Жінки у науці: чого ми не знаємо про видатні досягнення дослідниць

У світі восьмий рік поспіль відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці задля досягнення повного і рівного доступу до науки, а також розширення їхніх прав та можливостей і забезпечення гендерної рівності. Цей день припадає на 11 лютого.

ІА Дивись.info розповідає про видатних науковиць минулих століть і сьогодення, завдяки яким у світі відбулося багато змін. У переліку не лише видатна Марія Кюрі, про яку ви точно могли чути у школі, а й львів'янка за походженням, що винайшла Wi-fi, приматологиня, котра здійснила прорив у антропології та інші.

До речі, нині у світі тільки 28% жінок займаються наукою, в Україні — 45%: з-поміж 41 країни, наша держава посідає 12-те місце за кількістю жінок-вчених, йдеться в дослідженні Інституту статистики ЮНЕСКО.

Стародавній світ: Гіпатія Олександрійська

Одна із видатних науковиць у світі — Гіпатія з Александрії — жила у 350-415 роках у Греції та була філософом, математиком та астрономом у той час. Вона була донькою останнього управителя бібліотеки у Александрії та математика Теона. Жінка обчислювала астрономічні таблиці, є авторкою коментарів до творів давньогрецьких математиків Аполлонія та Дідфанта.

Гіпатія вважається винахідницею, адже жінка створила астрономічні прилади:

• пласку астролябію, якою до XVIII століття користувались для визначення широти i довготи в астрономії та навігації;
• планісферу — зображення небесної сфери на площині (рухома карта), на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил;
• ареометр — прилад для визначення густини рідини.

В Александрію до Гіпатії приїжджали навчатися з різних країн. Вона викладала математику, механіку, астрономію та філософію. Цей час припав на період війни релігій.

На початку V століття астрономія була частиною математики, а різниці між астрономом, який вивчає небесні явища, і астрологом, який передрікає долю за зірками, не робилося. Навіть в офіційних документах зоренауковців називали просто математиками. У 409 році імператори Гонорій і Феодосій II видали спеціальний закон. Математикам ставилося в обов'язок з'явитися до єпископа, зректися богопротивних поглядів, спалити список своїх помилок і присягнути дотримуватися християнської віри. Тих же, хто відмовлявся принести зречення, необхідно було вигнати з Риму та всіх інших міст. Математиків, які наважилися порушити цю постанову, самовільно залишилися в містах або під прикриттям неправдивої присяги продовжували потайки займатись своєю професією, карали.

Впливовість Гіпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала філософію язичників — вчення неоплатоніків.

У 415 році під час березневого посту натовп релігійних фанатиків під керівництвом Петра по-звірськи замордував жінку. Натовп витягнув Гіпатію з ношів, її побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та заживо зрізали тіло до самих кісток уламками від керамічного посуду. Гіпатія була розірвана на шматки, а рештки спалили у вогні.

Засновниця науки про радіоактивність

Марії Склодовській-Кюрі вдалось створити нову науку та двічі стати лавреаткою Нобелівської премії. 1898 року вона оголосила про можливість існування нового, сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. Її чоловік П'єр відмовився від власних досліджень, щоби допомагати Марії, і в тому ж році вони оголосили про існування двох радіоактивних елементів: полонію, названого на честь Батьківщини жінки — Польщі, і радію: його подружжя досліджувало впродовж дванадцятьох років.

Через декілька років Кюрі пише «Трактат про радіоактивність» і її нагороджують Нобелівською премією з хімії.

Марія стала першою в історії університету Сорбонни викладачкою. До цього педагогами були тільки чоловіки.

Під час Першої світової війни вона разом із донькою-підлітком відвідувала госпіталі з першим рентген-апаратом і навчала лікарів ним користуватись.

До слова, її старша донька — Ірен Жоліо-Кюрі — повторила долю матері: також вийшла заміж за хіміка та разом із обранцем досліджувала радіоактивні елементи. Ірен стала Нобелівською лавреаткою у цій науці. Це сталося через 24 роки з дня присудження премії Марії Склодовській-Кюрі.

Дослідниця структури ДНК

Британська біофізик і кристалограф Розалінд Елсі Франклін зробила надважливий внесок у розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Завдяки її роботам з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, британські молекулярні біологи Джеймс Вотсон і Френсіс Крік 1953 року створили гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК.

Окрім цього, Франклін досліджувала вірус тютюнової мозаяки у рослин та вірус поліомієліту — інфекційного захворювання, що уражає центральну нервову систему та здатне викликати параліч.

Упродовж 1941-1941 років Франклін намагалась зробити свій внесок у перемогу в Другій світовій війні. Розалінд працювала в Британській дослідницькій асоціації з використання вугілля в Кінгстоні-на-Темзі і вивчала пористу структуру вугілля. Її робота допомогла у зародженні ідеї про високоміцне вуглецеве волокно і стала основою для її докторської дисертації: «Фізична хімія твердих органічних колоїдів на прикладі вугілля і пов'язаних з ним матеріалів».

Засновниця зв’язку GSM і Bluetooth.

Вона була акторкою та займалась дослідженнями систем зв'язку, а завдяки винаходу Геді Ламарр нині пристрої розпізнають Wi-Fi. Цікаво: винахідниця має українське коріння: її батько був родом зі Львова.

У роки Другої світової війни Ламарр проявила себе як учений і разом зі своїм другом композитором Джорджем Антейлом запатентувала систему управління торпедами, а також приватні системи зв’язку, що включають передачу помилкових каналів на різних частотах. У той час ці патенти не були реалізовані, але потім стали основою для зв’язку з розширеним спектром, і сьогодні використовуються всюди: від мобільних телефонів до Wi-Fi і GPS.

Винахід жінки прийняли у бюро патентів, але відмовили в реалізації проєкту, буцімто через неможливість його втілити. А ще через пів століття завдяки системі  «стрибаючих частот» утворилися такі види передачі даних, як мобільний зв’язок GSM і Bluetooth. Згодом винахід застосували у США під час Карибської кризи та В’єтнамської війни.

Тепер 9 листопада — день народження Геді Ламарр — святкують як День винахідника. Геді Ламарр зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ої і 9-ої версій.

Здійснила прорив у антропології

Британська вчена Джейн Гудолл упродовж більш ніж 60 років займалася вивченням приматів та відкрила риси у поведінці шимпанзе, які стали базою вивчення людини та людиноподібних. Дослідниця вивчала життя приматів в Національному парку Гомбе-Стрим в Танзанії.

Вона широко відома завдяки своєму більш ніж 45-річному вивченню соціального життя шимпанзе в Національному парку Гомбе-Стрим в Танзанії і як фундаторка міжнародного Інституту Джейн Гудолл. У квітні 2002 року стала посолкою миру ООН.

У своїх спостереженнях за шимпанзе Джейн навела перші документовані приклади того, що дика тварина не просто використовує предмет як знаряддя, але дійсно змінює його, згідно зі своїми потребами, демонструючи тим самим зачатки виготовлення знарядь. Надалі вона помітила, що шимпанзе також вживають в їжу м'ясо інших тварин, спільно ходять на полювання, а також ведуть між собою війни. Складними виявилися і «суспільні відносини» у мавп.

Гудолл була першою дослідницею, що давала досліджуваним тваринам імена замість номерів. У наукових колах ця практика засуджувалася, тому що вважалося, що емоційний чинник веде до втрати об'єктивності дослідження.

Створила ліки від малярії

Китайська хімік та фармацевт Юю Ту отримала Нобелівську премію з медицини за відкриття щодо лікування малярії. Премію вона отримала разом з біологом-паразитологом Вільямом Кемпбеллом та біохіміком Сатоші Омурою, яким вона була присвоєна за відкриття, що стосуються лікування інфекцій, які спричинюють круглі черви.

Ту є першою китайською лауреаткою Нобелівської премії з фізіології та медицини та першою громадянкою КНР, яка отримала Нобелівську премію в будь-якій категорії. Вона також перша китаянка, яка отримала премію Ласкера — американська нагорода за досягнення у сфері медичних наук.

Фізикиня-ядерниця та переможниця конкурсу краси 

Співробітниця Комісії з ядерного регулювання США Кара Дейра Маккалоу 2017 року перемогла на Конкурсі краси — Міс США.

Кара за фахом фізик-ядерник, закінчила університет Південної Кароліни зі ступенем бакалавра наук з радіохімії. Ще студенткою дівчина стала членом Американського хімічного товариства, Health Physics Society і Американського атомного товариства. Також вона член благодійного товариства «Золотий ключ».

Нині вона є спеціалісткою з готовності до надзвичайних ситуацій в Управлінні ядерної безпеки та реагування на інциденти Комісії з ядерного регулювання.

Наймолодша докторка фізико-математичних наук в Україні

Українка Ольга Броварець з Ніжина відкрила глибинні структурні механізми нестабільності геному. Дослідниця є лавреаткою наукової премії Scopus Awards Ukraine 2016 року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» (разом з Дмитром Говоруном), має премію «Лідера науки України».

Нині Ольга є провідною науковою співробітницею відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Читайте інтерв'ю ІА Дивись.info з антропологинею  Ольгою Мінейко, яка до того ж єдиною у Західній Україні палеопатологинею Ольгою Мінейко.

Вона працює у напрямках молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії, зокрема вивчає механізми виникнення спонтанних точкових мутацій у ДНК. Ользі Броварець вдалося довести, що можна запрограмувати ракову клітину на «самогубство».

Розв'язала надскладну задачу

Задачу оптимальної упаковки куль в 8-вимірному та 24-вимірному евклідовому просторі, яку до цього нікому не вдавалося вирішити, розв'язала корінна киянка Марина В'язовська.

Завдяки цьому відкриттю можливо виправляти помилки мобільного зв'язку, Інтернету та космічних досліджень. За це науковиця отримала міжнародну премію з математики імені Андріани Салем — аналогу Нобелівської.

Нині В'язовська працює та мешкає у Німеччині.

А торік В'язовська стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну премію з математики.

В'язову нагородили за розв'язання задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі. Вона відома ще з 16 століття, над нею роздумували ще Кеплер і Ньютон. Початково задача була пов'язана з необхідністю придумати найбільш ефективний спосіб укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту.

Ця задача є у списку 23 невирішених, про розв'язання якої дискутували багато науковців.

Читайте також: Здається, ніби ми під Бородянкою і померли: як двоє науковців пережили окупацію Київщини