Стверджене та нереалізоване: у Львівському музеї презентували роботи скульптура Івана Самотоса

ІА Дивись.info побувала на виставці та подивилася на експонати. Подія є частиною Львіського тижня скульптури, який триває до 11 жовтня.

У музеї розмістили скульптури Івана Самотоса різних періодів його творчості. Зокрема тут є десять робіт митця, як-от: «Портрет сина», «Портрет батька», «Марічка», «Скрипаль», «Оксана. Портрет дружини», «Портрет історика Ярослава Дашкевича», «Портрет Бориса Возницького», скульптура «Підсніжник», погруддя Княгині Ольги та Володимира Великого.

Крім того, на екрані можна побачити світлини з різних періодів творчості скульптура та дізнатися більше про його життя. Цікавою деталлю виставки є блокнот зі записами митця, окуляри та робочі інструменти з майстерні.

Кураторами проєкту є кандидат мистецтвознавства Роман Яців, громадська діячка Івона Лобан, генеральний директор музею Ігор Кожан та заступниця з генеральної роботи музею Оксана Біла.

За словами Романа Яціва, виставка відображає спадщину Івана Самотоса в трьох концептуальних зрізах, а саме:

• еволюції пластично-образної мови скульптури – від синтезованої, конструктивної форми ранніх творів до формалістичних знахідок 1990-200 років, які позначені оригінальної морфологією класичного бурлеску;
• роботи, які він розпочав на стадії варіативних начерків і нереалізованих у повному обсязі ідей творів монументального-ансамблевого жанру;
• адресованої учням авторської методології скульптури як професійно мистецької галузі.

Так, виставка прагне привернути увагу не тільки роботи митця, які він зміг втілити в життя (наприклад, пам’ятник «Ангел із сурмою» в Дрогобичі чи «Пам’ятник воїнам УПА та членам ОУН в Жидачеві), але й ті, які залишилися не реалізованими (модель пам’ятника «Полковник Іван Богун», «Король Данило Галицьки», «Проєкт пам’ятника рівноапостольній княгині Ользі для Пліснеська»).

«Представленні в експозиції виставки твори та фото документації стадій пошукового процесу Івана Самотоса відкривають деякі «заховані» від його сучасників деталі авторського методу. Водночас вони виявляють широту горизонтів ціннісних орієнтирів Автора через його цікавість до тематики національно-патріотичного спектра, а також через зв’язки митця з іншими постатями культуротвірного процесу, дотичного до формування нових ідейних наративів Української Державності», – зазначив куратор проєкту Роман Яців.

Побачити більше робіт Івана Самотоса можна в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Виставка триватиме до 5 листопада.

Читайте також Ракети, які пролітають над будинками: у Львові презентували виставку ліногравюр «ПРОСТІР: НЕБЕЗПЕКА»

Що відомо про біографію Івана Самотоса

Іван Самотос народився 20 серпня 1933 році в селищі Устя, що на Львівщині.

У 1948-1953 рр. навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва (відділ монументально-декоративний розпис). Після його закінчення вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (кафедра монументально-декоративна скульптура).

Першою професійно виконаною скульптурою стала його дипломна робота – «Максим Залізняк, козацький отаман».

Після закінчення навчального закладу в 1959 році почав викладати в львівському училищі. А у 1962 році став педагогом в інституті, де сам навчався. У 1991 році отримав звання професора.

Він також мав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР» (1990 р.) та народний художник України (1998 р.). Входив до Спілки художників України та Національної академії мистецтв України.

Іван Самотос за життя взяв участь у чималій кількості виставкових проєктах. Вперше його роботи показали у 1960 році в колективній виставці. У 1980 році відбулася персональна виставка Самотоса у Львівській картинній галереї мистецтв, а в 2008 році – в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові.

Читайте також Вісник Відродження: у Львівському музеї презентували творчість Михайла Жука

Творчий доробок митця є досить багатогранним. Зокрема він є автором:

• скульптурних портретів («Іван Котляревський» (1967 р.), «Філософ Григорій Сковорода» (1969 р.), «Погруддя Лесі Українки» (1970 р.), «Портрет академіка Василя Щурата» (1980 р.));
•  монумента «Борця за волю України» в Жидачеві;
•  пам’ятників – В’ячеславу Чорноволу у Львові (2002 р.);  «Кліо – богиня історії» на могилі Я. Дашкевича (2009 р.); Степанові Бандери в Стрию (1991 р.); Тарасові Шевченку в Усті (1989 р.);
• скульптурних рельєфів для меморіального комплексу «Державність України» в місті Шалет-Везін, що розміщене біля Парижа (1994 р.) тощо.

«Справжній творець краси завжди сягає нові її вершини, але осягнувши їх, бачить усе нові й нові і не спроможний зупинитися на досягнутому», – промовив Іван Самотос з нагоди 80-річчя свого товариша Михайла Біласа.

Помер Іван Самотос 7 липня 2016 року. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що 20 вересня у Львові розпочався тиждень скульптури. Він триває до 11 жовтня. Під час події показали понад 300 скульптур на десятьох локаціях міста. Зокрема у Львівському палаці мистецтв презентували головний проєкт «Старе і нове / Нове і старе», а на вулиці Шевченка встановили скульптури сучасних українських митців.

Крім того, відкрили вставку екскізів до майбутньої паркової скульптури Ярослава Мотики «Викрадення Європи» в Сенсотеці у Стрийському парку та персональні виставки в «Я галереї» Миколи Малишко «В собі» та Уляни Ярошевич.

Ще в серпні в межах проєкту встановили «Скульптурний маршрут» Стрийським парком. Зокрема чималий розголос був навколо скульптури «Впевнена» Василя Корчового.