«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює

джипінг
Ілюстративний колаж/ІА Дивись.info

Попри законодавчу заборону, незаконний джипінг у Карпатах залишається проблемою. Порушників складно притягнути до відповідальності, тому на Львівщині пропонують посилити контроль та вдосконалити законодавство.

У чому проблема

Джипінг — це пересування позашляховиками бездоріжжям або ґрунтовими дорогами серед природних територій. У Карпатах такі поїздки стали одним із видів туристичних послуг. Але використання транспорту на гірських маршрутах може призводити до негативних наслідків для екосистеми.

Як раніше розповідала для ІА Дивись.info Олександра Тарасенко, експертка відділу сталого землекористування громадської організації «Українська природоохоронна група», джипінг у Карпатах став особливо помітною проблемою через розвиток туризму та попит на швидкі й екстремальні розваги. Частина гірських доріг виникла для господарських потреб, зокрема випасу худоби на полонинах або роботи лісівників. Проте більшість таких шляхів не пристосовані до інтенсивного руху позашляховиків.

Однією з найбільших загроз для гірських екосистем є ерозія ґрунтів. Під час підйому схилами колеса транспорту пошкоджують верхній шар землі разом із рослинністю. Через це дощова вода швидше змиває ґрунт, а на місці проїзду утворюються глибокі колії. Згодом вони стають шляхами стоку води, що пришвидшує подальше руйнування схилів.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 1
Дорога у селищі Славсько на Львівщині/ІА Дивись.info

За словами фахівчині, високогірні екосистеми відновлюються повільно, а деякі пошкоджені ділянки можуть узагалі не повернутися до попереднього стану. Крім того, коли дорога стає непридатною для руху, водії починають об'їжджати її іншими ділянками. Через це площа пошкодженої території збільшується.

Джипінг також впливає на диких тварин. Через шум двигунів і постійну присутність транспорту вони можуть змінювати звичні маршрути пересування або залишати окремі території. Особливо вразливими є високогірні ділянки, де мешкають рідкісні види тварин і рослин, пристосовані до специфічних природних умов.

Пошкодження гірських екосистем впливає на людей. Зокрема, руйнування ґрунтів і рослинного покриву може погіршувати регулювання водного режиму, стійкість схилів та стан туристичних маршрутів. На деяких ділянках через глибокі колії та багнюку пішохідні стежки стають важкопрохідними або небезпечними.

Більше про те, як джипінг впливає на природу і туристів, ми розповідали тут.

Ця проблема актуальна і для Львівщини. Про випадки пересування позашляховиків, квадроциклів та ендуромотоциклів повідомляють у Славсько, на горі Високий Верх, а також поблизу гір Пікуй і Парашка. Зокрема, у Славську туристам активно пропонують поїздки позашляховиками, тоді як на Пікуї, попри встановлену заборону проїзду продовжує їздити моторизований транспорт. На Парашці пішохідні маршрути також перетинаються з місцями проїзду такої техніки.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 2
Оголошення про джипінг у селищі Славсько на Львівщині 2026 року/ІА Дивись.info

Як петиція сприяла змінам у законодавстві

Однією з ініціатив, яка привернула увагу до проблеми джипінгу, стала петиція громадської активістки Христини Жук. У вересні 2022 року вона зареєструвала на сайті президента України петицію «Про врегулювання джипінгу в Україні».

У зверненні активістка порушила проблему поїздок гірськими територіями на джипах, квадроциклах, багі та ендуромотоциклах. Вона наголошувала, що такий транспорт може шкодити природі та створювати небезпеку для піших туристів. Тому пропонувала встановити чіткі правила для організації таких поїздок.

Петицію підтримали понад 25 тисяч людей. У листопаді 2022 року президент Володимир Зеленський надав на неї офіційну відповідь. У лютому 2024 року уряд подав до Верховної Ради законопроєкт №11024. Він передбачав зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», щоб краще захистити природоохоронні території від руху транспорту.

У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт. Того ж місяця його підписав президент, а наступного дня документ офіційно опублікували. Нові правила почали діяти з 1 лютого 2025 року.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 3
Петиція Христини Жук про врегулювання джипінгу/скриншот із Офіційного інтернет-представництва Президента України

Чому чинного законодавства недостатньо

Попри нові обмеження, випадки незаконного джипінгу продовжують фіксувати у Карпатах. Зокрема, у 2026 році екологічні інспектори виявляли порушення в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Однак для того, щоб притягнути водія до відповідальності, недостатньо просто встановити факт проїзду. Потрібно також зібрати докази, встановити особу порушника та оформити необхідні документи.

«На мою думку, цей закон абсолютно імпотентний і недієздатний. Нічого не змінилося. Це просто популізм. Їзда моторизованим транспортом на природно-заповідних територіях була заборонена й раніше. Новим законом посилили відповідальність. Але який із цього толк? Можна встановити штраф хоч 100 тисяч гривень, але якщо немає контролю та невідворотності покарання, це не працюватиме.

Хто має ловити порушників? Як? Верховна Рада фактично переклала це на туристів: фотографуйте, фіксуйте, надсилайте скарги у Єзагрозу. Це взагалі нормально? Я ще в липні подала скаргу через «ЕкоЗагрозу». Зараз кінець жовтня, і жодної відповіді. А з 10 жовтня застосунок узагалі на технічних роботах.

Тому для мене цей закон — просто імітація боротьби з проблемою. Заборону ухвалили, галочку поставили, а джипи як їздили горами, так і їздять». — розповіла для ІА Дивись.info Христина Жук.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 4
Скриншот повідомлення Верховної Ради України/Threads
«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 5
Скриншот допису Христини Жук із повідомленням Екозагрози/Instagram

З її слів, однією з головних проблем є відсутність зацікавленості місцевої влади в боротьбі з незаконним джипінгом. Активістка каже, що у деяких громадах посадовці підтримують організаторів таких поїздок, оскільки ті є місцевими мешканцями та виборцями.

«Коли в Яремчі (туристичне місто в Івано-Франківській області — ред.) відкрили пункт екоінспекції №1, я туди приїхала й за декілька днів після відкриття написала заяву. Кажу: хлопці, дивіться, ось територія національного парку, там постійно їздять квадроцикли й джипери. Давайте туди поїдьте, подивіться. Коли вони туди поїхали і спіймали декількох порушників, що зробили джипери? Прийшли й заблокували їхню роботу. А місцева влада скерувала до Верховної Ради звернення про дозвіл їздити територією національного парку», — зазначає Христина Жук.

Пізніше, у серпні, в Яремчі відбулися громадські слухання щодо джипінгу, в яких взяли участь 208 людей. Учасники запропонували змінити правила проїзду дорогами, які частково проходять через Карпатський національний природний парк, та дозволити його адміністрації визначати маршрути для туристичних поїздок. Вони пояснювали, що цими дорогами користуються також місцеві мешканці для господарських потреб. Водночас директор парку Степан Гошовський наголошував, що закон уже дозволяє проїзд до господарств за визначених умов, але не для комерційних джип-турів. Створювати маршрути для джипінгу на території парку не планують.

«Місцева влада, на мою думку, зовсім не зацікавлена у вирішенні цього питання. Чому? Тому що це їхні виборці. Ну як це — проти своїх людей піти? А на виборах хто буде голосувати? Я не маю інформації, чи є тут ще якісь інтереси, але бачу, що місцева влада часто підтримує джиперів», — зазначає Христина Жук.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 6
Скриншот дописів Христини Жук про джипінг на Закарпатті/Instagram

Окремою проблемою активістка називає повноваження екологічних інспекторів. На її думку, чинний порядок притягнення до відповідальності надто складний, а сам процес може займати багато часу. Зокрема, спікерка звертає увагу, що сьогодні недостатньо просто зафіксувати номер автомобіля, який незаконно проїхав природоохоронною територією, щоб автоматично оштрафувати його власника. Вона також сумнівається, що екологічна інспекція має достатньо можливостей для постійного контролю.

Зокрема, зі слів Олександри Тарасенко, працівників, які контролюють дотримання природоохоронного законодавства, недостатньо. Це стосується як природоохоронних установ, так і Державної екологічної інспекції. Крім того, порушників часто складно виявити або довести їхню провину після того, як відповідальні служби прибувають на виклик. Тому випадків притягнення до відповідальності небагато.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 7
Ілюстративне фото/Державна екологічна інспекція Карпатського округу

Чому боротьба з джипінгом залишається несистемною

Христина Жук вважає, що боротьба з незаконним джипінгом переважно залежить від активності небайдужих людей. За її словами, на порушення часто звертають увагу після звернень громадських активістів або розголосу в медіа. Постійного контролю, який не залежав би від таких звернень, на її думку, бракує.

«Я вважаю, що боротьба з джипінгом є просто точковою, абсолютно несистемною. Це такі піки, коли активісти підуть у гори, зафіксують порушення, витратять купу нервів і ресурсів, щоб підняти цю тему. А потім що? Потім обстріли в місті, якісь збори, у тебе дві роботи — і це питання згасає до наступного походу. Влада починає реагувати, коли тема дуже сильно розійдеться в ЗМІ. На мою думку, до того моменту на ці проблеми не звертають достатньої уваги», — розповідає громадська активістка.

З її слів, вона порушує питання джипінгу вже кілька років, однак самостійно домагатися змін складно. Тому важливу роль у приверненні уваги до проблеми, на її думку, відіграють інші громадяни, які повідомляють про порушення та підтримують природоохоронні ініціативи.

Христина Жук також згадує випадок нападу на туристів, які зробили зауваження водіям через проїзд позашляховиків біля високогірного озера. Йдеться про те, у серпні 2026 року біля високогірного озера Апшинець на Закарпатті водій позашляховика напав на туристів, які зробили йому зауваження через проїзд природоохоронною територією, після чого чоловіка затримали, а суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 8
Підозрюваний у нападі на туристів поруч з представниками поліції/Головне управління Національної поліції в Закарпатській області

Як можна вдосконалити законодавство

Питання посилення покарання за порушення природоохоронного законодавства вже розглядали на державному рівні. Зокрема, у травні 2024 року Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №11309.

Документ передбачає зміни до статті 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона визначає покарання за порушення правил охорони та використання природоохоронних територій.

На відміну від закону №4188-IX, який встановив додаткові обмеження на рух транспорту, законопроєкт №11309 стосується посилення відповідальності за порушення природоохоронних правил.

У квітні 2025 року Верховна Рада підтримала законопроєкт у першому читанні. Першого вересня 2026 року його включили до порядку денного парламентської сесії. Нині документ готують до другого читання. Тобто запропоновані зміни ще не набрали чинності.

Що пропонує Львівська обласна рада

У жовтні 2026 року депутати Львівської обласної ради ухвалили звернення щодо вдосконалення законодавства для боротьби з незаконним джипінгом. Його надіслали Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, Міністерству економіки України та обласним радам Карпатського регіону.

У зверненні депутати запропонували два способи покращення контролю. Перший — автоматична фіксація порушень. Для цього пропонують змінити законодавство, щоб отримані за допомогою технічних засобів матеріали можна було використовувати для встановлення порушення та притягнення винних до відповідальності.

Зокрема, потрібно визначити, як перевірятимуть такі матеріали, хто встановлюватиме особу порушника та хто ухвалюватиме рішення про штраф. Також необхідно врегулювати, які повноваження матимуть працівники Державної екологічної інспекції.

Другий спосіб стосується фіксації порушень безпосередньо на місці. Депутати пропонують чіткіше визначити повноваження екологічних інспекторів та порядок передавання матеріалів між різними службами. Зокрема, йдеться про адміністрації природоохоронних установ, місцеву владу, державні адміністрації та інші відповідальні органи.

На думку депутатів, другий спосіб можна запровадити швидше, оскільки для цього потрібні менш масштабні зміни до законодавства. Водночас обидва способи пропонують використовувати разом. Автоматичну фіксацію — у місцях, де найчастіше трапляються порушення, а перевірки на місці — для реагування на незаконні поїздки.

Львівська обласна рада також звернулася до Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської обласних рад із проханням підтримати цю ініціативу.

«Мені сподобалася ідея фіксації порушень. Коли я була на брифінгу у Львівській обласній раді, ми обговорювали це з керівницею відділу туризму. І це один із потенційно дієвих механізмів, бо ми зараз дуже діджиталізовані. Ці камери коштують відносно недорого, їх можна було б встановити в різних місцях. Знаєте, як на дорозі: перевищив швидкість — тобі автоматично приходить штраф у Дії, і ти його оплачуєш. Мені б дуже хотілося, щоб так само приходили великі штрафи, наприклад, 50 тисяч гривень, людям, які нищать гори в заповідниках. Але тут треба ще попрацювати над механізмом, бо зараз немає належної системи, яка дозволяла б фіксувати такі порушення фотопастками й автоматично штрафувати водіїв», — пояснює Христина Жук.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 9
Христина Жук на брифінгу у Львівській ОВА/ЛОВА

Водночас активістка наголошує, що саме по собі збільшення штрафів не розв'яже проблему. «Підвищення штрафів не допоможе. Допоможе тільки невідворотність покарання. Невідворотності покарання зараз немає. Тому штраф може бути хоч мільйон гривень, але якщо ніхто не несе відповідальності, ніхто не покараний, то це не працює. Спочатку має бути чіткий механізм, відповідальні органи та система виявлення порушників», — наголошує Христина Жук.

Зі слів активістки, вона ще в петиції 2022 року пропонувала створити службу рейнджерів. Її працівники, за задумом активістки, мали б отримувати належну зарплату та мати право штрафувати порушників на місці.

«Зараз 2026 рік, усе можна діджиталізувати. Людина фотографує порушника, номерні знаки, фіксує геолокацію, надсилає через застосунок. Екоінспекція разом із поліцією встановлює порушника, оформлює штраф — і він прилітає в «Дію». Для цього треба створити відповідний законний механізм.

Також потрібні фотопастки та регулярні рейди. Провести кілька рейдів, реально оштрафувати порушників на десятки тисяч гривень, а за повторне порушення передбачити конфіскацію транспорту на користь ЗСУ. Повірте, кілька таких випадків дуже швидко розійшлися б серед любителів понищити гори. Бо зараз вони прекрасно знають, що їм за це нічого не буде», — пояснює Христина Жук.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 10
Повідомлення про заборону джипінгу/Версії

Чи можна створити спеціальні маршрути для джипінгу

Ще одним способом врегулювання джипінгу, який раніше пропонували активісти та організатори таких поїздок, є створення спеціальних маршрутів.

Цю ідею Христина Жук висловлювала ще у своїй петиції 2022 року. Зокрема, вона пропонувала визначити місця, де можна організовувати поїздки позашляховиками, та запровадити ліцензування такої діяльності.

Однак закон, який набув чинності в лютому 2025 року, насамперед встановив додаткові заборони на рух транспорту природоохоронними територіями. Він не передбачив створення загальнодержавної системи спеціальних маршрутів для джипінгу за межами природно-заповідного фонду.

Щоб організувати такі маршрути, потрібно враховувати, кому належить земля та які правила там діють. Зокрема, йдеться про землі лісового фонду, приватні й комунальні ділянки. Для їх використання необхідно дотримуватися вимог земельного, дорожнього та природоохоронного законодавства.

Христина Жук підтримує створення спеціальних маршрутів, але наголошує, що вони мають проходити поза природоохоронними територіями. «Я насправді дуже вірю в цю ідею. Зараз місцева влада, на мою думку, підтримує джиперів, тому що це їхній електорат. Але коли дійде до того, що громаді потрібно буде визначити конкретні маршрути для джипінгу, які проходитимуть через чиїсь ділянки, питання електорату буде стояти трохи по-іншому. Зараз місцевим вигідно возити туристів високогір'ям, тому що це не їхні приватні ділянки. За розвагу окремих людей платить ціла спільнота — знищеними заповідниками», — розповідає громадська активістка.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 11
Ілюстративне фото/Еспресо Захід

За її словами, якщо маршрути проходитимуть приватними або іншими погодженими ділянками, громадам доведеться спільно вирішувати, як ними користуватися, та передбачати кошти на утримання доріг.

Вона також вважає, що офіційна організація джип-турів дала б можливість встановити чіткі вимоги до підприємців. Зокрема, щодо сплати податків, безпеки туристів, страхування та відповідальності за можливі нещасні випадки. Водночас створення такої системи, на її думку, потребуватиме тривалого часу.

«Коли дійде до того, щоб їздити приватними ділянками, громаді справді доведеться зібратися, визначити маршрут і брати за це великі гроші. Тому що на утримання дороги, щоб її знову не розкатали в мільйон колій, потрібні кошти. Я думаю, що ця розвага має бути дуже дорогою. І це буде певний компроміс і баланс. Думаю, що це робитиметься дуже довго, але іншого шляху немає. Якщо є такий попит, давайте визначимо маршрути, а не будемо їздити всюди, куди можна заїхати», — зазначає вона.

Також Христина Жук пропонує використовувати частину доходів від організації джип-турів на охорону та відновлення природних територій. Зокрема, кошти могли б спрямовувати на утримання доріг і роботу спеціальних працівників, які патрулюватимуть гори та контролюватимуть дотримання встановлених правил.

«Давайте зробимо офроуд-маршрути для любителів такого виду відпочинку. Громади, які хочуть більше заробляти, зможуть робити це офіційно, щоб сплачували податки з цієї розваги, щоб було страхування для туристів. А не так, що зараз хтось перевертається в горах і ніхто за це навіть відповідальності не несе. За ці гроші можна буде утримувати дороги, відновлювати те, що можливо відновити, і платити зарплати рейнджерам, які ходитимуть горами та матимуть повноваження штрафувати порушників. У них має бути хороша зарплата, щоб не створювати умов для корупції», — пояснює спікерка.

Що роблять на Львівщині та чи можливо розв'язати проблему

Як повідомили ІА Дивись.info у Державній екологічній інспекції у Львівській області у відповідь на інформаційний запит, упродовж 2024–2026 років до установи надійшли сім звернень і одна скарга щодо можливого незаконного руху транспорту природоохоронними територіями. Два з цих повідомлень надійшли через платформу «ЕкоЗагроза».

За цей період інспекція провела вісім заходів для виявлення та запобігання порушенням. Зокрема, вони відбувалися на територіях Національного природного парку «Бойківщина», Винниківського лісництва філії «Карпатський лісовий офіс», ландшафтного заказника «Лагодівський» та лісового заказника «Гряда».

За результатами цих заходів інспектори зафіксували одне порушення — проїзд механічного транспорту територією ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Пікуй». На порушника склали адміністративний протокол за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передали справу до Турківського районного суду.

П'ятнадцятого вересня 2026 року суд у справі №458/897/26 визнав людину винною та призначив штраф у розмірі 153 гривні без конфіскації транспорту. В екоінспекції зазначили, що не мають інформації, чи сплачено цей штраф.

Окремо інспекція оцінила шкоду, завдану заказнику «Пікуй», у 141 523 гривні 20 копійок. Порушнику надіслали вимогу добровільно відшкодувати цю суму. Чи сплатив він кошти, фахівці не повідомили.

В інспекції також зазначили, що співпрацюють із місцевою владою та поліцією для виявлення порушень. Крім того, пояснюють правила охорони природних територій мешканцям, представникам громад, керівникам природоохоронних установ і лісових господарств.

«Місцева влада захищає джиперів»: чому заборона джипінгу в Карпатах не працює - 12
Сторінка із зверненням в ЕкоЗагрозу/скриншот із сайту

Також Христина Жук звертала увагу на ситуацію у Славську та на гірських маршрутах поблизу Високого Верху, Пікуя й Парашки. Вона повідомляла про ці випадки обласну владу, однак особисто не отримала конкретної відповіді на свої звернення.

«Конкретної відповіді особисто мені щодо цього звернення не давали. Але я думаю, що відповідь — це якраз те, що Львівська обласна рада скерувала звернення до Верховної Ради, до наших депутатів, щоб вони вдосконалили закон і подумали, як можна організувати виявлення порушників та забезпечити невідворотність покарання. Встановити фотопастки — це хороша пропозиція, як я вже говорила раніше», — розповідає Христина Жук.

На думку активістки, наступним кроком має стати створення системи, за якої порушення фіксуватимуть незалежно від звернень громадян.

Читайте також: Диких тварин не треба «рятувати» без фахівців: як діяти під час зустрічі в лісі чи на дорозі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: