Рік «бану» російських соцмереж в Україні: чи діють санкції

15 травня 2017 року глава держави своїм указом ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

Які компанії потрапили під санкції

Тоді під санкції в Україні потрапили 468 російських компаній. У їх числі опинилися великі соціальні мережі «Вконтакте» і «Однокласники», сервіси Mail.ru, «Яндекс», а також програмне забезпечення «1С», ABBYY, Dr. Web і «Лабораторія Касперського».

Мораторій був накладений також на трансляцію в Україні російських телеканалів, наприклад, НТВ, «Перший канал», «РТР-Планета», «Росія-24», «ТВ-центр», «НТВ-плюс», ВГТРК, ТНТ, «Зірка» та інших.

Згідно з рішенням РНБО, заборону російських соцмереж введено на три роки, а телеканали в «офіційному бані» — терміном на один рік.

Як змінився приріст аудиторії

Думки українських користувачів щодо блокування «ВКонтакте» і «Одноклассников» на початку розділилися — хтось підтримав це рішення, хтось назвав наступом на свободу слова, а хтось не захотів залишати своє життя у цих соцмережах.

Тому більшість українців не перестали користуватись російськими соцмережами та інтернет-сервісами, хоча їхня популярність за рік дійсно впала, про це свідчать дані щомісячного дослідження інтернет-аудиторії, яке проводить компанія TNS.

Так у квітні 2017 року «Вконтакте» відвідували близько 78 відсотків українських інтернет-користувачів, соцмережа була третім за популярністю онлайн-ресурсом в країні.

Дані за квітень 2018 року свідчать, що російські ресурси більше не входять в ТОП-10 найпопулярніших сайтів в українських користувачів, займаючи місця в ТОП-25. Так, рейтинг соцмережі «Вконтакте» знизився до 11 позиції з часткою охоплення майже 30%, «Яндекс» і поштовий сервіс «Mail.ru» спустилися на 13 і 14 сходинки відповідно, втративши майже 40% української аудиторії (23% і 21%). Максимальні втрати у російської соцмережі «Однокласники», рейтинг якої за рік впав з позиції 9 до 23 місця з 16-відсотковою часткою охоплення аудиторії.

Натомість, згідно з дослідженням інтернет-аудиторії України за квітень в ТОП-5 популярних доменів, відвідуваних українськими користувачами увійшли: Google, Youtube, Facebook, «Вконтакте» і Ukr.Net.

Так, середньоденна частка аудиторії за місяць для доменів Google становила 66%, а місячне охоплення аудиторії - 84%. Для Youtube ці показники становили 42% і 72%, для Facebook 32% і 56%. Середньоденне і місячне охоплення української аудиторією для «Вконтакте» становило 18% і 35% відповідно. До десятки популярних ресурсів також увійшли сайти таких компаній і сервісів, як OLX, «Яндекс», «Однокласники», «Приватбанк» і «Синоптик».

Таким чином, всупереч блокуванню доступу до російських сайтів мільйони жителів України продовжують відвідувати ці інтернет-ресурси.

Водночас кількість користувачів інших соціальних мереж, таких як Facebook, зросла. У травні 2017 року у Facebook​ було 6-7 мільйонів користувачів, проте вже за кілька місяців його аудиторія досягла 10 мільйонів. Також в інтернеті почали активно просуватися українські соцмережі, але успіху вони не здобули.

Обхід санкцій

Частина користувачів залишилися вірні звичним ресурсам і продовжили користуватися ними через VPN. Майже одразу після початку блокування російських ресурсів у мережі стала з'являтись реклама «вільних» браузерів для його обходу. Проте, як зазначають фахівці з комп'ютерної безпеки, встановлення таких програм може відкрити російській ФСБ доступ не лише до вашого листування та профілю у соціальних мережах, а й до всього комп'ютера.

Також в укрнеті з'явилась реклама «вільного» браузера «FreeU». Попри оформлення кольорами українського прапору, за ним насправді стоять компанії, пов'язані з Mail.ru, а сам браузер діє більше як небезпечний троян чи руткіт

Що далі? 

Санкції щодо російських інтернет-сервісів мають діяти ще принаймні два роки. Проте існує висока імовірність, що вони будуть продовжені, зазначає член парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк, пише DW.

«Інакше доведеться визнати або їхню неефективність, або те, що вони, навпаки, досягли своєї мети - хоча і те, й інше поки що є далеким від правди. Хоча, насправді, за цей час ми ще можемо виробити спільне рішення, яке б визначало прийнятний компроміс між захистом державних інтересів і громадянськими свободами»,- зазначає депутат.