Збудники тільки і чекають, доки ми розслабимося і перестанемо вакцинувати дітей, — лікар-епідеміолог (інтерв’ю)

У рамках Всесвітнього тижня імунізації  ІА Дивись.info поспілкувалася з головний експертом Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації з вакцинопрофілактики та лікарем-епідеміологом Наталією Гончар.

Спеціаліст розповіла про можливі побічні ефекти від вакцинації, час, коли найкраще робити щеплення, про те, чи варто проводити додаткові обстеження, а також вказала, звідки до Львівської області завезли вакцини і наскільки лікарні ними забезпечені.

Яка динаміка вакцинації на Львівщині?

На жаль, минулий рік ми закінчили не з високими показниками охоплення щепленнями населення. Так, наприклад, від кашлюка, дифтерії і правця ми привили 19%  дітей до одного року, а до двох — 22%, «шестиліток» — 56%, тих, хто старше семи — 54%. Це мотивовано тим, що вакцина до нас надійшла у серпні-вересні і поки її розподілили, часу на щеплення лишилося небагато.

Чи вистачає вакцини сьогодні для того, щоби безперервно проводити щеплення?

Зараз вакцини для профілактики кашлюка, дифтерії і правця є в достатній кількості. Практично на рік ми маємо вакцину для профілактики туберкульозу. Приблизно на 60% ми забезпечені для профілактики гепатиту В, на 40% — для профілактики кору, краснухи. Враховуючи нестабільну ситуацію у світі із цими захворюваннями, необхідно надолужити те, що було недовиконано минулого року через брак вакцини. Але навіть зараз, коли ми забезпечені вакцинами, я не можу сказати, що дуже активно почали приходити батьки з дітьми.

[dyvys_blockqoute text=" Дехто чекає, доки дитині виповниться рік, бо вона до року ніби то ні з ким не контактує, а значить, і захворіти не може. Інші кажуть, що чекають, доки дозріє імунна система. Але це все неправильно, бо чим дитина старша, тим бурхливіше її організм реагує на введення вакцини" author=""]

Скільки відмов ви фіксуєте?

Коли вакцин немає, відмовники не реєструються, але коли з’являються вакцини, ми щорічно маємо у віковій групі до року, близько трьох тисяч відмов. Це 10% від загальної кількості групи, що досить багато, особливо, враховуючи те, що зараз росте захворюваність на кашлюк. Минулого року ми мали два випадки захворювання на правець і ледь врятували дітей, чого не було останні десятки років!

Якщо все так серйозно, чому батьки відмовляються від щеплень?

Розумієте, вакцинацію ми проводимо здоровій дитині і, звичайно, мамі хотілося, щоби вона проходила без будь-яких змін у стані здоров’я. І якщо у дитини з’явиться біль, мамі це буде, мінімум, неприємно. Дехто чекає, доки дитині виповниться рік, бо вона до року ніби то ні з ким не контактує, а значить, і захворіти не може. Інші кажуть, що чекають, доки дозріє імунна система. Але це все неправильно, бо чим дитина старша, тим бурхливіше її організм реагує на введення вакцини.

Читайте також: На Львівщині майже половина населення відмовляється від дитячих щеплень

Бувають випадки, коли батьки відмовляються від наших вакцин і купують їх деінде. Але і після дороговартісних препаратів відбуваються ті самі побічні реакції! Проте, чомусь вони сприймаються легше. Я не знаю, з чим це пов’язано, бо батьки у такому випадку викидають сотні гривень, хоча держава забезпечує вакцинами безкоштовно. І ефект не гірший.

Батьки просто молоді і треба нагадувати їм картинки з приступом кашлюка у дітей, щоби вони не забували, чим може обернутися відмова.

Частина людей аргументує відмови тим, що не довіряє країні-виробнику або ж вважає, що вакцину могли пошкодити під час транспортування, що їх зберігають неналежним чином…

Зараз у нас всі вакцини закуплені через міжнародні організації. Всі вони пройшли прекваліфікацію (оцінка фармацевтичної продукції та інспектування фармацевтичних підприємств та контрактно-дослідних організацій, лабораторій контролю якості лікарських засобів, а також просування лікарських засобів, якість яких не викликає сумнівів, — авт.ред.) ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я, — авт.ред.), тобто, незалежно від країни-постачальника, їх виготовляють із дотриманням найвищих міжнародних стандартів, це контролюється. Вакцина високоефективна і безпечна. І не потрібно боятися тих реакцій, адже ми такими вакцинами користувалися десятки років.

Я розумію, що мам турбує безпека. Але доставка препаратів здійснюється в умовах дотримання холодового ланцюга, а кожен флакон із вакциною забезпечений флаконним термоіндикатором, який контролює температурний режим. І мама може попросити, щоби їй показали, у якому стані знаходиться флаконний термоіндикатор, як зберігається вакцина.

І все ж таки, звідки у Львівську області завезли вакцини?

Це різні країни: Бельгія, Болгарія, Корея. Вакцина для профілактики гемофільної інфекції індійська, а для захисту від поліомієліту — французька. Але, незалежно від країни-виробника, всі вони відповідають вимогам і рекомендаціям ВООЗ. Просто там, де є дешевша робоча сила, звичайно, і вартість препарату менша.

Чому не вдається на 100% забезпечити населення вакцинами?

Певно, це пов’язано з тим, що ми укладаємо річні угоди на їх поставку, а всі європейські держави практикують укладення угод із виробниками на три, п’ять, а то і сім років. Такі довгострокові угоди забезпечують безперервність наявності вакцин. У нас же, поки міністерство збере інформацію, поки ця угода дійде до замовника, минає час, і ми вже забезпечуємося по залишковому принципу, а самі препарати надходять із запізненням. Очевидно, така ситуація мінятиметься на краще, бо з кінця минулого року вакцини надходять активно і у достатній кількості. Нам обіцяють, що і до кінця року надходитимуть препарати, фактично зараз ми будемо отримувати ті, які замовляли у 2016.

[dyvys_blockqoute text="Зараз ми маємо вакцини. І якщо у нас є шанс захистити дітей, чому ним не скористатися?" author=""]

Які основні протипоказання для щеплень?

Таких є небагато. Підхід у всьому світі один: абсолютне протипоказання — стан гострого захворювання, при цьому, у багатьох державах температура тіла до 38 таким не є, на відміну від України. Так само протипоказанням є важка реакція на попереднє введення вакцини і алергічна реакція на будь-який з активних компонентів; важкі вроджені імунодефіцитні стани (порушення структури і функції якої-небудь ланки цілісної імунної системи, втрата організмом здатності чинити опір будь-яким інфекціям і відновлювати порушення своїх органів, — авт.ред.), прийом імуносупресивної терапії.

Чи має лікар обстежувати дитину до того, як робити щеплення?

Достатнім є загальний огляд  лікаря термометрією, огляд ним медичної документації від народження дитини, а також оцінка стану дитини на момент щеплення самою мамою. Вона може лікарю підказати, що щось у стані здоров’я її маля змінилося, можливо, її щось насторожує. Якщо це так, тоді їй видається перелік питань щодо оцінки стану здоров’я, вона на них відповідає і вже тоді рішення про вакцинацію приймається спільно з лікарем. Це звичайна практика. Ніяких додаткових лабораторних досліджень проводити не потрібно. У цілому світі дітей щеплюють так. Закордоном, часом, вакцинацію проводить навіть не лікар, а медична сестра, оскільки це рутинна процедура.

У день щеплення рекомендують багато пити, не перегодовувати дитину, не вводити якісь зовсім нові продукти, особливо з переліку, які можуть викликати алергію.

Читайте також: Після унікальних операцій українських сиріт всиновлюють у США, – хірург Чарльз Мур про благодійний проект у Львові

Взагалі медичний працівник повинен ознайомити, яку вакцину вводять, якого виробника, від яких інфекцій вона захищає, які можуть бути побічні ефекти… Але ми повинні пам’ятати, що не все, що виникає після вакцинації, пов’язане з самою вакциною. Наприклад, дитина могли вже бути інфікована. І потрібно розуміти, що зараз немає специфічного лікування ні від кору, ні краснухи тощо. Можуть виникнути більш серйозні ускладнення від перенесеної хвороби, ніж після вакцинації, які швидкоминучі.

На що звертати увагу після щеплення?

Після вакцинації у дитини може піднятися температура, місце введення препарату може набрякнути або почервоніти. Насправді, все це минає за три дні без будь-якого втручання, тому і ніякого надзвичайного режиму запроваджувати не потрібно. Бажано хіба що уникати контакту з багатьма дітьми. В іншому ж все має бути як завжди: дитину можна і треба купати, необхідно гуляти з нею на свіжому повітрі тощо.

Під час візиту до Львова в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун зауважила, що низький рівень вакцинації дітей в Україні пов’язаний із тим, що медичні працівники бояться брати на себе відповідальність у випадку, якщо щось станеться. Відтак, вони не пропагують вакцинацію. Чи погоджуєтеся ви з цією тезою?

Я підтримую таку думку. Якщо мама довіряє лікарю і прийшла до нього на прийом, а він вагається і сам не певен, чи треба вакцинувати, то і мама не погодиться. Якщо лікар впевнений, знає про переваги вакцинації і практикує не один рік, на його території немає проблем із цим. Навіть можна відслідкувати: є дільниці з нормальним охопленням, а є ті, де постійні відмови. Відтак, можемо казати, що все залежить від позиції лікаря: наскільки він вміє переконати і дійсно пояснити мамі, що, в принципі, нічого кращого за вакцини людство ще не вигадало. Збудники тільки і чекають, доки ми розслабимося і перестанемо вакцинувати дітей. Якщо не буде належного рівня охоплення щепленнями, всі інфекції до нас повернуться. І це неминуче.

А на якому місці Львівська область у порівнянні з іншими по кількості вакцинованих?

Минулого року ми вийшли на рівень, дещо нижчий від загальнодержавних показників. На жаль, ми не у лідерах.

Чому?

Не так давно проводилося незалежне соціологічне опитування і з’ясувалося, що на західних територіях чомусь поширена недовіра батьків до щеплень. З чим це пов’язано — важко сказати. Але я наголошую, що зараз ми маємо вакцини. І якщо у нас є шанс захистити дітей, чому ним не скористатися?

Спілкувалась Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО