«На себе немає часу»: львівський медик про рак грудей, його симптоми, ризики та лікування

Скільки випадків раку грудей виявляють щороку

За минулий рік на Львівщині зафіксували понад 700 нових випадків раку грудної залози. Водночас від цього захворювання померли 280 жінок. Йдеться не тільки про пацієнток, яким діагноз встановили протягом року, а й про тих, хто захворів раніше. Про це для ІА Дивись.info розповів Ігор Процько — лікар-мамолог, хірург, завідувач відділу реконструктивної хірургії Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

Рак грудної залози залишається найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2024 році у світі виявили приблизно 2,4 мільйона нових випадків серед жінок. Водночас на чоловіків припадає лише 0,5–1% усіх випадків цього захворювання.

За словами медика, остаточних даних про захворюваність у 2026 році поки немає. Щороку в Україні виявляють понад 15 тисяч нових випадків раку грудної залози. Приблизно кожен четвертий випадок діагностують на пізніх стадіях, коли захворювання потребує складнішого лікування. Восени 2025 року на Львівщині на обліку перебували понад 12 тисяч людей із раком грудної залози.

Читайте також: Онкоскринінг у Львові: де обстежитися і кому це варто зробити.

Лікар пояснює, що занедбаними вважають третю та четверту стадії раку грудей. Зокрема, на третій стадії можуть бути множинні метастази в лімфатичних вузлах. Такі випадки потребують серйознішого лікування, а шанси на тривале виживання пацієнтів є нижчими, ніж за раннього виявлення хвороби.

«Це також вважається занедбаним випадком, тому що це візуальна форма раку, яку можна виявити навіть без обстежень фактично часом. Тому кожен четвертий випадок занедбаний і, відповідно, він потребує більш серйозного лікування. Ну і, на жаль, виживаність при даних формах, при даних стадіях є набагато гіршою. Якщо, скажімо, виживаність при першій стадії загалом більше 80% протягом п'яти років, то при третій, четвертій стадіях ситуація в рази гірша», — зазначає Ігор Процько.

На яких стадіях та у якому віці найчастіше виявляють рак грудей

За словами Ігоря Процька, сьогодні більшість випадків раку грудної залози виявляють на першій або другій стадії. Це приблизно 70% пацієнтів. Лікар пов'язує це з більшою доступністю обстежень, зокрема мамографії, а також із тим, що жінки частіше проходять профілактичні огляди.

Водночас ситуація з раннім виявленням захворювання змінювалася протягом останніх років. Зокрема, під час пандемії COVID-19 частина жінок відкладала обстеження, через що лікарі частіше діагностували рак на пізніх стадіях.

Подібну ситуацію спостерігали й після початку повномасштабного вторгнення РФ. У 2022–2023 роках кількість занедбаних випадків зросла. За словами мамолога, це було пов'язано, зокрема, з масовою міграцією населення та тим, що жінки не завжди мали можливість або час звертатися до лікарів. Згодом ситуація поступово почала покращуватися.

Найчастіше рак грудної залози виявляють у жінок віком від 55 до 64 років. За словами Ігоря Процька, саме на цей період припадає пік захворюваності як в Україні, так і загалом у світі. Але захворювання може виникати й у молодшому віці.

«Немає такої статистики, яка би свідчила про помолодшання раку грудної залози. Просто є більше випадків виявлення. Якщо молоду людину ретельно обстежувати, можна виявити, наприклад, у 30-річному віці невеличку пухлину, сантиметрову, першої стадії. Раніше вони просто не зверталися і виявляли вже в 35 років велику занедбану пухлину. Але такої чіткої статистики про помолодшання немає. Завжди були випадки захворювання молодих людей, і часто це пов'язано з наявністю спадкової мутації. Якщо є спадкова мутація, то ризик захворіти в молодшому віці вищий», — пояснює лікар.

Більше про те, яка загалом ситуація з онкохворобами на Львівщині, ми розповідали тут.

Як виявити рак грудей, якщо немає симптомів

Рак грудної залози може тривалий час розвиватися без помітних симптомів. Саме тому важливо регулярно проходити обстеження, які допомагають виявити захворювання ще до появи перших ознак.

Першими ознаками раку грудей можуть бути ущільнення в молочній залозі або під пахвою, зміна форми чи розміру грудей, втягнення соска, почервоніння або набряк шкіри. Також варто звертати увагу на незвичні виділення із соска, особливо кров'янисті, появу виразок, лущення чи зміну вигляду шкіри. Якщо жінка помітила такі симптоми, потрібно звернутися до лікаря, навіть якщо вона не відчуває болю.

Проте не кожне ущільнення в грудях означає рак. Більшість таких утворень не є злоякісними. Самостійно визначити їхню природу неможливо.

«На сьогодні самообстеження жінок не є найкращим для виявлення раку грудної залози. Колись було рекомендовано жінці самообстежуватися, тобто періодично прощупувати свої грудні залози. Якщо відчули якісь ущільнення, тоді звертатися. Нині критерії змінилися. Є чітке розуміння, у нас є діагностичні методи, які набагато краще можуть виявити. І вже якщо на тих обстеженнях є певні зміни, то тоді можуть бути призначені додаткові методи, але це вже за направленням лікаря і з чіткими рекомендаціями, що потрібно шукати», — пояснює Ігор Процько.

Зокрема, жінкам до 40 років рекомендують проходити ультразвукове дослідження молочних залоз, а після 40 років — мамографію. Якщо під час мамографії не виявили змін, наступне обстеження можуть призначити через два роки. Якщо ж лікар помітив певні відхилення, повторну перевірку можуть рекомендувати раніше.

За словами лікаря, головне завдання сучасної діагностики — виявляти рак на доклінічній стадії, тобто тоді, коли людина ще не відчуває жодних симптомів. На цьому етапі пухлина зазвичай має невеликі розміри, тому захворювання легше лікувати.

Зокрема, раннє виявлення може дозволити застосовувати менш агресивні методи лікування. У деяких випадках замість повного видалення молочної залози можна провести операцію зі збереженням її частини. Також залежно від особливостей захворювання може бути можливість уникнути інтенсивнішого лікування.

«Звичайно, це не гарантія, що не буде рецидиву, бо тим і характерний рак, що він здатний до рецидивування через деякий час або до прогресування, тобто до метастазування в якомусь віддаленому періоді. Але завдання — виявляти на доклінічних стадіях, бо такі вже симптомні захворювання — це переважно друга-третя стадія захворювання, коли пухлина вже досить велика», — зазначає медик.

Читайте також: «Після операції світ із чорно-білого знову стає кольоровим»: чому Львів перший із трансплантації в Україні.

Що підвищує ризик розвитку раку грудей

На розвиток раку грудної залози можуть впливати різні чинники, зокрема спадковість, надмірна вага, шкідливі звички та гормональні зміни в організмі жінки. Зі слів Ігоря Процька, одним із важливих чинників ризику є ожиріння, адже жирова тканина бере участь у виробленні естрогенів — гормонів, які можуть впливати на розвиток певних видів раку грудей.

Також ризик захворювання можуть підвищувати куріння, надмірне вживання алкоголю та робота в умовах впливу шкідливих речовин. Окрему роль відіграє тривалість гормональної активності жінки. Зокрема, йдеться про ранній початок менструацій і пізнє настання менопаузи. У таких випадках організм протягом довшого часу зазнає впливу статевих гормонів.

Ризик раку грудей може підвищувати недостатня фізична активність, особливо після менопаузи. Також значення має попереднє опромінення грудної клітки, зокрема під час лікування інших онкологічних захворювань у молодому віці.

На ризик захворювання можуть впливати й гормональні препарати. Певні види гормональної терапії, які застосовують під час менопаузи, можуть підвищувати ймовірність розвитку раку грудей. Деякі гормональні контрацептиви також можуть дещо збільшувати ризик. Тому перед їх використанням варто обговорити з лікарем можливі переваги та ризики.

«Циклів гормональних змін більше — більший ризик. Не народжувала — також ризик зростає, тому що на період вагітності припиняються менструації, на період лактації також. Відповідно, у жінки цикл вибуває», — додає медик.

Але є ще й спадкові форми раку грудної залози. Мамолог каже, що приблизно до 10% випадків захворювання можуть бути пов'язані зі спадковими генетичними мутаціями. Їхня наявність може підвищувати ризик розвитку раку, зокрема в молодшому віці.

Для виявлення таких мутацій проводять спеціальне генетичне тестування. Його результати можуть впливати на вибір лікування, зокрема на обсяг хірургічного втручання та призначення медикаментозної терапії. Таке обстеження рекомендують жінкам, у яких рак грудей діагностували до 50 років. За певних особливостей захворювання тестування можуть проводити й у старшому віці.

Генетичне тестування може бути потрібне не тільки пацієнткам із діагностованим раком, а й здоровим жінкам, у родинах яких були випадки онкологічних захворювань. Зокрема, Ігор Процько радить звернути увагу на ситуації, коли серед близьких родичів було два або більше випадків раку грудної залози чи яєчників.

«Простими словами, жінки, які мають ускладнений сімейний анамнез щодо раку грудної залози. Це розглядають по материнській лінії: тітка, двоюрідні сестри, бабусі. Вони можуть здати цей аналіз на спадкові мутації і розуміти, чи є в них та мутація, чи немає. Ще не захворівши, людина розуміє, що в неї є підвищений ризик, і тоді більш ретельно обстежується. А часом навіть проводять профілактичні операції для того, щоб унеможливити розвиток раку грудної залози», — зазначає лікар.

Як приклад він наводить історію американської акторки Анджеліни Джолі, яка пройшла генетичне тестування через випадки онкологічних захворювань у родині. Після виявлення спадкової мутації, пов'язаної з високим ризиком раку грудей, вона вирішила провести профілактичну операцію.

Читайте також: «Запобігти дитячому раку неможливо», — львівський лікар-онколог Роман Кізима.

Як змінилося лікування раку грудей за останні роки

За останні роки можливості лікування раку грудної залози значно розширилися. Зокрема, з'явилися нові препарати для таргетної терапії, а для певних типів пухлин почали застосовувати імунотерапію. Також змінилися методи променевого лікування. За словами медика, сьогодні для цього використовують сучасні лінійні прискорювачі, які дозволяють точніше спрямовувати опромінення на уражені ділянки.

У деяких випадках спочатку призначають хіміотерапію або інші препарати, щоб зменшити пухлину. Такий підхід називають неоад'ювантною терапією. Це може допомогти зберегти молочну залозу, навіть якщо спочатку пухлина була надто великою для такої операції.

Ще одним методом лікування є гормональна терапія. Її застосовують при певних типах раку грудей, розвиток яких залежить від гормонів. Такі препарати можуть призначати після операції, щоб зменшити ризик повернення захворювання, а в окремих випадках — і до хірургічного втручання.

Змінився і підхід до хірургічного лікування. Якщо раніше операції часто передбачали повне видалення молочної залози разом із пахвовими лімфатичними вузлами, то сьогодні лікарі за можливості намагаються зберегти груди та уникнути зайвих хірургічних втручань.

«На сьогодні більше тенденція до ощадних операцій. Тобто для того, щоб і радикально вилікувати, і не видаляти грудну залозу цілком», — каже Ігор Процько.

Від чого залежить вибір лікування

За словами медика, під час вибору лікування насамперед враховують стадію захворювання та тип пухлини. Важливими є і побажання самої пацієнтки. Якщо рак виявили на ранній стадії, лікар може запропонувати декілька варіантів хірургічного втручання, пояснивши їхні особливості.

Ігор Процько зазначає, що частина жінок віддає перевагу повному видаленню грудної залози, навіть якщо є можливість її зберегти. Інші, навпаки, хочуть уникнути такої операції. У випадках, коли це можливо з медичного погляду, хірурги можуть застосовувати органозберігальні методи лікування.

Зокрема, йдеться про онкопластичні операції, які поєднують видалення пухлини зі збереженням або відновленням форми грудей. Такі втручання можуть відрізнятися за складністю залежно від розміру новоутворення та обсягу тканин, які потрібно видалити.

«Онкопластичні операції бувають різного типу складності: першого, другого, третього рівня. Якщо вже третього рівня, то це видалення значної частини тканини, зменшення грудної залози і, відповідно, симетризувальна операція на протилежній грудній залозі. Тобто здорову грудь треба прооперувати для того, щоб вони мали однакову форму та розмір», — пояснює лікар.

Якщо зберегти молочну залозу неможливо, жінці можуть запропонувати її відновлення — реконструкцію. Для цього використовують імпланти або власні тканини пацієнтки. Відновити груди можна під час операції з видалення пухлини або пізніше, після завершення лікування. Вибір залежить, зокрема, від стану здоров'я жінки та необхідності променевої терапії.

Проте іноді пацієнтки відмовляються від рекомендованого хірургічного втручання. «Такі випадки бувають дуже рідко, але кожен лікар все-таки має бути тонким психологом і якось таким чином переконати жінку. Тому що це не вихід, вона від тої проблеми не втече. А чим далі, тим просто проблема буде ускладнюватися», — зазначає мамолог.

Ігор Процько звертає увагу на те, що рак грудної залози не завжди означає несприятливий прогноз. За його словами, загальна п'ятирічна виживаність пацієнток перевищує 80%. При цьому важливо враховувати, що не всі випадки смерті серед жінок із таким діагнозом пов'язані саме з онкологічним захворюванням.

Наприклад, пацієнтка, якій рак діагностували в старшому віці, може померти від інших захворювань, зокрема серцево-судинних. Якщо ж захворювання виявили на першій стадії, приблизно 90% пацієнток живуть протягом п'яти років без прогресування хвороби.

Що робити, якщо УЗД або мамографія виявили підозрілі зміни

Якщо під час ультразвукового дослідження або мамографії лікар виявив підозрілі зміни в молочній залозі, пацієнтку скеровують до мамолога або хірурга-онколога. Спеціаліст оцінює результати обстеження та визначає, чи потрібна додаткова діагностика.

За словами Ігоря Процька, одним із основних методів уточнення діагнозу є біопсія. Під час цієї процедури за допомогою спеціальної голки беруть невеликий зразок тканини з підозрілої ділянки. Його передають на гістологічне дослідження, яке дозволяє визначити, чи є новоутворення злоякісним.

Біопсію зазвичай проводять під місцевим знеболенням, тому загальний наркоз у більшості випадків не потрібен. Якщо підозрілу ділянку добре видно на УЗД, лікар використовує його для точного введення голки. Якщо зміни помітні лише на мамографії, зокрема невеликі скупчення кальцію, можуть провести біопсію під рентгенівським контролем. Зазвичай після процедури пацієнтка повертається додому того ж дня.

Якщо підозрілу ділянку складно розглянути під час ультразвукового дослідження, лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема магнітно-резонансну томографію молочних залоз. Подальші дії залежать від результатів діагностики.

Водночас підозрілі зміни не завжди свідчать про рак. Як пояснює медик, у молочних залозах можуть виникати й доброякісні утворення, які не потребують хірургічного втручання. У таких випадках лікар може рекомендувати періодичні обстеження, щоб стежити за їхніми розмірами та можливими змінами.

Скільки часу минає від виявлення раку до початку лікування

Зі слів медика, лікування раку грудної залози розпочинають тільки після підтвердження діагнозу. Для цього потрібно отримати результати гістологічного дослідження тканини пухлини. Саме воно дозволяє встановити, чи є новоутворення злоякісним.

Зазвичай від проведення біопсії до отримання гістологічного висновку минає близько двох тижнів. Якщо діагноз підтверджується, пацієнтці призначають додаткові обстеження, щоб визначити поширеність захворювання та обрати подальше лікування.

Зокрема, за відповідних показань можуть проводити комп'ютерну томографію для перевірки, чи не поширився рак на інші органи. Також виконують необхідні клінічні обстеження та імуногістохімічний аналіз пухлини. Останній допомагає визначити її біологічні особливості, від яких залежить вибір препаратів і загальна тактика лікування.

Лікар пояснює, що виділяють три основні групи раку грудної залози: гормонозалежний, HER2-позитивний і потрійний негативний. Кожен із цих типів має свої особливості та потребує різних підходів до лікування.

Під час дослідження пухлини лікарі перевіряють наявність рецепторів до гормонів естрогену та прогестерону, а також білка HER2. Крім того, можуть визначати показник Ki-67, який допомагає оцінити, наскільки швидко діляться ракові клітини. Ці результати допомагають зрозуміти особливості пухлини та визначити, які препарати можуть бути ефективними.

Також під час гістологічного дослідження визначають ступінь злоякісності пухлини, який позначають цифрами від 1 до 3. Він показує, наскільки ракові клітини відрізняються від здорових. Чим вищий ступінь, тим швидше пухлина може рости та поширюватися.

Після отримання результатів усіх необхідних обстежень лікарі визначають подальший план лікування. За словами Ігоря Процька, зазвичай від першого звернення з підозрілими змінами до початку терапії минає до місяця. Водночас цей термін може залежати від результатів діагностики та потреби в додаткових дослідженнях.

Чому жінки відкладають обстеження грудей

Однією з найпоширеніших причин, чому жінки відкладають обстеження молочних залоз, є брак часу. Медик розповідає, що жінки нерідко ставлять потреби родини вище за власне здоров'я.

«Найчастіше чую, що не було часу. Не було часу — основна причина. Доглядала за мамою, хворів батько, проблеми з дитиною. Ну, тобто, це переважно списують на якісь такі життєві проблеми, і ніби на себе немає часу. Але треба знаходити. Краще пройти профілактичне обстеження, переконатися, що жінка здорова, і так буде краще», — радить Ігор Процько.

Окрім цього, жінки можуть відкладати обстеження через страх дізнатися про захворювання або отримати підозрілий результат. Деяких також лякає сама процедура мамографії, адже під час неї груди стискають між спеціальними пластинами. Обстеження справді може викликати дискомфорт або біль, проте він зазвичай швидко минає.

Один із поширених міфів — що мамографія сама може спричинити рак через опромінення. Насправді під час такого обстеження використовують невелику дозу рентгенівського випромінювання. Доза під час звичайної мамографії приблизно відповідає кількості природного випромінювання, яку людина отримує з довкілля за один-два місяці. Обстеження має певні ризики, але його користь для жінок, яким рекомендують скринінг, переважає можливу шкоду від опромінення.

Ще один міф стосується дезодорантів та антиперспірантів. Існує думка, що речовини в їхньому складі можуть накопичуватися в організмі та спричиняти рак грудей. Але наукові дослідження не підтвердили такого зв'язку.

Також немає наукових доказів, що носіння тісного бюстгальтера або білизни з кісточками підвищує ризик раку грудної залоз. Дослідження не виявили зв'язку між носінням бюстгальтера та розвитком цього захворювання. Попри це, незручна білизна дійсно може спричиняти біль або дискомфорт.

Побутує і думка, що рак грудей може виникнути після удару, падіння чи іншої травми. Але травмування молочної залози не є причиною розвитку раку. Після удару можуть виникнути синець, набряк або ущільнення, через які жінка звертається до лікаря. Під час обстеження іноді виявляють пухлину, яка існувала ще до травми.

Окремий міф — що біопсія може спричинити поширення раку організмом. Через це деякі пацієнти можуть боятися проходити процедуру. Проте ймовірність поширення ракових клітин через біопсію або операцію є низькою. Під час таких втручань лікарі використовують спеціальні методи, щоб зменшити цей ризик.

З чого почати

В Україні жінки можуть безоплатно пройти обстеження молочних залоз за Програмою медичних гарантій. Йдеться про ультразвукове дослідження та мамографію. Для цього необхідно отримати електронне направлення від лікаря та звернутися до медичного закладу, який має відповідний договір із Національною службою здоров'я України (НСЗУ).

За словами мамолога, зазвичай обстеження починається зі звернення до сімейного лікаря. Він оцінює стан здоров'я пацієнтки та за потреби скеровує її на мамографію. Якщо під час діагностики виявляють підозрілі зміни, жінці рекомендують звернутися до хірурга-онколога.

Надалі спеціаліст визначає, чи потрібні додаткові обстеження. Зокрема, за наявності медичних показань він може призначити магнітно-резонансну томографію молочних залоз, яку також можна пройти безоплатно за електронним направленням у медзакладі.

«Закликаю обстежити груди. Це профілактична міра для того, щоб потім не захворіти на занедбану форму раку грудної залози. Варто прийти, обстежитися, тим більше всі можливості є, немає особливо великих черг, призначають на годину. Все роблять для комфорту жінок, щоб не вичікувати. І зараз достатня кількість мамографів у Львові, які можуть забезпечити таку роботу без черг», — розповідає лікар.

У Львові записатися на консультацію чи мамографію можна до Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, що розташований на вулиці Ярослава Гашека, 2а. Для запису працює безоплатний номер реєстратури — 0 800 330 211. Також у закладі діє відділення патології грудної залози, з яким можна зв'язатися за номером (032) 295-37-64.

Пройти мамографію можна й в інших лікарнях Львівщини, які мають договір із НСЗУ. Пацієнтка може самостійно обрати медзаклад незалежно від місця реєстрації чи проживання. Знайти найближчу лікарню можна через електронну карту медичних послуг НСЗУ. Перед відвідуванням варто зателефонувати до закладу й уточнити, чи проводять там потрібне обстеження та як записатися.

Якщо жінці відмовляють у безоплатному обстеженні або вимагають оплату за послугу, яку покриває Програма медичних гарантій, вона може звернутися до НСЗУ за номером 16-77. Там також допоможуть знайти медзаклад, який проводить необхідні дослідження безоплатно. За потреби можна подати скаргу через офіційний сайт НСЗУ.

Як близькі можуть підтримати жінку під час лікування раку грудей

«Важливими є підтримка, розуміння. Основне для жінки, яка проходить лікування, — це підтримка близьких. З розумінням поставитися і супроводжувати її під час того лікування. Вона буде відчувати увагу, тепло, підтримку і розуміння. Жінка буде мати більше стимулів жити, боротися з хворобою, бо буде розуміти, що вона потрібна оточуючим», — наголошує Ігор Процько.

Окрім підтримки рідних, жінки з раком грудей можуть звернутися до громадських організацій, які допомагають онкопацієнтам. Зокрема, в Україні працює ГО «Афіна. Жінки проти раку», яка об'єднує людей з онкологічними захворюваннями з різних регіонів. Організація надає інформацію про лікування, доступні медичні послуги та права пацієнтів. Також вона має закриту групу у Facebook, де можна поспілкуватися з людьми, які проходять лікування або вже мають такий досвід.

Ще одна організація — благодійний фонд Inspiration Family, який допомагає дорослим онкопацієнтам та їхнім близьким. Фонд проводить зустрічі, освітні заходи та проєкти емоційної підтримки.

Жінки, які потребують фінансової допомоги на лікування раку грудей, можуть звернутися до благодійного фонду «Квітна». Організація підтримує пацієнток, яким призначили дороговартісне лікування. Для цього потрібно заповнити заявку та надати документи, що підтверджують діагноз, призначення лікаря і матеріальне становище. Фонд розглядає звернення та допомагає організовувати збори коштів.

Як місяць обізнаності про рак грудей допомагає виявляти захворювання

Щороку в жовтні проводять місяць обізнаності про рак грудної залози. До нього долучаються медичні заклади, громадські організації та бізнеси, які організовують інформаційні кампанії, благодійні ініціативи й обстеження для жінок.

«По-перше, це має соціально-просвітню мету. Тобто багато жінок, якщо чують про дану проблему, все-таки після другого, третього разу, коли це крутять на радіо, по телевізору, десь їм трапляються ролики, це значною мірою спонукає піти зробити обстеження», — зазначає Ігор Процько.

У Львові кампанію «Рожевий жовтень» третій рік поспіль проводить благодійний фонд «Добробюро». Цьогоріч до ініціативи долучилися понад 70 компаній і брендів. Протягом жовтня вони створюють спеціальні товари та послуги, організовують благодійні заходи й передають частину зароблених коштів на підтримку Львівського онкоцентру. Торік кампанія об'єднала 41 бізнес, а загалом вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу медзакладу та придбання обладнання.

Окрім цього, 20 жовтня, у Всесвітній день боротьби з раком молочної залози, Львівську ратушу підсвітили рожевим кольором. Так у місті вирішили привернути увагу до захворювання та підтримати жінок, які проходять лікування.

Зокрема, у Львівському онкологічному центрі протягом жовтня щосуботи проводять дні відкритих дверей у скринінговому центрі. Їх організували у вихідні, щоб пройти консультацію та обстеження могли й ті жінки, які працюють у будні. Протягом однієї із субот у центрі проконсультували 80 жінок. Остаточні результати жовтневої кампанії поки не підбили.

Ігор Процько наголошує, що ще одна мета таких ініціатив — виявити рак грудної залози до появи перших симптомів. Адже якщо захворювання діагностують на ранній стадії, коли пухлина ще невелика, пацієнтка має більше шансів на успішне лікування.

Читайте також: «Здалося, що закрижаніла кожна клітина мого тіла», — розмова з львів'янкою, яка лікувалась від онкології.