Як УНР вперше проголосила незалежність
На Софійському майдані Києва була проголошена суверенна Українська Народна Республіка. Вона проіснувала всього кілька років, але ця подія ще раз засвідчила прагнення українців мати власну державу й бути господарями на своїй землі.
Сталося це 22 січня 1918 року. ІА Дивись.Info розповідає про цю подію.
Царський російський режим тоді очолив Тимчасовий уряд
Після закінчення Першої світової війни у Європі на руїнах деяких імперій з’явилася низка нових і незалежних держав. Російська імперія, у складі якої Україна перебувала понад 260 років, не стала винятком. Серед поневолених народів, що піднялися тоді на боротьбу за самостійність, були й українці. 23 червня 1917 року новостворена Українська Центральна Рада, за інформацією Українського інституту національної пам’яті, своїм I Універсалом проголосила автономію України у складі Росії. При цьому закликала створювати українські органи влади на місцях.
Але тимчасовий уряд, що прийшов у Росії до влади після повалення царського режиму, домігся від неї ряду поступок, які були зафіксовані 16 липня у ІІ Універсалі. Найголовніша з них — відкладення питання щодо автономії до майбутніх всеросійських установчих зборів. Як згадував потім Винниченко, «була впевненість, що учасники цих зборів задовольнять усі наші вимоги». Але стався жовтневий заколот і до влади в Росії прийшли більшовики. А вони й чути не хотіли про «якусь там автономію». Ба більше, були, як писав згодом один із найближчих соратників Леніна Лев Троцький, «розчаровані діями українських товаришів». Воно й зрозуміло: «молодші брати» не лише не підтримали захоплення влади насильницьким шляхом, а й засудили «старших братів». У Києві зрозуміли, що потрібно «щось робити». І 20 листопада 1917 року, пізно ввечері, зібралася так звана мала рада УЦР. На цьому зібранні виступив її голова Михайло Грушевський, який сказав:
«Грізний момент кривавої боротьби в Росії й в Україні, коли нема центральної власті, коли повстала і все шириться громадянська війна, що переходить уже і на Україну, вимагає від українських партій рішучих кроків, щоб зміцнити власть, зробити Україну базою революції і відси боронити здобуток революції в цілій Росії. В такий час і для здійснення таких завдань потрібні героїчні засоби».
Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний секретаріат прийшов до тої думки, що для того, щоби крайова власть стала справжньою фактичною властю, під нею повинна бути міцна підвалина і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки, яка буде повноправним тілом в міцній спілці народів Росії.
Читайте також: Новий лад вільної автономної України: як Центральна Рада проголосила Перший Універсал.
Напередодні в Україні були створені демократичні інститути
«Народе Український! Ти поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в нашій країні, в ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо: однині Україна стає Українською Народною Республікою. Маючи силу і власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав і революції не тільки нашої землі, але і всієї Росії»., - таку промову виголосив Грушевський.
Історики досі сперечаються навколо III Універсалу. Одні вважають, що Центральна Рада виявилася таким собі підлабузником до Московії, запевнивши її у своїй відданості, а інші дотримуються думки, що це був вимушений крок. Її прихильники кажуть, що Грушевський, який добре знав історію Російської імперії і менталітет московитів, не хотів зайвий раз їх дратувати, знаючи, чим це може скінчитися.
До речі, сьогоднішні московські пропагандисти звинувачують Центральну Раду й особисто Михайла Грушевського у авторитаризмі. Але Михайло Сергійович пропонував скликати Українські установчі збори й передати їм усю владу. Перед цим УЦР запровадила чимало демократичних нововведень, зокрема скасувала приватну власність на землю, проголосила свободу слова, зборів, скасувавши переслідування за вільнодумство, тощо.
А більшовики сформували в Києві революційний комітет, який очолив Георгій Пятаков, відразу ж розпочавши підготовку до повстання. Росіяни ще й звинуватили УЦР у «зрадництві, переслідуванні власних буржуазних цілей», вимагаючи «спільних і рішучих дій проти контрреволюційних сил».
І 22 грудня 1917 року більшовицька орда окупувала Харків, проголосивши створення «Української Народної Республіки у складі радянської Росії»: починалося військове протистояння між Україною і Московією.
А 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну, протягом тижня взявши під свій контроль майже все Лівобережжя і готуючись до наступу на Київ. При цьому активно готуючи робітничі повстання, одне з яких відбулося на київському заводі «Арсенал». Але його швидко придушили вірні УЦР війська.
Незалежність була проголошена ІV Універсалом
Українці зрозуміли: ні про яку автономію у складі Московії не може бути й мови. І 22 січня 1918 року IV Універсалом УЦР була проголошена незалежність УНР. Документ містив чотири головні положення: проголошував самостійність Української Народної Республіки, доручав уряду укласти мир з центральними державами, оголосити оборонну війну з більшовицькою Росією та декларував основи соціально-економічного будівництва в країні.
УНР проіснувала як суверенна держава всього три роки. Її втопила в крові російсько-більшовицька імперія, що виникла на руїнах Російської імперії.
Упродовж наступних десятиліть у більшовицько-кацапських таборах і катівнях підуть із життя мільйони українців, а ще мільйони будуть виморені голодоморами.
Читайте також: Шлях крізь тисячоліття історії: скільки разів Україна намагалась стати незалежною.
