дивись.info

Реанімація чи імітація: що відбувається на лівому фланзі української політики

Реанімація чи імітація: що відбувається на лівому фланзі української політики

Великий скандал навколо маленької партії.

Останніми тижнями на лівому політичному фланзі України, який після заборони Компартії був у глибокому занепаді спостерігається цікава активність. Так, скандал спалахнув навколо Соціалістичної партії України, яка так і не оговталася після відходу свого засновника і лідера Олександра Мороза і розкололася на дві частин.

Одну очолив Микола Садовий, іншу –  колишній нардеп Петро Устенко. Позаминулого тижня про своє обрання головою Соцпартії оголосив радник міністра МВС Ілля Ківа, який уже встиг  відзначитися скандальними заявами про «червоний терор олігархам» та про близькість своєї політичної позиції до фашистського ватажка Італії Муссоліні.

Поділ влади

Водночас Садовий та його прихильники назвали це обрання рейдерським захопленням партії. Свою позицію озвучив і Олександр Мороз. «Інформація про «обрання» керівником СПУ І.Ківи – закономірний наслідок використання бренду партії як товарного ярлика в бізнесі. Тим очевидно скористався П.Устенко, налагоджуючи контакти з людьми, які при владі представляють «Народний фронт», але на його основі не мають ніякої перспективи в наступних політичних кампаніях», – написав він у Фейсбуці.

Читайте також: Докладно: на чому заробляють лоукости та чому вони не завжди вигідні аеропортам

Ще більше ситуацію заплутав нардеп Сергій  Каплін, який минулого року перейменував свою Партію простих людей у Соціал-демократичну партію а тепер заявляє про підготовку до об’єднавчого з’їзду СПУ та СДП. «Партії звернулися до НАБУ та ГПУ, міжнародних організацій аби зупинити рейдерство Авакова та Ківи щодо Соцпартії», – написав політик.

Чи є шанси на реанімацію лівого політичного флангу в Україні Дивись.info розпитувала у політологів

Запит на ліву ідеологію нікуди не зник

Запит на ліву ідеологію зокрема такий м’який варіант як соціал-демократична, орієнтованої на широкі верстви населення, особливо бідного безумовно є – вважає політолог Олексій Полтораков.

«На фоні риторики євроінтеграції, реформ він відійшов на другий план став трохи латентним, але нікуди не зник. Зрештою запит на соціалістичну і соціал-демократичну риторику  загострюється через жорсткі і не завжди продумані процеси імплементації реформ, зокрема пенсійної, яка в короткостроковій перспективі досить боляче вдарить по тих, хто буде виходити на пенсію, медичної, яка теж загрожує соціальними ускладненнями. Відповіддю на ці процеси може стати інтерес до  лівих партій, перш за все соціалістичного і соціал-демократичного  спрямування.

Читайте також: Позбавлені імунітету: хто з народних обранців лишився без депутатської недоторканності

На фоні заборони Компартії і «замкнення у собі» соціалістичного руху зараз в цьому електоральному сегменті утворився певний вакуум, і сили які не знайшли себе в інших ідеологіях і партіях намагаються його заповнити.  Це не тільки Каплін і Ківа а й багато інших. Більше того СДПУ(о) Медведчука, яка виявилася типовою олігархічною партією влади і не виправдала себе – дискредитувала соціал-демократичну ідеологію. Тому завдання лівого крила її  реанімувати і відбілити.

Можливо виборчі кампанії – президентська і парламентська в цей процес свіжий струмінь. Але як завжди в українській практиці може статися, що лівий рух виродиться у партії лідерського типу, які  не стільки будуть відстоювати ліву ідею, скільки традиційно для України загравати з великим капіталом, як це було свого часу з КПУ Симоненка, яка  виявилися технічним сателітом олігархічної Партії регіонів», – вважає політолог. На його думку успіх лівих сил на виборах до парламенту залежить від їх формату.

Читайте також: Без прав: чи зможуть переселенці та трудові мігранти голосувати на місцевих виборах (опитування)

«Якщо поріг у 3-5% не буде підвищуватися, то навіть у лівих партій нижче середнього рівня є шанси потрапити у парламент, особливо якщо представники лівих сил зможуть консолідуватися у цілісну політичну силу. Якщо ж вони підуть роздроблено, то вони по-перше пересваряться між собою, а по-друге  остаточно заплутають виборця, бо не зможуть пояснити чим соціал-демократи звичайні відрізняються від об’єднаних і чим соціалісти «світлорожеві»  відрізняються від «темнорожевих», – каже Олексій Полтораков.

Іншою проблемою лівого руху він вважає відсутність у найближчій перспективі кандидатів –особистостей, здатних об’єднати навколо себе різноформатні дрібні політичні партії  та рухи лівого спрямування. «Навіть ті кандидати, які ще на слуху і які не заплямували себе антирейтингами – Ківа, Кожара, не кажучи вже про Капліна, Симоненка, Вітренко, хоча й мають потенціал, але якщо вони будуть себе «розкручувати», то будуть собі лише шкодити.

Теоретично можливо, що якась солідна, відносно потужна фігура і з’явиться але наразі нереально зараз називати хто і коли. Треба також пам’ятати, що на ліву ідею завжди працював Медведчук і сили близькі до нього а також уламки Партії регіонів, такі як Клименко. Можливо вони будуть вкладатися у ліві  проекти, але лише виходячи зі своїх політичних, тактичних цілей», – резюмує експерт.

Не ті персонажі

Реанімація лівих сил неможлива – вважає політолог Володимир Фесенко. «Формально лівий фланг вільний, причому зараз навіть немає партії –  правонаступниці комуністів, вони не можуть використати назву, бренд компартії, а це звужує їхні можливості. Щодо боротьби за Соцпартію – це не ті персонажі, які можуть її відродити і зробити лідером української політики. Ківа – це просто персонаж м’яко кажучи несерйозний, одіозний і я б сказав шаржовий, опереточний, він може просто поховати цю партію, до того ж було багато заяв про «рейдерське захоплення». Сама ж партія вже багато років переживає серйозну кризу, тому я не бачу на даний момент перспектив її відродження, особливо з тими людьми, які намагаються її  очолити», – переконаний політолог.

Читайте також: Чому у Львові назрівають несловесні баталії навколо Монумента Слави

На його думку причина кризи лівого руху в Україні в активності політиків-популістів. «Замість лівих у нас дуже активні соціальні популісти. Вони фактично заміщають лівих у політиці. І поки з соціальною риторикою, проблематикою домінують саме популістські політичні сили, то ліві їм програють. Вони втратили своїх виборців, які були в 1990-х -2000-х  роках, нових не знайшли а соціальну тематику почали експлуатувати популісти. Частина виборців лівих, вибачте за таке  жорстке визначення «пішли з життя»,  відбулася зміна поколінь, частина виборців свого часу перейшла на бік регіоналів. Це ті, хто на Сході і Півдні голосували за Партію регіонів а зараз  або не беруть участь у виборах, або частково голосують за Опоблок, збираються голосувати за Рабіновича, «Наш край», «Відродження» – в залежності від регіону. В центральних регіонах, де була особливо сильною  Соцпартія – це Північ і Центр – виборці частково пішли до «Батьківщини»  частково до Ляшка», – каже Володимир Фесенко.

На його думку ідеологічний чинник в Україні працює лише в двох вимірах: націоналісти або комуністи. «Всі  інші – Каплін, Ківа, Волга – це імітатори, несправжні ідеологічні політики. От Мороз як би до нього не ставилися був справжнім соціалістом. Але Мороз –  політичний пенсіонер, його вік пройшов, він належить до  покоління, яке вже не впливає на українську політику. Від нього не варто  чекати якогось дива. А імітатори не зможуть відродити ліві партії, як би вони не називалися – соціалістичні, чи соціал-демократичні. Ківа, якщо його спитати, що таке соціалізм і соціалістична ідея – він це не зможе зробити, тому що це людина іншого способу думок, я думаю він взагалі далекий від ідеологій як таких», – підсумовує експерт.

Підготував Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама