Із двома полеглими воїнами попрощаються на Львівщині: їхні історії

Розповідаємо, що відомо про новітніх Героїв.

Юрій Мочульський 

Захисник родом із Купчого — села у Львівській області. Загинув 29 серпня. Воїнові було 28 років.

Юрій Мочульський навчався у Буському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Досягнувши неабияких успіхів у спорті, був переведений до Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр олімпійської підготовки».

Кандидат у майстри спорту України. Займався легкою атлетикою, неодноразово здобував титул переможця всеукраїнських змагань та був членом збірної Львівської області. Згодом із відзнакою закінчив Вище професійне училище №20 міста Львова за спеціальністю «механік з ремонту автомобілів».

2014 року вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Після завершення навчання працював механіком за кордоном. Був майстром своєї справи.

У перший день повномасштабного вторгнення рф повернувся в Україну та вступив до лав 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За словами сестри, Юрій Мочульський казав: «Я їду додому, я готовий померти за Україну і її волю».

Виконував бойові завдання на східному напрямку. Попри отримане поранення, повернувся на фронт та вступив до лав «Азову», де швидко здобув прихильність і повагу побратимів та виконував обовʼязки командира взводу.

У Юрія Мочульського залишилися батьки, дружина, сестра і брат з родинами.  

Чин похорону Героя розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 10:40 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна у рідному селі.

Тарас Гурський 

Воїн із селища Розділ, що на Львівщині. Він загинув на фронті 5 вересня. Тарасові Гурському було 56 років.

Навчався у Новороздільському ліцеї імені Володимира Труша. Здобув вищу освіту у Національному лісотехнічному університеті України за спеціальністю «Лісове господарство». Після завершення навчання проходив службу у танкових військах.

Із 1995-го року працював лісничим у Брюховицькому лісництві у складі Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

У вільний час захоплювався рибальством, автомобілями, мотоциклами, а також електронікою. Займався садівництвом, виноградарством та винарством.

Протягом 2014-2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Указом Президента України був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня.

Після повернення до цивільного життя продовжив працювати у лісництві. 2017 року підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.

Із початком повномасштабного вторгнення рф повернувся на фронт. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 5 вересня під час виконання бойового завдання.

У Тараса Гурського залишилися мама, дружина, син, донька, сестра, племінники та хрещені діти.

Чин похорону воїна розпочнеться об 11:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Брюховичах (вул. о. Іздрика, 6). Поховають воїна на місцевому кладовищі у Брюховичах.