Щасливі історії тварин, які знайшли домівку, трапляються ближче до різдвяних свят

Олена Фіцер працює у ЛКП «Лев» недовго, але докладає максимум зусиль, щоб знайти домівки для покинутих тварин. Дівчина розповідає, що іноді не абияк здивована, як люди вибирають собі домашніх улюбленців. Вони емоційно відчувають своїх тваринок. 

Історія зачаклованої Белли 

Іноді тваринки довго потребують опіки та лікування. За таких собачок і котів у «левівців» особливо болить серце. Одним з таких прикладів була собачки Белла.

«Цієї весни до нас потрапила дівчинка-метис, її звали Белла. Небайдужі побачили, як недалеко від нас, у промисловій зоні, просто до паркану прив’язна собака. Вона була у жахливому стані, дуже худа. Собачка була повністю лиса, у неї було шкірне захворювання, а в погляді - зневірена. З «приданого» – у неї був намордник, ошийник, повідок. 

За правилами ЛКП «Лев», якщо собачка прив’язана більше 5 годин, то вона стає нашим підопічним. 

Дівчинка довго була на прив'язі, і нарешті опинилася в нас. Ми взялися за її лікування, підгодували. Це зайняло багато часу. У неї були серйозні проблеми зі здоров’ям. Найімовірніше, її тримали для розплоду, а цуцики йшли на продаж. Ми її підлікували та взялися шукати їй домівку. Приходили люди, дивилися та завжди обирали інших, хоч вона і ефектна. Місце, в якому сиділа Белла, було наче зачакловане.

Спочатку в неї була ейфорія, вона одужала, повірила людям, у неї відросла шерсть, але потім почалася чергова депресія від тривалого сидіння у вольєрі. Їй не вистачало уваги та ніхто не забирав додому, у неї відновилися проблеми зі здоров’я. Ми вже не знали, що робити, наче зробили все можливе, щоб її прорекламувати, та одного разу прийшла людина і каже: «Я бачила Беллу, знаю її історію, розумію, що в неї є проблеми зі здоров’ям, але я хочу нею опікуватися».

Ми думали, що її візьме впевнений у собі чоловік, але це була жінка. У них зав'язалася дружба, і вже місяць, як Белла живе в новій сім’ї. Для нас трохи дивно, що ця жінка взяла Беллу, бо вона не любить котів, не любить інших тваринок. Можливо, це генетично чи особливості характеру, але в тої пані вдома три коти і вона з ними мирно існує. З котами наша собачка потоваришувала, а жінка продовжує підліковувати Беллу. У неї все йде на покращення», – розповідає Олена. 

За таких підопічних дуже вболівають працівники, бо вони вже відчули запах рідної домівки і не звикли жити в притулку. 

Історія кота Флеша

Багато тварин з травмою чи поганою передісторією з колишнього життя знаходять нові домівки у передноворічний час.

«До нас потрапив кіт декілька місяців тому з поганим станом. Ми назвали його Флеш. Не знаємо, що з ним трапилося: чи це справа рук людини, можливо його машина вдарила, чи якась бійка між тваринами, одне слово, він був дуже пошматований. В нього була кровотеча, рани по всьому тілу, запалені очі. Найімовірніше, це господарський кіт, бо він був товстенький, що вийшов на вулицю, і з ним сталася прикрість.

Ми публікували про нього оголошення, розвішувати брошурки, поширювали інформацію у ЗМІ, можливо його шукають. Але минав час, а ніхто не з'являвся. Ми його вилікували, доглянули, залишився один нюанс – після всіх операцій та травм, він став не надто симпатичним. У нього на мордочці залишилися сліди від швів та шрами.

Флеш програвав у конкуренції, коли хтось приходив обирати кота – вони його жахалися і не хотіли брати. Цей кіт середнього віку. 

Не так давно пройшов хлопчина, який захотів кота. Він казав, що у нього в дитинстві був кіт, а тепер він хоче ще одного. Ми показували йому котиків: одного, другого, третього, а коли він зупинився біля клітки з Флешем, почав розпитувати детальніше, що з цим трапилося. Після наших розповідей він забрав його додому.

У Флеша є особливість – він розумніший за інші котиків. Він дуже вдумлий, серйозний, вміє тактовно поводитися. Тобто по ньому видно, що це не просто кіт – це особистість, чим він і захопив цього хлопця. В нього є своя історія, характер, схильності до чогось, своя візитна картка, незважаючи на трішки понівечену мордочку.

Цей хлопчина більше не хотів дивитися на інших котиків. Флеш здався йому милим, він загорівся ним та забрав, - розповідає з посмішкою дівчина.

Повертатися назад завжди важко

Близько 10-15 відсотків тваринок повертається назад у «Лев». Є випадки, що беруть собаку, а вдома є кіт. Або беруть кота, а вдома є собака, і не можуть прижитися тваринки. Чи трапляються випадки, коли в людей виявляється алергія або собака якось не так себе поводить, що людина не дає собі з цим раду чи просто змінюються обставини. Олена розповідає, часом нові господарі кажуть: «Я, мабуть, занадто рано взяла домашнього улюбленця, і не готова». Буває по-різному. 

«Була в нас собачка, дівчинка, її взяли в село. Зауважимо, що ми в села «на ланцюг» не віддаємо собак, бо з січня цього року у Львові та області заборонено тримати тварин на прив'язі. Це жорстоке поводження, за яке можна отримати штраф.

Тобто, ми віддали її у село, нам показали фото подвір’я. Побачили, що все добре, ланцюга немає. Люди не погані. А наша тваринка до того вона жила з циганами і над нею знущалися. Тож ми були тільки раді, що знайшли їй домівку.

Через деякий час вони її привезли назад. Сказали, що ловить курей. Але така вже собача натура.

Дівчинка стала понура після цього. А зараз вона живе в особняку, у неї в друзях коти, і вона нікого не чіпає. Ми так хвилювалися, що її повернули, а все склалося навіть краще», – з позитивом згадує Олена.

Коли повертають тварин, це завжди стрес для всіх сторін. Але так часто буває, що друга спроба в рази щасливіша, ніж перша. Тоді вже зорі сходяться.

Правила та поодинокі випадки

Майже щотижня у ЛКП потрапляє нова тваринка. Наразі там перебуває 70-80 собачок і котиків, але ця цифра постійно коливається, бо хтось йде, а на його місце приходить новий.

У правилах ЛКП «Лев» прописано, що є випробувальний термін, коли людина бере улюбленця додому на 2 місяці. Часом буває так, що нічого поганого людина не робить улюбленцю, але дружба у них не зав'язується. Якщо упродовж двох місяців, і якщо все гаразд, людина набуває повну власність на тварину.

«Трапляються історії, коли до нас потрапляють цуценята чи котики, які виросли в гаражах чи хащах, вони бояться людей і зацепеніло сидять тижнями. Ми їх соціалізуємо», - розповідає на завершення Олена.

 

Читайте також: Любов і вірність за зраду: у Львові збирають історії про врятованих покинутих собак

Читайте також: «Мені не важко з собаками, важко – з людьми», – кінологиня Наталія Лелик

Читайте також: Чим більше допомагаю собакам, тим сильніше я люблю людей, – волонтерка Ірина Камкова

Читайте також: Кошенята з смітника із запахом парфумів: історії порятунку колишніх хатніх улюбленців

Історія про ЛКП «Лев» і його підопічних написана у рамках проєкту «Вірність за зраду», до якого долучилася редакція ІА Дивись.info. Ми допоможемо розповідати історії і збирати їх. А також віримо, що знайдуться меценати , які долучаться до проєкту – і книга щасливих історій побачить світ.

Свої історії ви можете надсилати сюди: [email protected] Фото і відео з сторінки Коти з Домівки