Яким був 2025 рік для культури Львова: підсумки від ІА Дивись.info

Журналістка ІА Дивись.info підбила підсумки подій у культуному житті Львова.

Львів — у фіналі конкурсу «Європейська столиця культури»

Цьогоріч Львів взяв участь у престижному конкурсі «Європейська столиця культури» та став першим українським містом, яке подалося на цей конкурс. Координував процес Інститут стратегії культури.

Для цього культурні діячі міста з різних сфер (музики, мистецтва, театру, літератури тощо) створили концепцію «Відповідальність бути» («Responsibility to Be»). Її основна ідея — поглянути на культуру як на силу, що допомагає людині вистояти під час випробувань і знаходити сенс у складних обставинах.

Результати конкурсу стали відомі 21 жовтня. Львів посів друге місце і не отримав цей статус. Переміг чорногорський Никшич.

Водночас згодом, у грудні, на сесії Львівської міської ради затвердили програму «Відповідальність бути», аби все-таки реалізувати напрацьовані проєкти. Так, завдяки програмі планують втілити такі ідеї в місті:

• збереження пам’яті: ініціатива «Вулиці Імен» та виставкові проєкти світового рівня.
• нові культурні простори: створення Літературного дому та Резиденційного хабу.
• інноваційне мистецтво: проведення Футурологічного конгресу та постановка унікальної Андроїд-опери.
• культура як терапія: запуск проєктів на перетині мистецтва та ментального здоров’я для підтримки ветеранів та цивільних.

Які нові простори відкрили цьогоріч

Культурний хаб ЮНЕСКО

На початку 2025 року, 28 січня, у Львові запрацював перший в Україні Культурний хаб ЮНЕСКО. Він розташований в історичній будівлі комунальної власності (її звели у 1912–1913 рр.) та складається з двох поверхів. На першому розташована муніципальна бібліотека-цукерня, а на другому — рецепція, кімнати для коворкінгу та проведення подій, зона для розміщення експозицій, мультимедійна студія для аудіо та відеозапису. 

Це приміщення для хабу ЮНЕСКО відреставрували та оновили. Основана мета простору — підтримувати, розвивати та популяризувати культуру, мистецтво, історичну спадщину та сучасні ініціативи.

Zenyc Art Gallerу

19 лютого відкрили Zenyc Art Gallery (ZAG). За словами творців галереї, вона є першим в Україні безбар'єрним мистецьким простором. Тут вільно можуть пересуватися люди з інвалідністю, які переміщуються на колічних кріслах. А для для людей з порушенням слуху передбачені медіаплеєри, де ведеться переклад жестовою мовою. 

Першою виставкою у ZAG стала «Маленький принц». На ній показали твори 30 митців. Зокрема, таких відомий, як-от: Іван Марчук, Олександр Ройтбурд, Арсен Савадова, а також революційного Бенксі.

«Це різні художники, різні покоління та смаки, різний рівень поваги один до одного, однак всі ці художники звертались до теми буття, існування, незламності українців сьогодні. Цим фундаментом і є та сама молода людина, тож усе "крутиться" довкола неї», — зазначала про виставку кураторка мистецького простору Христина Береговська.

Центр міської мобільності

14 червня у Львові відкрили Центр міської мобільності, який є доступним простор, де вивчають питання урбаністики, мистецтва та тилових змін міста. Простір спеціалізується на проєктах та подіях, які пов'язані з з темами безбар’єрності, доступності, міського середовища, велоруху та інклюзії.

Мистецький простір «Пролог»

На початку липня у місті з'явився мистецький простір «Пролог». Його відкрили у стінах колишніх Міських залізничних квиткових кас на вулиці Гнатюка. «Пролог» є підпроєктом культурно-подієвого простору «Історія».

За словами кураторки «Прологу» Ярини Короткевич, поки верхній простір «Історія» закритий на тривалу реставрацію та ремонт, то в нижньому ярусі будівлі вирішили створити майданчик для музичних виступів, мистецьких виставок та подій.

Першою виставкою у просторі став проєкт «ENTRY» мисткині з Бердянська Христини Вершини. Тут розмістили 15 керамічних ваз, які стали трансляторами реалій, що пережила авторка за останній рік. Їх вона створила протягом 2024-2025 року.

Homin Center

Першого жовтня на місці колишньої вілли композитора Ярослава Ярославенка запрацював новий мистецький простір Львівського органного залу — Homin Center. Тут відбуваються події, пов'язані з музикотерапією для ветеранів і військових, заняття для дітей і дорослих, а також — виставкові проєкти.

У листопаді в цьому просторі відкрили першу виставку, яку присвятили відомому львівському композитору, який створив «Марш соколів», музичне видавництво та навчав дітей — Ярославу Ярославенку.

Виставки, які найбільше запам'яталися

Мистецьке життя Львова протягом року дивувало своїми як неординарними і модерними, так і традиційними та класичними, а також соціальними виставковими проєктами. ІА Дивись.info відвідала більшість з них.

Ось наш перелік виставок, які найбільше запам'яталися ІА Дивись.info протягом 2025 року:

• «ЛИСИК» у Mercury Art Center.
• «Маленький принц» у Zenyk Art Gallery.
•  «Нова радість» Вікторії Ковальчук у Домі Франка.
• «Unbroken: За обрієм» у Mercury Art Center.
• «Beyond the Silence» («Поза межами мовчання») у Jam Factory Art Center.
• Виставка яворівської іграшки у Домі Франка.
•  «Позивний "Кобзар". В обороні ідентичності» у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
•  «Оригіналом будемо милуватися після» в місце-просторі «Дім42».
• «Рай / Пекло» в Zenyk Art Gallery.
• «Пам’ять речей» в Мистецькій Бібліотеці.
• «Раціо» в Mercury Art Center.
• «Самовидці» в Shum Art Gallery.
• «Замилування» у «Я галерея».
• «Там, де починається сила» у Львівському муніципальному мистецькому центрі.
• «Тіні Імперіалу» Олега Тістола в «Будинку з Меркурієм».
• «ОАЗА?» у Львівському палаці мистецтв.
• Оновлена експозиція у музеї Соломії Крушельницької.
• «Цивілізація» у Mercury Art Center.
• «Білий шум» у Shum Art Gallery.
• «ENTRY» Христини Вершини в мистецькому клубі «Пролог».
• «Затамувавши подих» Ярини Шумської у Львівському муніципальному мистецькому центрі.
• «Заграви Параски Плитки-Горицвіт» у Мистецькій Бібліотеці.
• «Гліптотека» в корпусах №19 та №20 Львівської політехніки.
• «Сад Зарецького» у Львівському муніципальному мистецькому центрі.
• «Вітер у кукурудзяному полі» Якова Гніздовського у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
•  «МОРЕ: see beyond the sea» у Zenyk Art Gallery.
• «Ландшафт, записаний зі слів» Ярини Короткевич у артпросторі «Дзиґа».
• «Земля, яку ми несемо» у Jam Factory Art Center.

Крім того, особливими стали виставкові проєкти, які презентували до різдвяно-новорічних свят наприкінці року:

• «Різдвяна виставка» у Зеленій канапі.
• «Наше Різдво» у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.
• «Дочекатися Різдва: Історії незнищенного Свята» у Mercury Art Center.
• «Львівська ялинка: від давнини до сьогодення» у Львівському палаці мистецтв.
• «Різдво в ICONART» у галереї сучасного сакрального мистецтва ICONART.

Театральні прем'єри в 2025-му році

Протягом року львівські театри презентували глядачам низку театральних постановок. Зокрема, найбільше прем'єр з'явилося в репертуарах Національного театру імені Марії Заньковецької. Крім того, декілька нових постановок представили Театр Лесі Українки, Академічний театр імені Леся Курбаса та Львівська національна опера і не тільки.

Січень

Національний театр імені Марії Заньковецької представив на великій сцені прем’єру видатної п’єси Едмона Ростана «Сірано де Бержерак». Ця вистава з’явилася вперше в репертуарі театру за його понад столітню історію.

Лютий

У Національному театрі імені Марії Заньковецької на камерній сцені показав нову постановку — іронічно-музичнц історію «Чума» від українських драматургинь Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової.

Перший театр поставив нову виставу «Котигорошко», яку створили за мотивами накродної казки. У цій історії, головний герой жертвує своєю ногою, щоб врятувати Царівну. Крім акторів, у постановці грають ветерани війни та члени родин захисників Маріуполя. Режисер — Назар Павлик. Художник — Олена Зотова.

Березень

У Львівський академічний театр «Воскресіння» презентував прем'єру — психологічну драму «Ніч Трибад». Це п'єса шведського драматурга Пера Улова Енквіста, відома в Європі, але не знайома українському глядачу. У постановці розповідається про проблеми суспільства, гендеру та людських взаємин. Режисерка, сценографка та художниця по костюмах — Алла Федоришина.

Крім того, традиційно Національний театр імені Марії Заньковецької підготував для глядачів нову постановку. А саме — виставу за п’єсою Лесі Українки «Камінний господар». Режисером та художником вистави став Сергій Маслобойщиков, який вперше співпрацював з театром.

Сергій Маслобойщиков так коментував свою роботу над постановкою «“Камінний господар” Лесі Українки — глибокий багатошаровий твір, в якому є і тема свободи, і тема влади, і тема стосунків чоловіка і жінки, тема людської пристрасті, тема любові, врешті, тема різної любові і того, як відрізнити одну від іншої, тема лицарської гідності, та й взагалі людської гідності, тема таємничої сили, що володіє людськими думками та керує ними…».

Того ж місяця ще один львівський театр підготував прем'єру за твором Лесі Українки. Львівський Театр Лесі Українки показав ерополітичну драму «Жага». Її створили за текстами п’єси «Камінний господар» Лесі Українки, вірші «Пісня» Тібо де Шампаня та «Образ краси» Гійома де Лорріса у перекладі Миколи Терещенка, а також використали тексти Оксани Данчук, Ростислава Колачника, Яни Колодійчук, Олексія Паляничка, Тетяни Шелельо.

Також відбулася й прем'єра у театрі «І люди, і ляльки», де представили музичну казку «Ведмедик і Тигрик у пошуках щастя…». Автор постановки — Янош (Горст Еккерт). Інсценізація — Надія Крат.

Квітень

Національний театр імені Марії Заньковецької показав нуар-кабаре «Оркестр». Ця нова постановка в репертуарі театру створена за однойменим твором французького драматурга Жана Ануя в українському перекладі Соломії Гриценяк. Режисер — Богдан Ревкевич, а художник — Олексій Хорошко.

У Львівському академічному обласному театрі ляльок презентували виставу-екскурсію «Закапелками театру», яку створили з нагоди 80-річчя цього театру. У постановці оповідається історія: від заснування театру 8 квітня 1945 року Антоніною Мацкевич і Сергієм Стешенком — до легендарних вистав, загадок закулісся та незвіданих сторінок його минулого. Режисерка та авторка — Уляна Мороз.

Також у квітні у Львівській національній опері відбудеться прем'єра балету «Соляріс» за однойменним твором Станіслава Лема. Диригент-постановник — Іван Чередніченко. Балетмейстерка-постановниця — Катерина Курман.

Травень

У Львівській опері відбулася прем'єра опери «Золотий обруч». Це лібрето Я. Мамонтова за мотивами повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Вперше її поставили на сцені театру 55 років тому і тепер її знову можна послухати та побачити.

У Національному театрі імені Марії Заньковецької новою постановкою в цьому місяці стала мюзикл «Червона рута». Ця постановка присвячена до 75-ї річниці з дня народження Володимира Івасюка. Режисер — Максим Голенко.

Червень

У Національному театрі імені Марії Заньковецької поставили мюзикл «Кулі над Бродвеєм» за однойменним фільмом Вуді Аллена. Режисер — Максим Голенко.

Також у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса показали «Метаморфози» Овідія. Це епічна поема, що охоплює сотні мітологічних історій, об’єднаних темою перевтілення.

У Львівському академічному обласному театрі ляльок з'явилася постановка «Аліса в Країні Див». Автор — Євгеній Русабров. Режисура та художнє рішення — Яна Титаренко.

«Дві Аліси — це два світи. Доросла і дитяча. Вистава — про їхній діалог. Одна з них обережна, стримана, навченa досвідом. Інша — щира, відчайдушна, безстрашна. Через їхню взаємодію ми намагаємось проговорити, як важливо, дорослішаючи, не втрачати здатність дивуватись, мріяти і ризикувати. Це історія про внутрішню рівновагу. Про те, як не загубити себе», — розповіла режисерка Яна Титаренко.

Липень

У театральному центрі «Слово і голос» показали нову постановку «Політ птахів», яка натхненна суфійською поемою Аттара та текстами Григорія Сковороди. За словами творців, ця вистава — подорож у просторі міфу, мудрості та внутрішньої перемоги. Під час неї звучать поезії та пісні українською, латиною, вірменською та грецькою мовами.

У Національному театрі імені Марії Заньковецької створили виставу-подорож «Марія Заньковецька. Заручена зі сценою» за п’єсою Людмили Тимошенко. Сцени із життя української актриси розгортаються на 14 локаціях театру: у глядацьких залах та в гримерках, у майстернях і музеї, що не працював десятиліттями. Режисер — Ігор Білиць.

У Першому академічному українському театрі показали драму абсурду «Дерев’яний сніговик». Її створили за п’єсою Ферді Далкилича. У основу цієї постановки увійшли правдиві свідчення очевидців, що пережили жах 16 березня 2022 року в Маріуполі й прагнуть, щоб їх історію нарешті почули без викривлень, без фальші, без замовчувань.

Вересень

Національний театр імені Марії Заньковецької підготував виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» за однойменним бестселером сучасної української літератури Ілларіона Павлюка. Режисер — Максим Голенко. Художник — Олександр Білозуб. Сюжет постановки розгортається у далекому та Богом забутому містечку Буськів Сад, де посеред зими зникла дівчинка.

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса показав постановку за поезіями Аманди Ґорман, над якою команда театру працювала близько двох роки, — «Ціна світла».

У Театрі Лесі Українки відбудеться дебютна прем’єра режисерки Світлани Федєшової «Пенелопея». Вистава створена на основі п’єси Аліни Сарнацької «Плем’я чекання». У цьому співочо-драматичному перформансі розкривається історія та досвід сучасної Пенелопи в обставинах російсько-української війни.

Жовтень

Львівський академічний обласний театр ляльок покав постановку на міфопоему Ліни Костенко — «Казка про Мару». Над виставою працювала режисерка Яна Титаренко та художниця Інесса Кульчицька. Творці зазначають, що сюжет вистави переносить у простір темних лісів і широких степів, де ніч шепоче крізь трави, а світлячки малюють стежки у пітьмі. 

У театрі «ОКО» презентували першу у Львові постановку «Наша квітка». Вона — про українську та американська співачку, яка стала однією з найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — Квітку Цісик. Режисер — Дмитро Захоженко. Драматургиня — Марина Смілянець.

Листопад

Театр Лесі Українки підготував прм'єру вистави «Милі створіння». Це постановка, яку окреслюють як історія про непокору. Драматургиня — Юлія Реддер. Режисерка — Малін Вікторія Крау.

У Львівському академічному театрі «Воскресіння» з'явилася постановка «Чудо святого Антонія», яку створили створена за містичним твором Моріса Метерлінка. Режисер — Станіслав Мойсеєв. Сценографія — Володимир Карашевський. Особливістю постановки є сценографія від художника Володимира Карашевського. Дія постановки відбувається у двох залах театру. Під час вистави простір театру перетворюється на «живу» метафору між земним і потойбічним світом.

У Львівській національній опері відбулася прем'єра балету «Мавка». У цій постановці відтворили нове прочитання класичного сюжету української літератури — драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Балетмейстер-постановник — Артем Шошин. Сценограф — Арвідас Буйнаускас. 

У Театральному центрі «Слово і Голос» поставили виставу-концерт, яку створили до 135-ліття з дня народження Василя Барвінського, — «Барвінський. Право на особисте». У ній можна почути 12 солоспівів.  Режисерка — Наталія Половинка.

У Національному театрі імені Марії Заньковецької відбулася прем'єра вистави «Брідські явища». Це оповідь про тепло галицької родини: обідній борщ, розмови ні про що та сміх не до ладу. Режисерка — Тетяна Губрій. Художник вистави — Богдан Поліщук.

У Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса показали виставу «Сам на сам». Це постановка про повернення, зокрема шлях ветерана, який, переживши війну і поранення, знову вчиться стояти — тілом, духом і словом. П’єсу написав ветеран, боєць 103-ї Львівської бригади ТрО Михайло Фатєєв під час своєї реабілітації після кульового поранення у хребет. На основі власного досвіду він досліджує внутрішній світ людини, яка пережила війну, втрату й боротьбу за повернення до себе.

«Ті, хто прийде дивитись виставу зможуть зрозуміти, наскільки важлива допомога для ветерана, який повернувся з війни. Допомога не лише фінансова, але й допомога словом чи подякою. Це насправді дрібниці, які неймовірно важливі. І тут, в цій виставі, це є. А ще багато любові, краси, і трішки про війну, бо це наші реалії», — підкреслює режисер Олег Онещак.

Грудень

На кінець 2025 року в Театрі Лесі Українки відбулася прем'єра постановки «Божественна комедія». За словами творців, джерелом вистави стали: «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі, різдвяні ритуали, документальні матеріали «арештованої коляди» 1972 року та свідчення сучасних українських митців, які пережили окупацію. Водночас над музичною драматургією працювала українська співачка Мар'яна Садовська. Режисер — Дмитро Захоженко.

У Національному театрі імені Марії Заньковецької показали чергову прем'єру постановку про історії, родом з дитинства — «Казки навиворіт». Художня керівниця постановки — Наталія Сиваненко.

За підсумками Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» цього року в номінації «Найкраща драматична вистава камерної сцени» перемогла вистава» «Я, "Побєда" і Берлін» від Національного академічного українського драматичного театрі ім. М. Заньковецької. Ця вистава з'явилася в репертуарі театру минулого року. До слова, детальніше про неї — дивись у нашому матеріалі тут.

Фестивалі та форуми року

Цього року у Львові відбулося багато різноманітних фестивалів з різних культурних напрямків —мистецтва, музики, кіно, літератури. Це як вже знані, так і нові культурні ініціативи.

Навесні львів'яни та гості міста змогли взяти участь у Львівському галерейному вікенді. Він тривав протягом 25-27 квітня та об'єднав У 2025-му році близько двадцяти галерей. У його межах відбулося майже 40 заходів: авторські та кураторські екскурсії, майстер-класи, відкриття виставок, лекції, перфоманси, вечірки, аукціон, концерти тощо. Особливою подією стала — «Ніч галерей».

Вперше у Львові відбувся «ПреФорум в колі Федоровича». Він тривав 1-6 травня. У його межах минуло шість подій, під час яких переосмислювали простір площі Музейної через особистість Івана Федоровича.

Також вперше у місті минув книжковий фестиваль BestsellerFest. Під час нього відбулося 70 літературних подій за участі 150 учасників. Тут були відомі українські письменники, як-от: Оксана Забужко, Марія Матіос, Євгенія Кузнєцова, Ілларіон Павлюк, Василь Шкляр, Ірена Карпа, Юрій Андрухович, Павло Дерев’янко, Андрій Кокотюха, Максим Кідрук, Андрій Любка, Анастасія Левкова тощо.

У серпні вже втретє відбувся масштабний книгообмін «Книжкова площа». У межах нього відвідувачі обміняли майже шість тисяч книг різних жанрів та тематик. Учасники дискутували про літературу, відбувся концерт та показ фільму про полон. Цьогоріч книгообмін вперше відбувся не тільки у Львові, але й в інших містах України — Тернополі, Теребовлі Житомирі та Дніпрі. 

У серпні також минув музичний фестиваль «Файне місто». У межах події, відбулося не тільки низки концертів від сучасних виконавці, але збирали кошти на потреби військових «Азову». Протягом двох днів виступило понад 55 музикантів та виконавців.

Традиційно восени у місті тривав протягом 3-5 жовтня BookForum. У 2025 році захід повернувся на свою початкову локацію — Львівський палац мистецтв. Фокусною темою фестивалю стала «Тривкість і тривалість». Усього книжковий ярмарок відвідали понад 14 тисяч людей. А 20 тисяч відвідувачів долучилися до понад 300 подій літературного фестивалю, які минули на 23 локаціях.

Вдруге у Львові пройшов міжнародний фестиваль «Земля Поетів». У програмі було понад 50 подій на чотирьох тематичних локаціях: «Шевченко», «Франко», «Леся» і «Стус».  Під час заходів пригадували авторів різних течій епохи між двома світовими війнами: галицьких модерністів, січових стрільців, поетів Празької школи, а також поетів-емігрантів. Фестиваль відвідали такі плети та поетки: Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Артур Дронь, Галина Крук, Ярина Чорногуз, Ігор Мітров, Катерина Міхаліцина та інші.

Протягом 1 – 12 листопада у Львові тривав фестиваль документального кіно — 22 Мандрівний Docudays UA. Відвідувачі мали змогу побачити дев'ять кінострічок про права людини, демократію та боротьбу українців за свободу. Фестиваль був об'єднаний темою — «Рідкісний ресурс», яка посилається до угоди України та США про рідкісноземельні метали. Водночас вона була й про українців і українок та їхні внутрішні сили для творення суспільства на основі партисипативної демократії.

Майже протягом усієї осені у місті тривав Львівський тиждень скульптури. Цього року ініціативу об'єднала тема «Діалоги». У Львові розмістили понпд 11 мініскульптур із авторської серії Дениса Шиманського, три скульптури Володимира Семківа, роботу німецького автора Георга Вольфа та не лише.

У перший місяць зими відбувся IV Конгрес культури. Цього року його темою була «Зв'язок_розрив». Мистецькою складовою заходу став проєкт «Іменем міста в іншому місті» харківського художника Костянтин Зоркін, який розмістили у просторі, де відбувається конгрес. Під час події обговорювали проблеми пам'яті, досвіди втрат, взаємодію інститицій тощо.

Також у грудні минув щорічний фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez. Подія триває вже протягом 25 років і є одним фестивалем, котрий жодного року не зупинився в Україні. Відбулися унікальні концерти у Zenyk Art Gallery, Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика, «Дзизі» та Homin Center.

Наприкінці року у Львові минули традиційні різдвяні події. Зокрема, у день Різдва, відбулась Скорботна коляда. Це пам’ятний захід на вшанування захисників і захисниць України, які загинули на війні. Колядки виконав муніципальний хор «Гомін».

27 грудня на площі Ринок показали постановку за мотивами найстарішого вертепу в Україні — Сокиринського вертепу. Учасниками різдвяної постановки були ветерани, які проходять реабілітацію в Центрі UNBROKEN разом із народним ансамблем пісні і танцю ЛНУ імені Івана Франка «Черемош».

А 28 грудня відбувся фестиваль «Спалах різдвяної звізди». У його межах центральною частиною міста пройшла Хода звіздарів, де зібралося сотні львів'ян та гостей міста.

Відзначені діячі культури у Львові 2025 року

12 листопада у Львові відзначили найкращих діячів культури міста. Їх обрали в різних номінаціях. Переможцями стали:

• Бібліотечна справа: Стефанишин Марія (бібліотекарка бібліотеки-філії № 5 Львівської муніципальної бібліотеки); Верстова Віта (завідувачка відділу промоції ЛМБ); Конасова Ольга (завідувачка Львівської обласної бібліотеки для дітей).
• Театральне мистецтво: Набока Микола (директор-художній керівник Мистецького об’єднання «Хвиля»); Гетманова Анна (керівниця відділу театральних проєктів Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки); Павлик Назар (режисер, композитор Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва); Бончук Богдана (актриса Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва); Онещак Олег (актор Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса).
• Музичне мистецтво: Козяр Наталія (викладачка хору та вокалу Львівської музичної школи № 1 ім. А. Кос-Анатольського); Михайлик Марія (керівниця проєкту «Свято музики у Львові» громадської організації «Локальна культурна підтримка»).
• Хореографічне мистецтво і народна творчість: Зварич Вікторія (балерина, хореографиня, дослідниця історії українського балету).
• Візуальне мистецтво: Кравченко Ольга (викладачка іконописної школи «Радруж» при Українському католицькому університеті); Домарадзька Олеся (кураторка, засновниця Мистецької галереї «Зелена канапа»);
• Менеджмент міждисциплінарних проєктів у сфері культури: Філоненко Борис (арткритик, куратор, вчитель Середньої загальноосвітньої школи № 73 м. Львова); Чубай Соломія (кураторка міждисциплінарних проєктів, голова правління громадської організації «СОЛО АРТ»); Демко Тарас (директор-розпорядник Львівського академічного будинку органної та камерної музики);

У номінації «Культурна подія року» відзначили хор «Гомін», який активно популяризує хорове мистецтво та українську музичну традицію. 

Якими є культурні потреби мешканців Львівської громади

16 квітня в Інституті стратегії культури презентували результати дослідження про культурні потреби мешканців Львівської громади. Його результати подали на основі опитування, яке провели з 27 червня до 31 жовтня 2024 року в онлайн-режимі за допомогою google-форми.

Мешканці Львівської громади на питання про значення культури в умовах війни найбільше виокремили такі пукти:

• Місце для пізнання своєї ідентичності та історії — 61, 8.
• Складова духовності — 45,9.
• Простір для спілкування та взаємодії — 41,2.
• Джерело сили та відновлення — 38, 7.
• Можливість для саморозвитку — 25,3.
• Складова національної безпеки — 24, 9.
• Простір для самореалізації — 24, 7.

Водночас, за даними цього дослідження, львів'яни найбільше відвідують таку п'ятірку закладів культури:

• Театри — 70.
• Музеї, галереї — 66,7.
• Кінотеатри — 58,1.
• Концертні установи — 49.1.
• Мистецькі центри — 41,7.

Повне дослідження — дивись тут.

---

 ІА Дивись.іnfo продовжує стежити за культурним життям Львова і в 2026 році. Наші матеріали дивіться на сайті в розділі «культура».