Вісник Відродження: у Львівському музеї презентували творчість Михайла Жука
Днями у Львові в Національному музеї імені Андрея Шептицького відкрили новий виставковий проєкт «Михайло Жук – вісник Відродження». Виставка присвячена 140-річчю художника, який став одним із засновників Української академії мистецтв.
ІА Дивись.info побувала на відкритті виставки та подивилася на експонати.
Тут розмістили близько 200 творів Михайла Жука, які відібрали з музейних та приватних збірок зі Львова, Одеси, Києва та Чернігова. Ініціатором такого проєкту став Музей сучасного мистецтва Одеси у співпраці з Національним художнім музеєм України та з допомогою Українського культурного фонду.
Кураторкою виставки є кандидатка мистецтвознавства Олена Кашуба-Вольвач.
Вона розповіла, що вперше побачила роботи Михайла Жука наприкінці 2013 року в Одесі на виставці в Літературному музеї. Саме тоді у мистецтвознавиці виникла думка, що цю постать потрібно частіше показувати глядачу.
«Праця над такими виставками є певним кроком до дослідження художника. Бо коли збираються в одному місці всі роботи, то ти їх бачив наживо та починаєш з ними працювати. Тоді розумієш набагато більше рівнів мистецької думки, еволюції творчості цього художника, ніж коли ти просто читаєш матеріал про нього», – розповіла кураторка проєкту.
За її словами, в основу виставки лягли дуже багато досліджень. Насамперед це роботи Ольги Школьної, Людмили Соколюк, Олени Яворської, які займаються творчістю Жука.
«Праця моїх колег дала мені підстави для дуже багатьох різних ідей, які дуже бажала втілити в цій експозиції. Мені хотілося показати його і як громадського діяча, і як людину, котра намагалася виживати в складні 20 рр. ХХ ст. Це вдалося зробити в другій залі, де ми показуємо це розмаїття його як і художника, і графіка, і книжкового ілюстратора. Найголовніше хотілося все ж таки в цій експозиції показати як народжувалися його контакти з львівською мистецькою спільнотою, та як вони підтримувалися», – зазначила мистецтвознавиця.
На виставці можна побачити роботи Михайла Жука з різних періодів його творчості, які виділяють дослідники: «авангардний», «радянське арт-деко», «класицизуючі» реміністенції. Зокрема тут є портрети відомих українців (Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди тощо).
Також розміщенні інші грані його творчості як-от: кераміка, репліки-реконструкції за авторськими ескізами Жука, велике панно, що складається з декількох частин та нагадує вітраж. Так, на виставці є можливість прослідкувати впливи польських та українських художників на його стиль.
Крім того, тут Михайло Жук представлений також як літератор. На виставці розміщені сторінки з рукописів автора, обкладинки його книг, а також його ілюстрації до різних видань, ескізи, плакати, екслібриси. Особливими є також картини художника, на яких намальовані квіти та рослинні мотиви.
Читайте також В ній уособлена естетика нашого народу: про геніальну українську художницю Марію Примаченко
Побачити більше картин Олександра Жука можна в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові. Виставка триватиме до 27 вересня.
Довідка
Михайло Жук – український художник, поет та перекладач. Народився 2 жовтня (20 вересня - за старим стилем) 1883 року в Каховці, що в Одеській області, в сім’ї робітника-маляра. Ще з дитинства почав працювати, зокрема фарбував паркани, малював вивіски та образи.
У 1896 році вступив до художньої школи в Києві, яку створив М. Мурашко. Згодом студіював в Краківській академії мистецтва та закінчив її «на відмінно». Там він познайомився з художниками С. Виспянським та Ю. Мегоффером. Під їхнім впливом зацікавився мистецькими ідеями «Молодої Польщі». Крім того, він також навчався живопису в російського художника В. Сєрова. Також був знайомий з львівськими письменниками-модерністами угрупування «Молода Муза».
Читайте також Рефракція війни: у Львівському музеї презентували мистецькі твори Петра Старуха
Протягом 1904-1914 рр. був членом групи художників «Руський керамічний гурток». Тоді він створив низку ескізів для виробів з кераміки фабрики І. Левинського.
У 1903 році в Кракові вперше взяв участь у виставці «Осіннього салону». Через рік повернувся до Києва, де йому влаштували персональну виставку. Після цього Михайло Жук взяв участь у показі робіт «Товариства прихильників української літератури та штуки» (Львів, 1905 р.), Першій українській артистичній виставці (Київ, 1911 р.), Осінній виставці художників Трансністрії «Salonul ofisial».
У 1905-1916 рр. був викладачем малювання в Чернігівській приватній жіночій гімназії. За своє життя Михайло Жук працював завідувачем відділу мистецтв Чернігівської губернської народної освіти, у видавництві «Рух», на Дмитровському фарфоровому заводі, продавцем у комісійному магазині, у художньо-скульптурних майстернях, а також викладав в Одеському художньому училищі та малював на замовлення ікони.
У 1917 році став одним з ініціаторів створення Української академії мистецтв у Києві.
У 1931 році перебував чотири місяці під арештом в одеській в’язниці.
Творчий доробок художника є досить багатогранним. Він створив низку портретів у техніці офорту, зокрема намалював картини відомих українців ( І. Франка, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Вовчка, П. Тичну тощо). Також писав квіти на картинках, ілюстрації до книг та орнаменти для посуду.
Крім того, займався письменством. У 1912 р. видав збірку поезій «Співи землі». А також написав новелу «Дора» та оповідання «Мені казали: ще молодий!».
Помер Михайло Жук 7 червня 1964 році в Одесі, де і похований.
Читайте також У Львові презентували унікальні фотографії Гуцульщини Карла Звіринського
Коментарі