Як розмовляти із дітьми про війну та пояснювати, що відбувається
У часи повномасштабного російського вторгнення в Україну найвразливішими залишаються діти, які важко оговтуються після атак окупантів та жахів війни, свідками яких вони стають. Батькам варто навчитись правильно комунікувати із дітьми про ці події.
Колонка психологині Олени Жабіної
Насамперед потрібно розуміти: перед тим, як починати схожі розмови, потрібно оговтатись самому. Тобто не нервувати, не панікувати, бути зібраним та спокійним.
Ваше завдання як батьків бути опорою. Якщо ви будете знервованими, ця опора буде хиткою. Це не дуже допомагає дитині, а може і нашкодити.
Наступне. Ціль будь‐якої комунікації полягає в реакції, яку вона викликає. Тож спершу подумайте, чого ви хочете досягнути цією розмовою. Якщо ваше завдання заспокоїти дитину, то намагайтеся пояснювати ситуацію рівним тоном, беземоційно. Є факт втрати. Відбулася така подія.
Третє: не описуйте подію, як катастрофу, та не транслюйте дитині безвихідь. Краще покажіть дитині, які шляхи допомоги існують в таких ситуаціях і як такі проблеми можуть вирішитися в майбутньому. Так ви закладете в дитини розуміння, що не має невирішуваних проблем, а водночас й те, що їх потрібно вирішувати.
Формуйте у дитини позитивне мислення. За можливості шукайте неочевидні позитивні зміни, які можуть відбутися у майбутньому через те, що відбувається зараз.
Четверте: не вдавайтесь в подробиці, якщо дитина сама не розпитує. Інакше є ризик того, що ви додасте їй зайвих страхів. І навпаки, якщо дитина розпитується, то розказуйте і повторюйте стільки разів, скільки необхідно. Таким чином ви закриваєте ті пазли, яких бракує і їй стане спокійніше. А перепитує дитина одне і те ж по 10 разів, тому що таким чином вона перевіряє надійність інформації.
Як заспокоїти дітей під час вибухів
Існує дієва практика:
- Дихання. Коли сильний стрес, то ми схильні завмирати і затримувати дихання. Цей механізм включає негативну програму «Все погано і немає змісту щось робити, бо і так нічого не зміниться». Натомість оптимістична програма запускається тоді, коли ми починаємо глибоко дихати, розслабляємо діафрагму. Тоді спрацьовує віра в те, що все буде добре.
Вправи:
- «Дихання по квадрату» — найпростіша і найзрозуміліша: робимо вдих на 4 рахунки, затримуємо дихання на 4 рахунки, робимо видих на 4 рахунки, затримуємо дихання на 4 рахунки. Так 8 + разів.
- Ще одна проста вправа: робимо вдих і високо піднімаємо плечі до вух, тоді робимо видих і опускаємо їх. Повторюємо 8+
- Гарно допомагає заспокоїти істерику чи інший сильний емоційний стан задування свічки.
- Малювання. Перекладаємо наші переживання на папір. І питаємося дитину, у що це може перетворитися. Перемальовуємо доти, доки дитина не намалювала щось приємне для себе.
- Ігри, де використовується дрібна моторика: ліплення, пересипання круп, малювання по борошну, нанизування, переливання води тощо.
І найголовніше: ні в якому разі не вигадуйте нісенітниць і не брешіть дітям. Таким чином ви втратите довіру свого сина чи доньки. Ви похитнете її відчуття опори.
Заборонено залякувати дітей. Ні в якому разі не використовуйте наслідки війни як маніпулятивний механізм виховання. Дитина не має мати в собі почуття провини за те, що відбувається, чи якось асоціювати себе з цим.
Наше завдання як дорослих — створення для дітей середовища, в якому вони почуватимуть себе такими, яких люблять, приймають, підтримують, захищають, яким допомагають рости, розвиватися і в майбутньому ставати ще кращими, ніж ми.
Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу.
Коментарі