Рада внесла зміни у закон про вищу освіту. Що змінилось

Верховна Рада 18 грудня ухвалила законопроєкт, який запроваджує значні зміни у вищій освіті України, зокрема скасовуються дипломи державного зразка, а також вводить покарання за плагіат для студентів.

Авторами документу стали чотири нардепи фракції "Слуги народу".

У пояснювальній записці до проєкту закону сказано, що над змінами до закону про вищу освіту працювала робоча група, створена у січні 2019 року на базі Міністерства освіти і науки України.

Документ передбачає кілька важливих змін. А саме:

1. Процедура ліцензування

Передбачається суттєве спрощення процедури ліцензування (скасовується ліцензування близько 100 спеціальностей, залишається ліцензування лише рівнів вищої освіти) та підвищення вимог до ліцензіатів в окремих випадках (підготовка фахівців з так званих регульованих професій).

2. Вступ до вишу

У законі передбачається спрощена процедура вступу до вузів, зокрема для мешканців тимчасово окупованої території Донбасу і Криму.

Також під час вступу до вишу будуть враховуватися не тільки результати Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), але також бали за мотиваційний лист та здобутки на міжнародних та всеураїнських олімпіадах.

Крім того збільшується кількість творчих конкурсів та вводиться обов'язковий єдиний вступний іспит з іноземної мови.

При цьому сумма балів за творчий конкурс не має перевищувати 60% від загального оцінювання при вступі.

Вводяться пільги при вступі до вузу для військових для військових.

Зокрема, вступати на військові спеціальності без ЗНО, але за результатами вступних іспитів мають право військовослужбовці за контрактом, люди, звільнені зі строкової служби через рік після звільнення, студенти, які виявили бажання вступити на навчання та в подальшому проходити службу за контрактом на посадах офіцерського складу та інші.

Крім того закон предбачає підписання договору між абітуєнтами та адміністрацією закладу вищої освіти (як контрактної так і бюджетної форми навчання). Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме права та обов'язки студентів та закладів вищої освіти.

3. Інші зміни

У законі вказується, що передбачається повна або часткова оплата навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Також можливі пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти.

Крім того документом передбачається дуальна форма освіти (це денна форма навчання, яка від 25% до 60% проходить на підприємствах та в установах для набуття певної кваліфікації - ред.).

Як повідомляє Міністерство освіти і науки, у законі також визначаються чіткі критерії, за якими оцінюватиметься робота ректорів.

«Закон вносить точкові зміни одразу в кількох важливих напрямах. Серед них – вимоги до керівників закладів вищої освіти, ліцензування, дуальна освіта, міждисциплінарність та дотримання академічної доброчесності», - повідомляє преслужба міністерства.

Зазначається, що з усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти зі зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки.

Формуванням KPI займатиметься Міністерство на базі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм – підставою для розірвання контракту.

За даними МОН, ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур.

Повідомляється, що відбудуться деякі зміни і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.

Як повідомляє МОН, нові зміни до закону про вищу освіту скасовують поняття «диплом державного зразка» та, натомість, пропонують вишам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою.

При цьому у відомстві наголосили, що видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.

Зазначається, що за недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Також закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому (бакалаврському) рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.

Міністерка освіти і науки Ганна Новосад заявила, що цей закон допоможе порушити статус кво та принести реальні зміни для якості освіти в українських університетах.

Документ набере чинності після того, як його підпише президент.