5 історій успіху львів'ян, що мотивують

MyCollages (3)

Протягом цього року ми розповідали багато різних історій про успіхи людей, які взяли долю у свої руки. Напередодні зимових свят, ми би хотіли нагадати найцікавіші із цих історій.

У них кожен може знайти натхнення для себе і, наприклад, отримати мотивацію до започаткування власної справи, найкращих результатів в освіті тощо.

З малозабезпечених – у бізнесмени!

У Сколе, що на Львівщині, малозабезпечена родина перетворилася на бізнесменів завдяки проекту Міністерства соціальної політики України за підтримки Світового банку. Родина Онуляків ще кілька місяців тому жила на  матеріальну допомогу для малозабезпечених сімей, а тепер — крутяться довкола власного бізнесу — піцерії «Ollio» — і потрохи відкладають гроші на його розвиток.

Влітку Ольга Онуляк дізналась у місцевому управлінні соціального захисту про пілотний проект «Рука допомоги», у рамках якого непрацюючі працездатні особи з малозабезпечених сімей та переселенці можуть отримати безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на започаткування власної справи або ж працевлаштуватися. «Якось так склалось, певно, пощастило нам, що в управлінні соцзахисту у Сколе розповіли про цей проект. Тоді було мало що відомо про нього, бо все тільки починало рухатися, але я вирішила ризикнути і зголосилася на участь», — згадує тепер 27-річна Оля.

Ольга пройшла тренінги, написала бізнес-план і виграла державну допомогу. Завдяки ній родина відкрила першу піцерію у Сколе. Зараз працюють всією сім’єю – від клієнтів немає відбою, тож доводиться починати робочий день рано-вранці. Тепер же Онуляки замислюються над літнім майданчиком для своєї піцерії та активно його облаштовують. Детальніше їхню історію читайте тут.

Як безхатько став відомим дизайнером

Сьогодні Сашко усміхається на фоні Ейфелевої вежі, подорожує автостопом по Європі та робить усміхнене селфі з різних міст. У Львові у нього свій маленький бізнес – хлопець шиє унікальні сумки та інші речі з шкіри. А також він виграв 50 тисяч гривень від британського фонду на розвиток своєї справи. Однак у минулому житті Сашка Горонді була і вулиця, і судимість і думки про самогубство.

Народився хлопець у Мукачево, у 12 став «гопником», потім опинився на вулиці, але знайшов у собі сили почати нове життя. «У мене постійно було бажання тікати від чогось, я сів у електричку з 20 гривнями в кишені і поїхав. Остання станція була «Львів», – дуже спокійно та невимушено розповідає Сашко історію свого минулого життя.

Сашко мав кримінальну юність, йому доводилося навіть красти. Втім, в один момент, згадує хлопець, він просто сів на електричку і доїхав аж до останньої станції. Нею був Львів. «Потім я знайшов пустий будинок, де ночував на бетоні останнього поверху. Так я прожив три місяці. Переді мною стояв вибір: або йти далі красти, або копирсатися у смітниках і щось шукати. Речі, які я знаходив у смітниках, здавав людям, які це скуповують, а потім продають на привокзальному вокзалі», - розповідає Сашко. І лише знайомство із хлопцем з «Оселі» дозволило Сашкові почати нове життя. Зараз він шиє дизайнерські сумки та рюкзаки та подорожує світом. Детальніше про історію Сашка читайте тут.

Зібрати 40 тисяч доларів на Kickstarter за добу

Львівський стартап за добу зібрав на Kickstarter майже 40 тисяч доларів, а пізніше інвестори Кремнієвої Долини оцінили його у 7 мільйонів доларів. Тепер проект втілює в життя команда львів'ян, тож незабаром любителі гаджетів зможуть самі спробувати цей "диво-камінчик".

Senstone переводить голос у текст, тож завдяки ньому легко робити нотатки та вести записи, не витрачаючи часу на записування вручну. Як говорять представники команди, у майбутньому Senstone буде більш «просунутим» і зможе розрізняти та переводити у текст вільну розмову. Вже на етапі прототипів він підтримував 12 мов, серед яких українська і англійська. Сам пристрій майже не відчутний, особливо, якщо говорити про алюмінієву версію. Друга — з латуні — важча. «Камінчик» також потрібно заряджати від док-станції близько 20 хвилин. Заряд він тримає десь п’ять днів.

Більше про успіх українського стартапу, ми розпитали в одного із членів команди Senstone Маркіяна Мацеха. Детальніше про "камінчик із сенсом" читайте тут.

З АТО - у ресторатори

У червні у центрі Львова для відвідувачів відкрив двері новий ресторан. Імовірно, він би не привернув увагу перехожих (адже не було гучної реклами у ЗМІ, перерізання червоної стрічки, роздачі флаєрів абощо), утім дещо його вирізняє з-поміж інших. Це — ветеранська ресторація «Патріот», власники якої — учасники АТО: Юрій Антонов та Остап Проць.

«Це наша давня мрія ще з військових часів, з 2015 року, — зізнається Юрій Антонов. — Якось я сказав хлопцям жартома, мовляв, за пару років зустрінемося у моєму ресторані, і так воно й вийшло».

«Основна задача цього закладу — дати місце людям, які себе зараз не дуже знаходять у цьому житті, не дуже затребувані. Власне, тому ми і не відкривали його на площі Ринок. Адже тобі б до нас ходили виключно туристи, а для наших друзів не було би місця», — наголошує Юрій.

Відтак, успішність закладу визначатимуть не стільки за прибутками, скільки за його допомогою іншим. Вже зараз Юрій каже, що як тільки вони почнуть заробляти, частину грошей віддаватимуть на благодійність, хоча, зізнається, зараз і самі мають чимало потреб. Детальніше читайте тут.

ЗНО на 200 без репетитора

Максим Щерба зі Львівщини цього року став одним із тих, хто найкраще в країні здав ЗНО. Хлопець склав ЗНО з математики та фізики по 200 балів кожне і при цьому не користувався послугами репетиторів.

Максим переконує, щоефективної підготовки до ЗНО не потрібно вчитися цілий день. Достатньо щодня приділяти 2-3 години навчанню. Проте, зауважує, що готуватися треба не лише в останній рік навчання в школі. Своїми порадами та історією відмінник поділився тут. 

* * *

І про Івано-Франківськ

У невеличкому Івано-Франківську діє потужний осередок небайдужих мешканців, які вирішили, що в їхніх силах зробити своє місто кращим. І тепер – це великий проект «Тепле місто». Мета — надавати нові можливості для об’єднання зусиль громадянського суспільства, бізнесу та адміністрації, задля сталого розвитку Івано-Франківська. Юрій Филюк — співзасновник платформи — один із тих, хто вирішив «розкачати місто, щоби тут стало безкомпромісно цікаво».

До того підприємець займався з друзями бізнесом у столиці, але, оскільки той був пов’язаний із фінансовим сектором, у кризу 2008 його довелося заморозити на невизначений період. Так команда вернулася до рідного Франківська на літо, аби «перезавантажити голови». Зрештою, вони зайнялися ресторанним бізнесом там, але з часом зрозуміли, що їм «не вистачає динаміки і можливостей реалізувати себе у повній мірі через обмеженість ринку». Тоді і почали думати, як все змінити. Детальніше про це - тут.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: