Від Мурашка до сучасного мистецтва: вісім виставок травня, що подивитися у Львові
Протягом травня у львівських музеях та мистецьких просторах можна побачити виставки сучасного й класичного мистецтва, архівної фотографії та документальні проєкти про війну.
Журналістка ІА Дивись.info зібрала вісім актуальних експозицій, які відкрилися або тривають протягом травня у Львові.
«Олександр Мурашко». Кольорові модуляції»
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
«Олександр Мурашко. Кольорові модуляції» — виставка, де можна побачити близько 70 живописних і графічних як маловідомих, так і популярних творів художника. Зокрема: «Парижанки», «Благовіщення», «Селянська родина» та «Дівчина у червоному капелюсі», «Портрет Миколи Петрова», «Сутінки. За столом», портрети Адріана Прахова та Віри Дитятіної, «У човні», «Дівчину в жовтій хустці» тощо.
«На виставці представлені 70 творів: 60 — із колекції Національного художнього музею України, два — з приватної збірки, решта — з фондів Національного музею у Львові», — зазначає кураторка Марина Дроботюк.
Цього разу на експозиції відвідувачі та відвідувачки мають змогу побачити, як змінювалася кольорова палітра художника: від стриманих сірих тонів до рожевих, золотаво-блакитних, насичених бузкових і синіх.
Вхід — платний.
Детальніше про виставку Олександра Мурашка у Львові — дивись тут у нашому матеріалі.
До коли триватиме: до 16 серпня.
«Виставка до дня міста. Музей реальності»
Львівський муніципальний мистецький центр
На експозиції «Виставка до дня міста. Музей реальності» можна побачити роботи, у яких митці та мисткині смислюють поняття тилу в умовах повномасштабної російсько-української війни. Йдеться про твори одинадцятьох художників та художниць, як-от: Ганна Гак, Жанна Кадирова, Павло Ковач, Софія Козлова, Ольга Кузюра, Сергій Майдуков, Ярема Малащук і Роман Хімей, Віталій Матухно, Ситуаційні клумби, Станіслав Туріна, Максим Ходак.
Читайте також: «Ми постійно потребуємо нових рук, щоб закривати всі запити», — львівська волонтерка про плетіння маскувальних сіток
Кураторська група — Віта Котик, Олександр Кучицький. Керівниця проєкту — Ляна Мицько.
«Ця виставка відображає наше розуміння тилу та того, як змінюється місто вже на який рік війни з Росією. Звісно, місто не може бути просто гарною архітектурою, яку ми хочемо показати усім. Ми хочемо зобразити, як змінюється наше ставлення до реальності через діяльність художників та художниць. Зокрема, як змінюється ставлення до інвалідності, як змінюється ставлення до пам'яті. Адже Львів увібрав у себе багато цих різних практик, які супроводжує війна і усе те, що з нами відбувається», — розповіда Ляна Мицько.
Вхід — вільний.
Більше про цей виставковий проєкт — читай у нашому матеріалі за покликанням.
До коли триватиме: до 28 травня.
«Мирне Поле. Сільська фотографія»
Публічно-історичний простір «Після тиші»
«Мирне Поле. Сільська фотографія» — проєкт, де показали архівні світлини 1950–1960-х років із села Терсянка Запорізької області, що тепер перебуває за кілька десятків кілометрів від лінії фронту.
Автором знимків є фотограф Олександр Панов. Його світлини створюють візуальний архів життя цього села. Тут можна побачити повсякденне життя його мешканців: весілля, похорони, роботу в колгоспі, родинні зустрічі та сільські свята. Тому ця виставка — не лише про фотографію, а й про втрату пам’яті, історії та цілих населених пунктів України, які під час війни, знижує Росія.
«Це колективний портрет села, якого, найімовірніше, не буде існувати найближчим часом», — наголошує історик Андрій Усач.
Вхід — вільний.
Статтю про історію віднайдення світлин та детальніше про виставку — дивись тут у нашому матеріалі.
До коли триватиме: до 5 липня.
«Щоденники з окупації»
Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія терору»
Цей виставковий проєкт розповідає історії про повсякденне життя жінок, які перебувають в різних регіонах (Криму, Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей) під російською окупацією. Їх зібрали з телеграм-каналу «Зла Мавка», де українці публікують такі свої щоденникові записи. Телеграм-канал пов’язаний із ненасильницьким жіночим рухом спротиву, який виник у Мелітополі.
Співкураторка проєкту Оксана Дарморіз зазначає, що жінки, які започаткували цей рух, не мали змоги чинити збройного опору, тому робили це доступними їм способами — документували історії людей про реальність окупації.
«Лишити такий щоденник у себе — небезпечно», — наголошує вона. Тому історії публікують анонімно та вказують лише дату та регіон.
Вхід на виставку — вільний.
Детальніше про цей виставковий проєкт — за покликанням.
«Без зайвого»
Shum Art Gallery
«Без зайвого» — виставка робіт львівського художника Сергія Гая. Основними мотивами творчісті митця є вершники, оголене людське тіло та натюрморти.
«Людське тіло у Сергія Гая багатогранне — наділене тонким психологізмом, навіть попри наявність лише кількох мазків на обличчі, а подекуди глибоко чуттєве та звабливе. Художник знімає з фігур усе "випадкове" — одяг, деталі побуту, — залишаючи лише чисте існування: природне оголене тіло. В античній філософії тіло розумілося як точка перетину, де стикалися два всесвіти: мікрокосм — внутрішній світ людини — та макрокосм — зовнішній порядок всесвіту. Так, фігури у творчості Сергія Гая ніби виринають із простору: вони не відокремлені, а є частиною цілого», — розповідають у галереї.
До коли триватиме: 28 червня.
«Дві кімнати»
Музей модернізму
«Дві кімнати» — це персональна виставка мисткині Анастасії Буднікової. Як зазначається в анотації до представлених робіт, дві кімнати — не є ані конкретним місцем, ані завершеною структурою. Вони — перехідні зони, які формують особливу топологію індивідуального переживання.
Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Тарас Возняк зазначає, що творчість Анастасії Буднікової звернена до того внутрішнього, що існує в ній та довкола неї. За його словами, подібне бачення світу свого часу сповідували Франц Кафка та Марсель Пруст, адже вони не описували світ загалом, а розповідали про свої власні всесвіти.
Анастасія Буднікова розповідає, що роботи, які можна побачити на виставці (графіка, і живопис) вона створила останні два-три роки, зокрема в різні моменти свого життя. Однак мисткиня додає, що їх об’єднує один внутрішній стан — тривожний.
Вхід — платний.
До коли триватиме: до 21 червня.
«Нитка поколінь: традиція, що триває»
Дім Франка
У Домі Франка триває виставка вишивок, які створила правнучка Івана Франка — Адріанною Галущак. Це теплий дотик до історії, родинної пам’яті та живої традиції.
«У представленій експозиції поєднуються витончені серветки, жіночі блузки та чоловічі сорочки, оздоблені автентичними галицькими взорами. Кожен виріб — це не просто декоративна річ, а носій символіки, закодованих побажань добра, захисту та гармонії», — ділять в Домі Франка.
За словами організаторів, на експозиції також можна побачити роботи, що пов'язані з родиною Івана Франка: «У цих вишивках відчутна тяглість поколінь: традиційні орнаменти передаються як родинний скарб, зберігаючи індивідуальний стиль та дух часу».
Вхід — платний.
До коли триватиме: 1 червня.
«Дземброня»
«Я Галерея. Пентхаус»
«Дземброня» — виставка робіт графіка та книжкового ілюстратора Георгія Якутовича, який брав участь у створенні відомого фільму українського кінематографу «Тіні забутих предків».
На експозиції можна побачити цикл, який підсумовує його творчість. Адже, як пояснюють у галереї, це його остання велика серія, яка присвячена тим, хто став частиною його особливого, духовного, вільного світу, пов’язаного з природою та мистецтвом:
«Відкривши для себе красу природи і людей, Георгій став головним промоутером регіону у своєму середовищі: возив митців і друзів у гори, ділився красою ландшафтів, лісів і річок. Карпатська тема стала провідною лінією його творчості, адже саме Карпати принесли розуміння, куди рухатися — як художньо, так і особисто, відкривши в художникові українську ідентичність».
Вхід — платний.
До коли триватиме: 7 червня.
До слова, ІА Дивись.іnfo також готує підбірки фільмів, книжок та вистав у львівських театрах. Їх дивіться на нашому сайті в розділі «культура».
