Що росіяни зробили з Україною за рік великої війни

ІА Дивись.info наводить ключові факти.

Люди

З 24 лютого 2022 року внаслідок російських атак в Україні загинули щонайменше 8 тисяч 6 мирних мешканців. У тому числі 487 дітей. Це дані Управління верховного комісара ООН з прав людини, які оприлюднили 22 лютого вже нинішнього року, з кілька днів до річниці повномасштабного вторгнення рф.

Увага! Фото, оприлюднене нижче, може вразити (18+)

Там додали, що поранено:

• 13 тисяч 287 цивільних;
• з них  — 954 діти.

Найбільша кількість загиблих та поранених у Донецькій та Луганській областях. У регіонах від 24 лютого 2022-го до 15 лютого 2023-го загинуло 4 тисячі 295 осіб, поранено – 7 тисяч 327людей.

Однак ці дані все одно не є остаточними: реальна кількість жертв та потерпілих є набагато вищою. Поки триває робота над їх встановленням там, де тривають активні бойові дії та на тимчасово окупованих росією територіях. Йеться про Маріуполь, Лисичанськ, Попасну та Сіверськодонецьк.

Найбільша кількість загиблих за майже рік була зафіксована торік у березні. Тоді загинуло 3 тисячі 918 мирних українців, поранено 2 тисячі 967 осіб.

Читайте також: Зіткнення людини з камерою та реальністю: 22 фотографії війни в Україні

Від початку 2023 року ООН зафіксувала загибель в Україні 263 осіб, а поранення отримали 759 людей.

Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб ООН вважає застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження. Ідеться обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари. Від цього виду озброєнь в Україні загинуло 6 тисяч 585 людей, поранено 12 тисяч 635 осіб.

Будинки

Через атаки росіян за рік в Україні зруйновано або пошкоджено понад 81 тисяча цивільних об’єктів.

Зруйновано зокрема:

• понад 62 000 житлових будинків,
• понад 2 300 – навчальних та виховних закладів,
• понад 450 – медичних закладів.  

Пошкоджено або знищено 4040 інфраструктурних мереж - газопроводів водопроводів, електромереж.  А з з жовтня 2022 року ворог цілеспрямовано знищує критичну цивільну інфраструктуру, зокрема, енергетичну. Завдано 255 ударів по 112-и обʼєктах. Понад 77% цих ударів було завдано з жовтня по лютий - 197, кажуть в Офісі генпрокурора України.

Медицина

За рік повномасштабної війни в Україні загинули 106 цивільних медичних працівників, із них 33 — на робочому місці, повідомила пресслужба Міністерства охорони здоровʼя.

«Страшні цифри для країни в серці Європи у 21 сторіччі. Проте такою є наша жахлива реальність. Пам’ятаємо кожного і кожну, хто віддав своє життя в цій війні. Дякуємо кожному і кожній, хто сумлінно виконує неоціненну роботу з порятунку інших», — кажуть у відомстві.

І додали, що медична система встояла. Медичні працівники зранку 24 лютого вийшли на свої робочі місця та продовжили вакцинувати, лікувати, рятувати своїх пацієнтів.

Читайте також: Атака на охорону здоровʼя України: скільки лікарень було знищено (мапа)

«Вони ж продовжують це робити й досі, навіть в умовах відключень енергопостачання і обстрілів, усі 365 днів», — йдеться в повідомленні.

За рік війни 352 автомобілі екстреної медичної допомоги було пошкоджено. Ще 297 автомобілів захоплено, кажуть у МОЗ 24 лютого.

Наші перемоги та поразки

Три головні поразки та перемоги у війні з рф назвав очільник воєнної розвідки України Кирило Буданов.

Якими були поразки?

Глава ГУР вважає, що насамперед найбільшою поразкою України є те, що українські воїни відступили у районі Сіверськодонецька на Луганщині влітку торік. Бої за місто тривали більш ніж місяць.

Друга стосується проламу лінії у районі Волновахи на Донеччині.

Щодо третьої поразки Буданов дав загальну відповідь.

«Це те, що ми допустили у 2014 році тимчасову окупацію Донецької та Луганської областей, автономної республіки Крим. Ось три найбільші наші поразки, але вони всі виправлені», — відповів він.

Які перемоги?

Буданов розповів, що вважає, що Україна має три найважливіші перемоги на війні із рф.

По-перше, йдеться про відкидання росіян із Київського напрямку.

По-друге, це контрнаступ на Харківському напрямку. І зокрема звільнення Херсона.

Читайте також: За 72 години до великої війни: як росія вторгнулася в Україну 24 лютого

Читайте також: «Ви всі замерзнете» та «помирайте в Україні»: різниця російської пропаганди 2022-2023 років

Яких втрат за рік завдали окупантам?

За рік, поки триває повномасштабна війна росії проти України, ЗСУ знищили 146 тисяч 820 окупантів. Учора ліквідували 970 загарбників.

А яку техніку втратив ворог?

• особового складу - 146 820 (+970)
• танків ‒ 3 363 (+13)
• бойових броньованих машин ‒ 6 600 (+7)
• артилерійських систем – 2 363 (+11)
• РСЗВ – 474 (+3)
• засоби ППО ‒ 247 (+3)
• БПЛА – 2033 (+4)
• автотехніки та автоцистерн – 5 224 (+9)
• спецтехніка ‒ 229 (+1).

Що далі?

росіяни можуть завдати чергового масованого ракетного удару по Україні 23 або 24 лютого — на рівчницю повномшстабного вторгнення, вважають у Раді нацбезпеки та оборони України.

В етері телемарафону 16 лютого секретар РНБО Олексій Данілов пояснив, що до цього Україна готова.

«Готуються і будуть намагатися саме на 23-24 лютого зробити спроби масованої атаки. До цього потрібно спокійно ставитися, ми до цього готові. Ми розуміємо, що таке атаки, після того, як за один день «приймали» 115-120 ракет», — зазначив Данілов.

Напередодні це заявили й в Оперативному командуванні «Південь». Його речниця Наталія Гуменюк пояснює, що зазвичай від одного масованого ракетного обстрілу до наступного триває до двох тижнів.

«І можемо зауважити, що від попереднього до наступного — це якраз 24 лютого. Пам’ятаючи про тяжіння ворога до сакральних дат, треба бути напоготові», — сказала вона.

Утім нині в ОК «Південь» припустили, що росіяни, ймовірно, шукають нову тактику, аби атакувати Україну. Зараз у Чорному морі відсутня ворожа активність.

«Усвідомлюючи, що ми зосереджені на датах 23-24 лютого, ворог може вичекати цей період і завдати удару, коли нібито всі видихнуть і скажуть: усе, річниця пройдена, далі за звичним графіком. Цілком імовірно, що вони можуть дочекатися і цього періоду, як момент психологічного тиску», - пояснила начальниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк.