Як математик із Полтавщини став фундатором комп'ютерної графіки ще наприкінці XIX століття

ІА Дивись.info продовжує розповідати про видатних українців, чиї імена, ймовірно, вам досі не були відомі. Нині — про Георгія Вороного, про якого також кажуть як про людину, що випередила час на століття.

У цій статті ви дізнаєтесь не лише про видатні наукові досягнення, а й про трагічну долю його родини.

Син Клеопатри

Квітень 1837 рік. Село Журавка, що на Полтавщині. У родині Феодосія Вороного, котрий обіймав посаду професора Ніжинського ліцею та створював недільні школи для робітничої молоді спільно із публіцистом та істориком Михайлом Драгомановим, народжується син. Хлопчика називають Георгієм. Матір — Клеопатра Личкова, також освітянка. Вона викладала у Київській жіночій гімназії на Подолі та Подільській жіночій недільній школі.

Ця сім'я була славнозвісною, адже здобутки батьків майбутнього математика стали вагомим внеском у тогочасну історію та культуру.

Тато Георгія як педагог славився прогресивними поглядами, зокрема на науку. Він був активним учасником студентської Громади, котру заснували при столичному університеті, а громадську діяльність Феодосія ще в студентські роки відзначили письменниця Олена Пчілка та Іван Нечуй-Левицький.

Мама ж, Креопатра Михайлівна, викладала у Київській жіночій гімназії та Подільській жіночій недільній школі. Личкові, у сім'ї яких з'явилась на світ матір видатного математика, мали спадкове почесне громадянство. Про це свідчить церковна книга: при хрещенні Георгія його хресними батьками записано Івана Яковича Вороного (студента Ніжинського ліцею, можемо лише мати здогадки, що Іван був братом Феодосія) і Любов Михайлівну Личкову (доньку київського почесного громадянина).

Блискучий розум й неабиякі здібності

Будучи дитиною, Георгій ще тоді почав проявляти здібності до точних наук. Під час навчання у Прилуцькій чоловічій гімназії викладачі хвалили учня за блискавичні результати у математиці.

Після закінчення школи, юнак вступив до Санкт-Петербурзького університету на математичне відділення. Тоді йому було 17 років. Через чотири роки навчання у вузі хлопець залишився, аби готувати магістерську дисертацію, і ще за п'ять років 26-річний науковець її захистив. Тема стосувалась цілих чисел, які залежать від кореня третього ступеня.

Дроби, числа й досягнення

Після цього Георгія Вороного обирають професором у Варшавський університет, що у Польщі. Тут він продовжив вивчати ланцюгові дроби, захистив на цю тему докторську.

У 30 років Вороний обіймає посаду декана механічного факультету  Варшавського політехнічного інституту. У польській Варшаві в математика навчався Вацлав Серпінський, славнозвісний польський математик.

Згодом Вороний був членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук. Під час революцій 1905—1907 років Варшавський університет і політехнічний інститут не працювали, тому математик вирішив продовжити наукову роботу у Києві. Хоч він хотів отримати у столичному університеті посаду професора математики, його призначають деканом механічного факультету заснованого в той час у Новочеркаському Донського політехнічному інституті.

Кохання до смерті

Ще у студентські роки Вороний закохався до безтями у свою землячку, Ольгу Кривицьку, яка до того ж була сестрою полковника Армії УНР Павла Крицького.

Вони одружились та провели разом все життя. У них народжуються два нащадки. Син Юрій 1933 року вперше в історії здійснив трансплантацію людської нирки. Відбулося це 90 років тому у Херсоні. А також Юрій брав участь у боях під Крутами 29 січня 1918 року.

А син син Олександр Георгійович був лікарем-онкологом. Його репресували. Первісток видатного математика загинув у ГУЛАГу 1946 року, коли йому було 54 роки.

Попри те, що він повністю присвячував себе улюбленій справі – математиці, ніколи не був байдужим до долі рідного народу, а його ставлення до царського режиму було негативним.

Випередив час

Вороний за життя написав безліч мемуарів та наукових статей. Георгія вважають найвеличнішим арифметиком своєї епохи.

А його дослідження знайшли застосування в різних галузях прикладних наук: кристалографії, фізиці, астрономії, хімії, мікробіології, комп’ютерній графіці, проблемах штучного інтелекту, проблемах розпізнавання образів, офтальмології.

Лише більш ніж 30 років тому в науковій термінології набули широкого вжитку такі терміни, як «діаграма, клітина, розбиття, мозаїка Вороного». У Британії поняття діаграми Вороного «Voronoi diagram» упроваджене навіть у програму шкільної освіти.

Трагічний кінець і зв'язок із домом

Математик прожив насичене, втім коротке життя. У Вороного діагностували хворобу жовчного міхура, а коли йому було 40 недуга прогресувала. Врятувати його не вдалось. Чоловіка не стало 20 листопада. Помер Георгій Вороний у Варшаві — місті, де відбулись його найбільші злети й падіння.

Однак його остання воля — знайти вічний спочинок на батьківщині. До Журавки він часто приїздив під час літніх канікул, згадував дитинство, черпав натхнення від рідних околиць. Так і сталось. Науковця поховали у селі, де він народився та виріс.

Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років XX століття склеп знищили. Тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

***

Раніше ми розповідали про:

• Марка Красносельського — українського математика та засновника сучасного підходу до завдань нелінійного аналізу родом із Хмельниччини.
• Українську вчену Марину В'язовську, котра стала другою жінкою в історії, яка отримала престижну премію з математики.
• уродженця Жовкви на Львівщині Любомира Романківа, без винаходу якого компанії Apple могло б не бути
• Геді Ламар — львів'янку за походженням, яка заснувала систему зв’язку, завдяки якій пристрої розпізнають Wi

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.