День Конституції України: як змінювали Основний закон держави впродовж 26 років

Таке рішення підтримали 315 нардепів. Тоді Міжнародне співтовариство схвалило документ, назвавши його одним із найдемократичніших у світі.

У річницю Основного закону держави ІА Дивись.info розповідає про зміни, яких зазнала Конституція впродовж понад чверть століття та як його намагались переписати троє попередніх президентів, ексочільник країни та нинішній глава держави.

Є Конституція!

Спершу пропонуємо згадати, який шлях подолала країна, аби ухвалити свою Конституцію. Її прийняли аж на п'ятий рік після проголошення незалежності України. Увесь час країна користувалась Конституцією колишньої УРСР.

З 1991 року було запропоновано 15 проєктів документа, а впродовж трьох місяців тривав активний період роботи над Основним законом держави.

Тодішній спікер парламенту Олександр Мороз побоювався, що не зможе зібрати депутатів, тому перед початком засідання оголосив, що робота над прийняттям документа триватиме доти, поки його не ухвалять.

28 червня 1996 року депутати парламенту після 24-годинного безперервного засідання проголосували і ввели в дію Конституцію України. За її ухвалення проголосували 315 парламентарів.

Сталося це о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. «Є Конституція»! – такими були перші слова голови ВРУ Олександра Мороза.

Що пропонували змінити та що змінили у Конституції українські президенти

Чотири попередні, експрезидент та теперішній очільник держави Володимир Зеленський виносили на розгляд зміни до Основного закону держави. Деякі із пропозицій ухвалили, деякі - ні. Зазначимо, що перший глава держави Леонід Кравчук не мав таких повноважень, позаяк за його правління ще діяла Конституція УРСР. Водночас у той час вже почали формувати новий документ незалежної України.

Леонід Кучма: масштабна конституційна реформа

Саме за каденції другого президента України, на другому році правління, прийняли Конституцію України, однак наприкінці терміну Кучма вирішив внести зміни до документа.

Коли 1999 року його переобрали на другий термін, вже в квітні 2000-го провели референдум щодо внесення змін до Основного закону держави.

Зокрема він запропонував припинити повноваження ВРУ президентом, якщо упродовж місяця нардепи не сформують парламентської більшості, ВРУ не ухвалить держбюджет протягом трьох місяців після затвердження його у КМУ. Однак ці пропозиції не ухвалили.

Також Кучма виніс на розгляд позбавлення депутатів недоторканості, скорочення кількості нардепів і запровадження двопалатного парламенту.

Згодом 2003 року другий президент запропонував збільшити термін повноважень парламенту, запровадити вибори до ВР на пропорційній основі і запровадити імперативний мандат. Проте сам Кучма відкинув ці пропозиції із ВРУ.

Ще одна спроба Кучми внести зміни була у 2003 році. Зокрема він хотів збільшити термін повноважень парламенту, запровадити вибори до ВР на пропорційній основі і запровадити імперативний мандат. Однак сам же і відкликав пропозиції з Верховної Ради.

Ще через рік Леонідові Кучмі вдалося провести масштабну конституційну реформу в Україні. Це сталося на початку грудня 2004 року.

Другий президент запропонував перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління в країні, формувати КМУ коаліцією депутатських фракцій ВРУ.

Читайте також: Конституції України виповнюється чверть століття: скільки документів було насправді

Окрім цього, йшлося про вибори до уряду на пропорційній основ, кандидатуру для призначення прем'єр-міністра президент вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій ВРУ, а також збільшення терміну повноважень парламенту до 5 років.

Віктор Ющенко: бажання переписати Конституцію

Третій український президент 2009 року вніс до парламенту зміни, які стосувались запровадження двопалатного парламенту, а також Ющенко хотів зробити Кабмін вищим самостійним органом, який мав би відповідати за внутрішню та зовнішню політику. Втім ВРУ відхила проєкт тодішнього глави держави.

Напередодні, у грудні 2008-го, він хотів внести зміни до закону про КСУ щодо призначення та вступу на посаду суддів. Хотів самостійно призначати суддів на посади, проте ці пропозиції зняли із розгляду.

Експрезидент Віктор Янунович: скасування конституційної реформи

Після того, як у лютому 2010 року Янукович обійняв посаду глави держави, він одразу запропонував скасувати конституційну реформу, проведену Кучмою 2004 року. Цю пропозицію підтримали у Раді.

Повернення до Конституції 1996 року ініціювали депутати Партії регіонів. Щоправда, після Революції Гідності 2014 року Конституція України знову повернулась до редакції 2004 року.

2011 року експрезидент запропонував проводити вибори президента, нардепів, мерів та депутатів місцевих рад, а також збільшити термін повноважень міських голів та депутатів місцевих рад на рік - до п'яти років.

Крім того, за президентства Януковича були розширені повноваження Рахункової палати – вона стала контролювати від імені парламенту не тільки використання коштів держбюджету, а й їх надходження.

Петро Порошенко: закріплення курсу в ЄС

П'ятий президент України намагався закріпити велику кількість змін до Основного закону держави, втім, найважливішою пропозицією Порошенка стало закріплення курсу країни на набуття членства України в Європейському Союзі та НАТО. Нагадуємо, 23 червня нинішнього року Рада Європи ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.

Задовго до цього, у листопаді 2014 року, Порошенко запропонував скасувати облдержадміністрації та запровадити виконавчі органи місцевих рад, які створюють облради, передати міським, селищним та сільським радам основні повноваження, запровадити в регіонах представників президента. Та зміни до Конституції щодо децентралізації влади п'ятий президент сам же й відкликав.

У червні 2016 року ухвалили зміни у частині правосуддя, запропоновані Порошенком. Згідно із реформою, створювалась Вища рада правосуддя, проводилась переатестація всіх суддів та позбавлення їх недоторканості, а також запроваджувалась трирівнева судова система.

У березні 2018 року зняли із розгляду пропозицію п'ятого президента щодо недоторканості суддів, зокрема йшлося про затримання або арешт судді без згоди Вищої ради юстиції до винесення судом обвинувачення у разі скоєння ним тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини.

Володимир Зеленський: децентралізація

Шостий президент України з початку каденції знову вніс до ВРУ законопроєкт Порошенка щодо позбавлення депутатів недоторканості. Попри те, що п'ятому главі державі двічі не вдавалося провести цю зміну до Конституції, у вересні 2019 року його ухвалили у Раді.

Наступник Порошенка запропонував зміни щодо децентралізації влади. Згідно із законопроєктом, передбачалося створення інституту префектів, новий перелік адміністративно-територіальних одиниць, закріплення права місцевиї мешканців змінювати кордони та перейменовувати населені пункти. Окрім цього, йдеться про право на самоврядування шляхом виборів та місцевих референдумів.

Читайте також: Українська Конституція: соціальна справедливість чи гальмування реформ

Верховна Рада створила робочу групу з підготовки законодавчих пропозицій щодо внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Відповідне розпорядження підписав голова парламенту Руслан Стефанчук 16 грудня. Створений орган працюватиме над оновленням Конституції у частині місцевого самоврядування та організації адміністративно-територіального устрою відповідно до вимог Європейської хартії місцевого самоврядування.

Ключовими питаннями стануть статус самоврядування на субрегіональному рівні та формування нагляду, призначення та діяльність префектів.

Також 15 лютого нинішнього року Зеленський заявив, що невдовзі будуть законопроєкти щодо статусу Донбасу і внесення змін до Конституції.