Революція Гідності: боротьба з Росією, яка розпочалась на Майдані

Наймолодший революціонер був ще дитиною. Це 17-річний Назарій Войтович з Тернопільщини, а найстарший —82-річний киянин Іван Наконечний.

ІА Дивись.info розповідає про те, що потрібно знати кожному українцеві.

Небесна Сотня

Звання Герой України посмертно здобули 105 протестувальників, серед яких іноземці. Це білорус Михайло Жизневський, грузини Зураб Хурція та Давид Кіпіані. Їх посмертно нагородили орденами Героїв Небесної Сотні.

Чорні дні

Майдан спалахнув на Водохреща, 19 січня 2014 року. Масові протести проти диктаторського режиму вже експрезидента України Віктора Януковича розпочались у Києві. На вулиці Грушевського почались зіткнення мітингувальників з «Беркутом». Цей день знаменує початок гарячої фази протистояння.

18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, у Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 — тяжкі, 85 — середньої тяжкості.

Саме тоді силовики разом із тітушками придушили мирний наступ. Далі акція протесту прямувала до Верховної Ради. Вимога була одна — повернення до Конституції зразка 2004 року. Згідно із нею, повноваження глави держави були істотно обмежені.

18 лютого спецназ почав силовий штурм Майдану, у ході якого спалахнув Будинок профспілок, а протестуючих відтіснили у вузьке кільце всередині головної площі Києва.

Вперше в історії української столиці влада майже на дві доби перекрила роботу метро.

А 19 лютого СБУ оголосила про введення в Україні режиму антитерористичної операції – фактично проти учасників революції було вирішено задіяти зброю.

Найтрагічнішим днем був четвер, 20 лютого. Цей день євромайданівці оголосили днем скорботи за загиблими в сутичках. Тоді заявили, що майже всі убиті на Майдані були вражені пострілами у шию та груди. Стало відомо, що прицільний вогонь по активістах ведуть снайпери.

Вранці після нічного штурму Майдану беркутівцями, вони несподівано покинули позиції та рушили у напрямкові вулиці Інституцької.

Активісти вирішили, що ті відступили. Пішли за ним слідом та потрапили у пастку. Силовики почали прицільний обстріл. Снайпери стріляли в медиків і священників.

Поранені стікали кров'ю та помирали просто на вулиці.

Увага! Фото, оприлюднене нижче, може вразити (18+)

Після 15 години 20 лютого міліцейські підрозділи почали масово отримувати зброю та бойові набої. Загалом їм видали тисячу стволів, з них 408 — тітушкам. Вже о 17:00 було 60 жертв.

Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента, закликав депутатів терміново зібратися на екстрене засідання, аби зупинити кровопролиття. Вже до вечора 20 лютого 236 нардепів прибули до будинку парламенту, де ухвалили рішення про заборону проведення АТО. Окремим рішенням була робота ВРУ у безперервному режиму.

18 депутатів вийшли із Партії регіонів. Члени парламенту прийняли рішення відкликати всіх правоохоронців з Києва. Біля опівночі лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок відправилися на переговори з президентом Віктором Януковичем за участю очільників міністерств закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції, а також представника рф Володимира Лукіна, уповноваженого у правах людини. Результатом переговорів став проєкт «Мирної угоди».

Цього ж дня окремі підрозділи російської армії, порушуючи порядок перетину державного кордону України, незаконно проникли на територію Криму.

Останній день Революції

21 лютого відбулось прощання із загиблими Революції Гідності просто на Майдані Незалежності. Тоді зі сцени виступив Володимир Парасюк, який закликав відправити у відставку Януковича, інакше — буде штурм зі зброєю.

Ось його промова:

У ніч проти 22 лютого Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року.

Небесна Сотня: перші жертви

Під час Революції Гідності своє життя віддали 107 людей.

До 18 лютого жертвами стали дев'ятеро протестувальників:

• Павло Мазуренко. Йому було 43 роки. Родом із Житомирщини. Згодом жив у Сакському районі Криму. Працював у Києві інженером-програмістом, одружений. Коли чоловік загинув, його синові було 9 років. Мазуренка жорстоко побили п'ятеро беркутівців 18 грудня біля ТЦ «Квадрат». Помер від отриманих травм у реанімації Київської лікарні 22 грудня. Посмертно нагороджений званням Герой України.
• Михайло Жизневкий. Білорус. В Україні був бійцем організації «УНА-УНСО». Жив та працював у Білій Церкві та столиці. Його задіяли охороняти Майдан. Загинув 22 січня під час штурму на вулиці Грушевського. Отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею.^. Посмертно нагороджений званням Героя України, а також Лицарем Ордена Героїв Небесної Сотні.
• Сергій Нігоян. Вірменин, громадянин України. Народився і жив у Березнуватівці, що в Дніпропетровській області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни у Нагірному Карабасі. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами, два курси провчився в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання. На Євромайдан приїхав 8 грудня 2013 року, був задіяний в охороні.

Роман Сеник

Народився 26 липня 1968 року у селі Наконечне Друге, що на Яворівщині Львівської області. У восьмирічному віці Роман відзначився тим, що врятував із крижаної води дівчинку, яка каталася на санчатах і впала у річку.

Згодом виїхав з Яворівщини, проте не поривав зв'язки з рідним краєм, де залишилися його батьки, брат і сестра. 1989 року першим підняв синьо-жовтий у своєму селі. Роман Сеник служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН в Югославії, де був прапороносцем. Мав бойові нагороди.

Впродовж приблизно останніх п'ятнадцяти років життя мешкав у Турці, працював оператором на автозаправній станції. З початку подій на Євромайдані до Києва їздив тричі. Заявляв, що він вийшов на Майдан за народ, оскільки вважав, що хтось має стояти за його родину. Входив до 29-ї Бойківської сотні самооборони Майдану, жодної зброї не мав. Носив з собою прапор України з написом «Турка», через що в сотні його називали «турківським прапороносцем».

Зазвичай Роман чергував з шостої до дев'ятої години ранку. Напередодні 22 січня саме придбав квитки, щоби повернутися додому. Романа Сеника було поранено 22 січня 2014 року біля стадіону «Динамо» на Грушевського, коли він стояв з прапором на передовій. У нього була прострілена легеня, а в плече потрапила бронебійна куля для зупинки транспортних засобів. Роман переніс кілька операцій у Київській міській клінічній лікарні №17, втратив багато крові, йому довелося ампутувати руку. Проте ушкодження виявилися занадто важкими, і вранці 25 січня він помер у лікарні, не приходячи до тями.

Роману Сенику було 45 років. Особа вбивці Романа Сеника досі не встановлена. Слідство триває. Основна версія, яка відпрацьовується у ході розслідування – вчинення вбивства працівниками правоохоронних органів.

• Віктор Хом'як з Волині. Активний учасник Євромайдану, зранку 27 січня був знайдений повішеним на каркасі ялинки на Майдані Незалежності.
• Олександр Бадера. Активний учасник Євромайдану з Володимира Волинської області. Його 22 січня побили на вулиці Грушевського. Помер через 6 днів. Посмертно нагороджений званням Герой України.
• Богдан Калиняк. Помер 28 січня у госпіталі в Івано-Франківську. Йому було 52 роки.
• Сергій Синенко. Активіст Автомайдану Запоріжжя. Батько чотирьох дітей. 13 лютого автомобіль «Тойота» разом із власником всередині згорів на дорозі між селами у Запорізькому районі. За попередньою інформацією, займання сталось через те, що невідомий вистрелив у бензобак автомобіля, від чого той спалахнув. Труп було упізнано за аналізом ДНК. У відеозверненні відповідальність за вбивство взяли на себе т. зв. «Привиди Севастополя».

Читайте також: Небесна Сотня: дев’ятнадцять львів’ян віддали своє життя під час Революції Гідності

Дев'ятий вал

«Взимку 2014 року, на Майдані, ми розпочали боротьбу, яку довелося продовжити на сході України. А в лютому 2022 розпочалася вирішальна битва з рocією. Дев'ятий рік виявився найважчим. Це наш по-справжньому дев`ятий вал. Найвища і найнебезпечніша хвиля під час бурі», — написали у Генштабі ЗСУ.

І додали: попереду багато важкої роботи. Багато небезпечних завдань.

«Однак після кожної бурі врешті світить сонце. Засвітить воно і над Україною. Згадуючи і вшановуючи загиблих Героїв Майдану, не забуваймо ні на мить, що їхню справу ми продовжуємо сьогодні на фронті. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава. І ми виборемо нашу свободу. Слава Україні! Героям слава», — зазначили у військовому командуванні.