Легенда театру та кіно: сьогодні 82 роки з дня народження Богдана Ступки

Сьогодні Богданові Ступці могло би виповнитись 82 роки і, напевно, він би досі грав на сцені театру чи в кіно, якби не безмірна кількість «але».

Сьогодні, 27 серпня, в день народження українського актора, ІА Дивись.info хоче нагадати вам про митця з Львівщини, яким українці пишаються та надихаються його талантом.

Батьківщиною Богдана Сильвестровича Ступки є селище Куликів, що на Жовківщині у Львівській області. Юнак ріс у мистецькій сім'ї, відповідно, з малечку хлопчик перебував у оточенні всього прекрасного: його батько співав у хорі оперного театру, дядько був солістом у Львівській опері, а тітка — головною концертмейстеркою.

З дитинство малий Богдан дивився на сцену з-за куліс і, ймовірно, мріяв собі про славу. Він закінчив Львівську лінгвістичну гімназію та хотів вступити на хімічний факультет, втім склав погано іспити. Пізніше він скаже: «Я міг стати хіміком, астрономом. Була в мене така сторінка біографії: я працював у Львівському університеті лаборантом-обчислювачем змінних зірок, і один старий професор говорив мені: «Я з тебе, Богданчику, зроблю астронома».

Уже 1961 року Ступка закінчує акторську студію при Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької, де опановував акторську майстерність та залишається там працювати наступні 17 років. Згодом переходить до театру імені Франка в Києві.

Сьогодні ми також згадуємо Івана Франка, який народився в один день з Богданом Ступкою. Склалось так, що першу роль на сцені столичного театру він зіграв у виставі Франкового «Украденого щастя».

«Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь»

За все життя актор відзнявся у понад сотні кінострічок та зіграв більш ніж 50 ролей на театральних сценах. Він був і гетьманом Брюховецьким з «Чорної ради», і Іваном Мазепою з «Молитви...» і навіть Богданом Хмельницьким з «Вогнем і мечем», Чингісханом з «Таємниці Чингісхана». Проте найвпізнаванішим Ступка є через Тараса Бульбу, якого зіграв у однойменному фільмі.

Богдан Ступка дуже переймався за кожну з ролей і робив все можливе, аби йому повірили. Він був дуже наполегливим і ніколи не закидав, мовляв, хто тут головний. І йому справді вірили мільйони глядачів, а особливо його студенти та близькі.

«Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство»

«Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з'являться  золоті гори. Треба бути терплячим», – мабуть, найкраща наставнова майбутнім акторам і всім, хто прагне визнання.

Богдан Ступка був дуже світлою і розумною людиною: віддав більше добра, ніж отримував і просто залишався собою попри найгірші виклики долі.

Його кохана дружина Лариса — була його берегинею, обоє вони жили у власному світі емоцій. Богдан завжди згадував про обранницю найніжнішими словами та говорив, що жінка може зробити чоловіка, а може кинути під ноги – і це залежить лише від неї.

Сцена для Ступки стала другою оселею, а він ніколи не скаржився на роботу, бо любив її, це стало справою всього його життя.

У 2004 знявся в українській версії телевізійної гри «Форт Байяр» (телеканал «1+1») у ролі Мудрого Мольфара, який загадував завдання учасникам.

Зі сцени видатний Богдан Ступка пішов у 2012 році через онкологію, яка прикувала актора до ліжка, втім остання його роль у серіалі «Безодня» була виконана, як завжди, бездоганно.

Він помер 22 липня 2012 року, зоставивши за плечима великі крила життєвого досвіду та творчого доробку. Богдан Ступка похований на Байковому цвинтарі у Києві.

«Господу Богу все добре вдалося — і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою», – говорив Ступка.

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.