дивись.info

Підсумки 2018: найгучніші скандали року

Підсумки 2018: найгучніші скандали року

2018 рік був для України багатим на резонансні та навіть шокуючі події.

ІА Дивись.info підбила підсумки року та підготували підбірку найгучніших скандалів, які сталися у 2018 році.

Справа Савченко

15 березня генпрокурор Юрій Луценко звинуватив Надію Савченко у підготовці масштабного теракту в парламенті з метою захоплення державної влади. У цей же день вона принесла у сесійну залу Верховної Ради щонайменше три гранати і пістолет.

За інформацією українських спецслужб, Савченко вступила у змову із ватажками так званої «ДНР» та, заручившись допомогою переговірника бойовиків Володимира Рубана, намагалася доправити із непідконтрольних Україні територій велику кількість зброї.

Метою Савченко, на думку слідства, було здійснення терористичного акту у Верховній Раді, вбивство перших осіб держави, зокрема, Порошенка, Турчинова та Авакова, а також обстріл прилеглих будівель у центрі Києва.

22 березня Верховна Рада зняла із Савченко недоторканність, а також дала дозвіл на її затримання та арешт. Зараз вона перебуває у СІЗО, де кілька разів оголошувала про голодування. Зазначимо, незважаючи на перебування за гратами, Надія Савченко оголосила, що буде брати участь у президентських виборах у березні 2019 року.

Читайте також: Політичні підсумки 2018 року 

Депортація Саакашвілі

Невдале затримання Саакашвілі 12 грудня

У середині лютого з України було виселено одіозного екс-губернатора Одеси, а також екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Історія депортації Міхо з України не менш захопива, ніж плани Надії Савченко щодо Верховної Ради.

Річ у тім, що Міхеїла Саакашвілі неодноразово намагалися схопити і депортувати як прикордонники, так і працівники СБУ. Великим скандалом завершилася невдала спроба силовиків схопити Міхо у столичному готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv.

Другий не менш скандальний шанс депортувати Саакашвілі з’явився у силовиків за кілька днів, 12 лютого. Затримання відбулося у Києві в Музейному провулку біля ресторану «Сулугуні». Операція пройшла швидко, вже через кілька годин екс-губернатор був у Польщі. Потім скандальний політик перебрався жити до Нідерландів, звідки періодично коментував те, що відбувається в Україні, але активно на ситуацію не впливав.

Читайте також: «Сулугуні» — Варшава: реакція соцмереж на депортацію Саакашвілі 

Варто зазначити, Саакашвілі спробував повернутися в українську політику на початку грудня, але безуспішно.

Вбивство Ноздровської і замах на Гандзюк

Ірина Ноздровська

Правозахисницю Ірину Ноздровську знайшли мертвою 1 січня у Вишгородському районі, поблизу села Демидів, де вона жила. 8 січня поліція затримала Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який на смерть збив її рідну сестру і чийого засудження вимагала Ірина.

За повідомленням поліції, чоловік зізнався у скоєнні злочину, хоча його рідні твердили, що він взяв на себе вину за вбивство, аби убезпечити сім’ю.

Читайте також: Підсумки 2018: кого втратила Україна  

Справа остаточно не завершена. Вироку у справі Юрія Россошанського немає. 15 січня 2019 року має розпочатися суд присяжних. Тим часом у жовтні суд засудив до семи років ув’язнення Дмитра Россошанського, як того домагалася загибла Ірина Ноздровська ще із 2015 року. Його визнали винним у скоєнні ДТП, в якій загинула її сестра, Світлана Сапатинська.

***

Катерина Гандзюк

На початку грудня померла громадська активістка, керуюча справами Херсонської міськради Катерина Гандзюк. Це сталося після тривалого лікування. Наприкінці липня зловмисник облив її концентрованою сірчаною кислотою.

У ГПУ кажуть, що основною версією замаху була активність Гандзюк проти однієї з великих корупційних схем Херсонської місцевої влади. Справа не завершена. За підозрою в організації й вчиненні злочину арештовано шестеро людей. Усі вони — колишні учасники АТО.

Стосовно замовників генпрокурор Юрій Луценко твердив: «замовника назвати – не проблема», головне — мати на це всі юридичні аргументи. Але він також визнавав, що «ключова особа» у цій справі вже не в Україні.

Імовірним посередником між замовником і виконавцем злочину слідство вважає колишнього помічника одного з депутатів парламенту і одного з керівників громадського формування, до складу якого входять колишні бійці добровольчих батальйонів. Усім підозрюваним продовжили арешт до кінця січня 2019 року.

Читайте також: Смерть Каті Гандзюк: перебіг розслідування та реакція суспільства

Леви розбрату

Задавнений скандал навколо скульптур левів біля Меморіалу львівських орлят на Личаківському цвинтарі вкотре розгорівся.

Повернення левів на Цвинтар Орлят у 2015 році призвело до політичного скандалу, оскільки перевезення здійснили з ініціативи польського міністерства культури без погодження з відповідними українськими органами влади. Відтоді, скульптури стояли закриті дерев’яними щитами.

На щитах левів були написи польською мовою «Zawsze wierny», що в перекладі означає «Завжди вірний». Його доповнював напис на іншому камені «Tobie Polsko» — у перекладі: «Тобі, Польщо». На одному із щитів також був герб Польщі, на іншому — герб Львова.

Цьогоріч, на фоні низки провокацій і пошкоджень конструкцій довкола левів на Цвинтарі орлят, обласні обранці запропонували демонтувати з меморіалу символи польської окупації міста, що сильно обурило польську сторону.

«Прагнення встановлювати приховані пам’ятники польської окупації Львова на тлі руйнування українських польських пам’ятників відбувається з мовчазної згоди польського місцевого самоврядування», — йдеться в ухвалі ЛОР.

Читайте також: Підсумки політичної осені у Львові: як розпорошилися конкуренти Порошенка 

ІА Дивись.info неодноразово зверталися до Львівської міськради щодо коментування ситуації із левами, адже скандальні скульптури з’явилися там саме завдяки дозволу консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони історичного середовища. Однак у Ратуші вирішили гратися у мовчанку і коментувати будь-що, пов’язане із скульптурами на «цвинтарі орлят», відмовляються. Детальніше про це читайте тут.

Зараз скульптури опечатані.

Читайте також: Чому не вщухає скандал навколо скульптур польських левів на Личаківському цвинтарі у Львові 

Протест «євроблях» на кордоні

8 листопада влада ухвалила закон про так звані «євробляхи», але запропоноване рішення не задовольнило власників авто на іноземній реєстрації. 19 листопада власники автомобілів на іноземних номерах анонсували акцію протесту на 20 листопада — пообіцяли перекрити дороги по всій країні. Вранці 20 листопада в графіку руху низки автобусних маршрутів у центрі Києва відбулися зміни через протести власників авто на іноземних номерах.

25 листопада закон вступив у силу, на кордонах виникли великі черги автомобілів, протестувальники організували мітинг на пункті пропуску «Устилуг». До вечора ситуація на пункті пропуску стала напруженою, мітингарі перекрили рух транспорту. Така ж ситуація виникла на пунктах пропуску «Рава-Руська», «Ягодин», «Малий Березний», «Шегині» і «Краковець». Поліція попросила активістів не вдаватися до радикальних дій, проте ситуація з кожною годиною ставала все більш загрозливою.

У підсумку протестувальники частково домоглися свого — тепер «бляхи» можна розмитнювати, щоправда, не так дешево, як вони того хотіли.

Берлінські трамваї, які не впускають пасажирів

Львів закупив у Берліні 30 уживаних трамваїв по дуже привабливій, за словами мерії, ціні у 18 тисяч євро за одиницю. Навіть після розмитнення уся партія коштує, як один український «Електрон». Єдина проблема, яку бачили чиновники – це необхідність переставити машини на візки від вітчизняних трамваїв через різницю у ширині колії. По прибуттю техніки виявилося, що візків приготували лише 12.

Та й ті трамваї, які приготували для запуску на маршрути, виявилися непридатними для львівських вулиць. З’ясувалось, що двері в них відкриваються назовні, а на оновлених зупинках частини маршрутів платформа розташована на рівні першої сходинки трамваю. Тобто двері німецьких вагонів просто не можуть відкритись.

Тепер доведеться або знижувати рівень зупинок, або, як запропонував виробник «Електронів», підрізати знизу німецьким трамваям двері та навісити на дірку гумовий фартух або щітку, і тоді все відкриватиметься.

У справі трамваїв із Берліна розпочали досудове розслідування (і невідомо, скільки воно триватиме). Нині в трамваях міняють візки, аби прилаштувати їх до вужчої, порівняно з берлінською, львівської колії. Питання, як саме перероблять їхні двері, наразі відкрите.

Підготував Юрій ШУМАК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.