджень. Після цього зробили висновки та забезпечили критичну інфраструктуру додатковим захистом, втім на відновлення робити підстанцій до показників перед повномашстабною війною знадобиться щонайменше вісім місяців.

рф готує нові масовані удари

Перед цим на початку жовтня росіяни почали обстрілювати критичну інфраструктуру України. У воєнній розвідці країни пояснюють: країна-агресорка рф вважає зиму зброєю. Окупанти хочуть залишити людей без тепла та світла, однак їм це не вдасться. У відомстві попередили, що окупанти продовжать масовані обстріли: для поповнення резервів їм необхідний щонайменше тиждень.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: