«Її сприймають як стару фарбу, тиньку чи стару плитку»: чому у Львові нищать мозаїки

Про важливість збереження мозаїк та процес їхньої реставрації Дивись.info поспілкувалася з архітекторкою та дизайнеркою Христиною Бадзян.

Знищення мозаїк у Львові

Днями на фасаді адміністративної будівлі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, що на вулиці Клепарівській, помітили зникнення цінної мозаїки. З'язувалося, що під час ремонту історичну пам'ятку закрили мінватою. Пізніше там зробили невеликий проріз, аби показати, що панно не знищене.

«Ми виявили за цією адресою утеплений будинок, а мозаїки не знайшли. Але, як вже сьогодні можна побачити зі спеціального прорізу на фасаді, мозаїка збережена і є під утепленням будівлі. Зараз ми комунікуємо з Університетом, щоб напрацювати алгоритм дій: яким чином відкрити панно, і як воно має експонуватися. Бо станом на 2019 рік, коли створювали перелік цінних мозаїк, це панно вже мало деякі втрачені елементи. Про це зазначено в обліковій картці до мозаїки, яку надала науковиця Наталія Піддубна. Тому треба знайти варіант, як її відкрити», – зазначила в. о. керівника управління охорони історичного середовища ЛМР Наталія Алєксєєва.

За словами помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності Мирослава Коваля, під час надбудови та утеплення фасаду університет самостійно прийняв рішення законсервувати мозаїку. Про такі наміри мерію чи профільне управління не попереджали. Та додає, що тепер шукатимуть інституції, які б допомогли відкрити та відновити мозаїку:

«Будемо мати кошти, можливо знайдемо інституції, які нам допоможуть, може, залучимо Академію мистецтв, і знімемо утеплення та відновимо мозаїку», – сказав Мирослав Коваль.

А напередодні, у жовтні, з'явилась інформація про знищення унікальної мозаїки в приміщенні видавництва «Вільна Україна», що на вулиці Володимира Великого, 2. Місцева влада зазначила, що це самовільні дії власника ТДВ «Торгпреса», а також звернулася до правоохоронців.

«Цей об’єкт ми внесли в перелік мозаїк, які підлягають захисту, відповідно, він мав охоронний статус. Ця мозаїка знаходиться всередині будівлі, яка є у приватній власності. Жодних слів пояснити, чому комусь в голову приходить зруйнувати те, що він не створював, я не маю. Але в будь-якому випадку мозаїка має бути відновлена, а за руйнування має бути покарання», – зазначив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. 

На панно зображено фігури п’яти жінок, що символізують 5 материків та обмін інформацією в світі. Її створив український живописець і монументаліст із Львівщини Богдан Сойка у період 1950-1980-их років.

Люди не усвідомлюють цінності мозаїк

Мозаїка — це техніка створення зображень на твердій поверхні за допомогою кольорових фрагментів. Її активно використовували протягом кількох тисячоліть майстри з різних куточків земної кулі. Завдяки своїй універсальності мозаїка зуміла стати інтернаціональним видом мистецтва і своєрідним містком для діалогу різних культур. Вона прикрашала будинки аристократів, наповнювала інтер'єри храмів сакральним змістом і надавала архітектурному ландшафту незабутнього колориту. Незважаючи на поважний вік, техніка продовжує відкривати в нашій епосі нові горизонти розвитку.

На думку Христини Бадзян, ця проблема має два корені. Перша — люди хочуть покращувати умови перебування в приміщеннях — до прикладу, відремонтувати протікання даху або облаштувати утеплення, як це відбулося у Львівському державному університеті:

«Тому й зазвичай під час нищення мозаїк люди елементарно не беруть до уваги те, що мозаїка — це важливий історично-культурний елемент міста. Її сприймають як стару фарбу, тиньку чи стару плитку, тобто як щось, що йде в комплекті зі старою стіною».

Друге — мозаїки люди часто прив'язують до радянської спадщини. Оскільки зараз триває активна декомунізація області, цей вид мистецтва автоматично потрапляє до переліку «історичного непотребу».

«Мозаїки мають велике значення. На жаль, здебільшого це розуміють митці, архітектори чи дизайнери. А пересічні люди звикли до того, що на стінах у Львові багато мозаїк, створених у радянські часи на фобричному рівні. А багато — отже стандарт і нічого особливого», - додає архітекторка.

Потрібен розголос та зміна методів ремонту

Тенденція нищення мозаїк нарешті, зазначає мисткиня, набуває розголосу. Тому робітники й майстри, у яких є задача під час ремонтних робіт забити, зашити, затулити чи знищити мозаїку замислюються над тим, чи це правомірно:

«Вони мають ставити собі питання, а чи ніхто не буде проти, а чи дійсно це правомірно і чи є на це дозволи. Загалом — громадяни мають бути свідомими».

Другий момент — компанії, установи та організації, які планують ремонти стін з мозаїками, мають напрацювати нові методи.

«Якщо є потреба, припустимо, утеплити стіну, на якій розташована мозаїка, то можна зробити це з іншого боку. Не думаю, що подібні рішення потребують надзвичайних зусиль, бо все можливо».

Мозаїки реставрувати складно

Методів реставрації мозаїки є два. Можна підібрати аналогічні матеріали та кольори й повністю повторити оригінал. А можна зберегти старі вкраплення й доповнити їх новими елементами, які би виділялися.

«Це більше питання цінності мозаїки, доцільності контрасних втручань та розташування. Звичайно ж, пам'ятки архітетури та національного значення потребують цього першого варінту реставрації», - пояснює дизайнерка.

Важливо й у цьому процесі розглянути фінансову доцільність відновлення: чи вартують затрачені ресурси фінального результату. Реставрація або є рівноцінною до вартості створення нової мозаїки, або вартує дорожче.

«Мабуть, це питання має вирішувати якась спеціальна комісія, яка би приймала рішення щодо методики реставрації та фінансової доцільності».

Довідка

у 2019 році місто затвердило перелік цінних мозаїк на території Львова і закликало власників будівель, де вони розміщені, докластися до збереження цих творів. Загалом йдеться про мозаїчні твори за 81 адресою.