День Конституції: старовинна історія державного документа, який вперше уклали в Україні

ІА Дивись.іnfo розповідає про історію української Конституції: від витоків до офіційного ухвалення її в незалежній Україні.

«Руська правда» в Київській русі

Одним із перших збірників законів на теренах України була «Руська правда». Цей документ функціонував у Київській русі в Х-ХІІ столітті. Перші його сторінки уклали за правління Ярослава Мудрого на основі звичаєвого права. 

«Руська правда» має три редакції: коротку, розширену та скорочену. У короткій є чотири частини, де розписані норми переважно карного права, а саме: «Правда Ярослава», «Правда Ярославичів», «Покон вірний» та «Урок мостникам».

Автором розширеної редакції вважають Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича. Тут до короткої версії додалися ще близько 80 статей з цивільного та майнового права. 

За однією версією дослідників скорочена редакція збірника вийшла найпізніше (ХІІ століття), за іншою навпаки — цей варіант документа створили раніше за розширений. У ній розміщено 43 статті.

«Руська правда» відображає тодішній устрій суспільства та забезпечувала захист прав вільних людей Пізніше її взяли за основу для створення інших правових документів, таких як Литовські статути, а згодом і Конституції в Гетьманщині. 

Першу Конституцію у світі упорядкували козаки

5 квітня 1710 року козаки запорозького війська з тогочасним гетьманом Пилипом Орликом  підписали договір, який отримав назву — «Конституція Пилипа Орлика» . Також її називають «Бендерською конституцією», оскільки її уклали в місті Бендери (сьогодні територія Молдови).

Конституція має декілька редакцій в повному та скороченому форматі, які написані латинською та староукраїнською мовами. Повна назва документу: «Договір та постановлення прав і вольностей Війська Запорозького  між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах».

Читайте також Конституцію Орлика перекладуть із латини, а примірники передадуть до українських шкіл, - Зеленський

Відомо, що Конституцію закріпили печаткою Війська Запорозького та присягою Пилипа Орлика, а так званим гарантом документа став король Швеції Карл ХІІ. У той час він шукав союзників у боротьбі проти проти московії. 

«Конституція Пилипа Орлика» складається з преамбули (передмови — примітка  ред.) та 16 статей. У них вперше в Європі та світі написано про поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову, який діє дотепер в демократичних державах.

За документом, законодавча влада повинна належати Генеральній раді, саме вона виконувала роль парламенту в Гетьманщині. На Запорізькій січі така рада збиралася тричі на рік: на Різдво Христове, Великдень та Покрову. 

Представником виконавчої влади був гетьман та Генеральний старшина. У такому разі вони мали певні обмеження в повноваженнях. Наприклад, гетьман не міг самостійно вести зовнішню політику чи розпоряджатися на власний розсуд державною скарбницею.

Суд в Гетьманщині закріплювався  в Конституції як незалежний. Тому кожна людина мала гарантії відстояти свої права. 

У передмові до «Конституції Пилипа Орлика» міститься інформацію про українську історію. Крім того, тут запорожці доводять факт, що росія ще на той час не має ніяких прав на українські території. 

Конституція в УНР

Наступним етапом в історії формування Конституції на території України було ХХ століття. Тоді відбувалася Українська національна революція 1917–1921 років. Внаслідок цього представники інтелігенції проголошують Українську Центральну Раду (УНР).

А вже 29 квітня 1918 року Центральна рада увалює свій головний закон «Статут про державний устрій, права і вільності УНР». Конституція складається з 83 статей, розділених у вісім розділів. У ній зазначили пункти: про права громадян України, органи влади, всенародні збори, раду міністрів, суд та національні союзи.

Читайте також: Конституція України: історія створення та цікаві факти

Крім того, документ проголошував державну незалежність та територіальну цілісність Української Народної Республіки. Однак Конституцію офіційно затвердили в останній день існування Центральної Ради.

Після цього до влади в Україні приходять комуністи, для яких конституція була лише формальним та, передусім, ідеологічним документом в УРСР. Загалом в радянській Україні налічують чотири конституції, які приймали в 1919, 1929, 1936 та 1978 роках.

Як ухвалили Конституцію Незалежної України

Конституцію в Україні прийняли не одразу, а через чотири роки після проголошення незалежності. Це сталося 28 червня 1996 році. До цього часу країна досі послуговувався радянським зразком документа.

1992 року розпочалися нові конституційні процеси. Тоді відбулося всенародне обговорення щодо проєкту Конституції. А 1993 року з’явився варіант державного збірника законів. Однак процес утвердження просувався повільно. 

8 червня 1995 року Верховна рада та президент України підписали спеціальний конституційний договір, який стосувався організації місцевого самоврядування та державної влади на період підготовки нової Конституції.

Переломний момент в країні стався через рік. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при президентові України розкритикували процеси з ухваленням Конституції. Тоді 27 червня Верховна рада прийняла постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». Це означало, що депутати мали в той же день переглянути пункти державного документу для його офіційного затвердження.

Історичне засідання Верховної Ради тривало близько доби. У межах розгляду було чимало суперечок між депутатами від різних політичних партій. Найбільш дискусійними питаннями стали: про державну мову, символи та офіційний статус Криму.

Унаслідок дебатів депутати вирішили закріпити в Конституції державну символіку — жовто-синій стяг та тризуб, а офіційною мову — українську. Проте російська та інші мови національних меншин мали право на вільний розвиток та функціонування в Україні. До того ж, в документі закріпили автономний статус Криму, а не окремої області, як пропонували деякі представники влади.

Так, Верховна рада проголосувала за ухвалення Конституції України як основного закону держави. Документ складається з чотирнадцяти розділів, що містить 161 статтю. У першій вказано один з визначальних пунктів: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава».

Крім того, в Конституції підкреслено: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами».

Читайте також: День Конституції України: як змінювали Основний закон держави впродовж 26 років