Як уникнути безпідставного штрафу за порушення карантину

штраф

З 6 квітня в Україні набули чинності нові правила дотримання громадянами карантинних норм.

Не можна виходити на вулицю більше, ніж двом людям разом, перебувати в громадських місцях без медичної маски чи респіратора, гуляти в парку, без документів та багато-багато іншого.

Ігнорувати чи виконувати

Користувачі соцмереж уже кілька днів ведуть дискусії щодо обґрунтованості чи законності урядової постанови – деякі її епізоди мають суперечливий характер, деякі виглядають безглуздо, а ще інші виконати практично неможливо. Багато хто закликає ігнорувати карантинні приписи, апелюючи до прав і свобод, закріплених Конституцією. А тому в Україні вже відбулось кілька сутичок з патрульною поліцією, зокрема у Львові.

З початку введення карантинних заходів на території держави поліцейські склали 3922 адміністративних протоколи. У Львові – 33. А за 6 квітня – перший день посиленого карантину – було складено 14 протоколів вдень і ще 3 вночі. Також у поліції вже є 46 кримінальних проваджень по Україні.

Адвокат Олег Мицик розповідає, що у нових так званих «карантинних» нормах є суттєві недопрацювання, що і не дивно, оскільки рішення приймались дуже швидко. Але дотримуватись нових правил все одно потрібно.

«Дії держави не є надумані – вони потрібні і актуальні. Ці дії, очевидно, переслідують легітимну мету. Але швидкість створення цих документів пояснює наявність «ляпів» у них. З іншого боку – загрози, які постали перед Україною, та швидкість, з якою приймалися рішення, не звільняють державу від обов’язку безумовного дотримання вимог Конституції при встановленні нового адміністративного правопорушення та підстав для відповідальності», – каже Олег Мицик.

Юристи радять у будь-якому випадку виконувати вимоги законодавства, а вже у випадку очевидно несправедливих дій влади ефективно захищатися.

«Буде категорія людей, яким буде здаватись, що вони завжди праві. Вони будуть битися, сваритися з поліцейським, рвати протоколи. А це все є очевидно незаконними діями. В такому випадку їх притягнуть до кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог, за непокору, за опір працівнику поліції. І вже тут жоден суд не стане на їхній бік. Цього не можна допускати. Навпаки – потрібно поводитися адекватно і прикласти зусилля для свого ефективного захисту замість того, щоби вчиняти конфлікт. Простіше виконати вимоги, ніж мати новий юридичний конфлікт. А якщо хтось вважає, що його права були порушені, може згодом добитися справедливості у встановленому законом порядку», – пояснює адвокат.

У нагоді стане правник

Якщо поліція притягує до адміністративної відповідальності громадянина за речі, які, на його думку, є необґрунтованими, варто наймати правника, який зможе дати фахову оцінку конкретній ситуації та ефективно захищатися. Починати захист варто ще під час складання протоколу.

Наприклад, не варто погоджуватися писати під диктовку за поліцейським у протоколі все, що будуть казати правоохоронці. Натомість важливо в протоколі вказати на причину, з якої не визнаєте вину, на суттєві обставини, які впливають на справу, на можливі незаконні дії поліції тощо. Дуже багато громадян відмовляється підписувати протоколи, а ще гірше – отримувати свій примірник протоколу. Це ніяк не захищає від відповідальності, а от звернення до адвоката за правовою допомогою суттєво ускладнює.

Одним із парадоксів згаданих новел законодавства є очевидна непропорційність санкцій статті 43-1 КУпАП як доходам українців, традиціям відповідальності, так і співмірність з іншими випадками адміністративної та кримінальної відповідальності.

Наприклад, зараз підпал трави, забруднення навколишнього природнього середовища чи незаконна вирубка лісу караються меншими штрафами, аніж відвідування лісу. Олег Мицик вважає, «лісова заборона», ймовірно, пролобійована ДСНС, таким чином вони борються з підпалами.

Адвокат переконаний, що покарання за різні види правопорушень повинні бути співмірними, зрозумілими та прогнозованими. Якщо за малі і великі огріхи карати однаково, то це викличе нехтування людьми приписів законодавства і загального обурення.

«Нова норма – стаття 43-1 КУпАП є банкетною нормою, тобто відсилає нас до порушень інших нормативно-правових документів. Однак у даному випадку виконати всі вимоги, які є в підзаконних інструкціях, нормативних документах, без їх детального знання неможливо. Припускаю, що буде дуже огульна практика, коли нас відсилають до маси документів і інструкцій, яких ніхто знати не може. У тому числі  і поліція.  А відповідальність за це  повинна наступати. А тому припускаю, що у більшості випадків  поліція буде  штрафувати за найпростіші і всім зрозумілі речі: відсутність маски в громадському місці, вихід у парк чи ліс», – веде далі Олег Мицик.

Головне – спокій 

У Львівській поліції переконують, що не мають на меті накласти якомога більше штрафів.

«Ми не влаштовуємо рейдів і зазвичай обмежуємося роз’яснювальною роботою. Тобто патрульні проводять профілактичні бесіди, в яких розповідають про нову постанову Кабміну і зміни, передбачені нею», – переконує начальник управління Патрульної поліції Львівської області Роман Пилипенко.

Крім того, речниця Патрульної поліції Львівської області Катерина Рибій пояснює: документи на вулиці перевіряють не в першого-ліпшого, а лише в тих людей, які порушили правила карантину, передбачені постановою Кабміну. А от для затримання порушення карантинних правил підставою стати не може: «Затримання громадян відбувається, якщо, окрім порушення правил карантину, є супутнє правопорушення, за яке передбачене доставлення до відділку поліції. Тоді складається протокол затримання, постанову або протокол за супутнє порушення».

Відтак, аби уникнути небажаної мандрівки до відділку, яка аж ніяк не позбавить від величезного за українськими мірками штрафу (від 17000 гривень), варто при зустрічі з правоохоронцями зберігати спокій.

«Поки що суди в більшості випадків стоять на боці людей і відмовляють в огульному притягнені до відповідальності, – розповідає Олег Мицик. – Дуже часто поліцейські ухиляються від свого обов’язку подавати докази вчинення правопорушення, а просто складають банальні протоколи «під копірку». Відповідно, якщо поліцейські зафіксували порушення особи, яка пересувалася у громадському місці  без медичної маски – вони повинні подати докази цьому, а простими словами – долучити відео з нагрудних камер  (аналогічно, як із правилами порушення ПДР). Мають бути ввімкнені камери, має бути аудіо- та відеофіксація. Очевидно, що громадани заперечуватимуть факт та місце правопорушення. Такі адмінсправи будуть слухатися важче.

Є великі шанси, що суди не будуть накладати стягнення на людей, і в підсумку кількість складених протоколів та кількість рішень судів буде дуже різною. Але якщо громадянин не захищатиметься, а примітивно буде ігнорувати явку до суду, посилаючись  на карантин чи ще щось, то він прогнозовано отримає це стягнення.

Захищатися можна по-різному. Це і посилання на недосконалість закону, на його неконституційність в окремих моментах, на неможливість знати приписи підзаконних актів, а отже, виконати їх, на відсутність належного забезпечення масками.

Суттєвими будуть і докази того, що події відбувалися зовсім по-іншому, як це викладено у протоколі. Зокрема допускаю і посилання на крайню необхідність вчинення правопорушення. Наприклад, особа йшла до хворих чи престарілих батьків, а маски закінчилися напередодні. У згаданих заборонах є багато незрозумілих речей.  Наприклад, у  61-річного чоловіка є 90-річний батько, який проживає окремо. Що робити громадянину, якому більше 60 років, він працює, а йому не дають лікарняний? Йому треба виходити на роботу, адже він забезпечує діяльність підприємства, однак не бажає брати відпустку за власний рахунок. Тут теж нема загальної відповіді. Що робити роботодавцям, на якій підставі їм працювати з людьми? Чи стосується вказана заборона і роботодавців? Іншими словами, чи нестимуть вони відповідальність за допуск на роботу осіб старших 60-ти років?

Як забезпечити дотримання тих чи інших вимог? На ці питання постанова уряду не дає відповідей. З одного боку, чиновники радять не відправляти у безпідставну відпустку людей за власний рахунок, а з іншого – не дають відповіді, як оформити трудові відносини на цей період з людиною, на яку діє заборона покидати приміщення».

На даний момент навіть юристи не знають, як пояснити всі нюанси нових заборон, адже постанова дає відсилки до десятків актів, які рідко використовують у юриспруденції, їх потрібно вивчити і співставити їхні вимоги та положення. Але, каже адвокат Мицик, вже очевидно, що є велика ймовірність успішно оскаржити своє покарання в суді.

«Є великий шанс виграти в суді всі ці питання. Якщо суди підуть за принципом – рубати і притягнути людей до відповідальності, після вичерпання всіх засобів національного захисту, можна звернутися в Європейський суд з прав людини і ЄСПЛ завжди стане на бік людини з низки причин», – каже адвокат.

Відтак, якщо ви вважаєте, що вас несправедливо оштрафували за порушення правил карантину, не варто вступати в конфлікт – це може лише нашкодити. Натомість слід готуватися до цивілізованого, однак складного і довготривалого  відстоювання своїх прав у суді.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: