Другий Святвечір, або Голодна кутя: традиції, прикмети, вірування

Що відомо про цей день, як його відзначали споконвіку та прикмети — в матеріалі ІА Дивись.info.

Культуролог Євген Савісько розповів нам, що Голодну кутю святкують ввечері перед Водохрещем.

«На столі може бути традиційних 12 страв, а може й менше: усе залежить від регіону та звичаїв. Голодна кутя має бути пісною. Власне тому і свято має таку назву. За християнською традицією, перед тим, як прийняти хрещення, потрібно постити. Адже існує поширена думка, що Ісус Христос перед тим, як прийти хрещення від Івана Хрестителя, теж постив», — пояснив він.

Напередодні Водохреща, під час служби, в храмах святять воду.

«Йдучи до церкви по свячену воду, люди прикрашають посуд. Вода, освячена в надвечір'я Богоявлення, вважається найбільш цілющою, ніж з Водохреща. Люди вірять, що вода оберігає від всякого лиха. Також перед тим, як сідати вечеряти, існувала така традиція: господар виходив надвір та стріляв із рушниці — проганяв кутю. А у садах палили дідуха, аби покликати весну. Коли все згорало, дівчата сипали попіл від дідуха на город, щоби врожай вродив», — каже культуролог.

Святкування Другого Святвечора на Галичині

На Галичині Голодна кутя святкується як Щедрий вечір. Знову, як і на Святвечір, на стіл під кутю намощують сіно і ставлять «дідуха» на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує.

Дівчата цього вечора ворожать, а діти йдуть щедрувати.

Кожний із щедрівників колись носив із собою оберемок гілок ліщини. За щедрівку ґазда виносив пригорщу вівса, намоченого у воді, і висипав його щедрівникові в торбу. Щедрівник же давав ґазді гілку ліщини. Зібраний ним овес вважався найкращим «на розплід», а гілка ліщини мала чародійну силу берегти худобу від «усього злого».

На Щедрий Вечір так само, як і на Святвечір, за старим народним віруванням «тварини людською мовою говорять», але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.

На Галичині записано таке оповідання: «Чоловік мав пару волів. І він чув, жи люди собі приповідують — худоба говорить на Щедрий вечір, як господар коло неї ходить. Господар дав бикам їсти, а сам сховався і слухає. Бики кажуть один до другого: «Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар». І на другий день той помер».

У цей день на Галичині здавна хотіли дізнатись, яким буде цього року врожай. Для цього насипали в пригорщу різних фруктів, потім спалювали шматок букового дерева, вугілля, клали зверху цієї купки фрукти і по тому, який фрукт на скільки згорів, визначали, яким буде врожай. 

Також вважали, що на Святвечір горять закопані гроші. Шукачі скарбів вірили, що над закопаним скарбом буде сяйво, і таким чином можна їх побачити.

Аби дізнатися, чи доживе сім’я в повному складі до наступного року, робили спеціальний обряд. В миску набирали попіл і посередині проводили глибоку борозну. В попіл ставили кількість трісок по кількості членів родини  і запалювали. Потім дивилися, куди тріска впаде. Чия тріска впаде у борозну, котра асоціювалася з могилою, та людина не доживе до наступного року.

Народні прикмети на Йордана

• Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
• Яка є погода цього дня, такою вона буде і на масницю.
• Сильна хуртовина або поземка — до хорошого врожаю.
  Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
• Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
• Якщо зірки на небі яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
• Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
• Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
• Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
• Сніг кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.
  

 Ворожіння на другий Святвечір

• Окличка

Дівчина увечері або вночі виходить з будинку і у першого ж стрічного чоловіка питає, як його звати. Вважається, що майбутній жених матиме те ж ім'я і ту ж красу, що і опитаний.

• Підслуховування

Той, що ворожить, йде під чужі вікна і підслуховує будь-яку розмову. Залежно від того, хто говорив: молодий або старий; тверезий або п'яний, і чи була розмова веселою або неприємною, той, що ворожить передрікає собі чоловіка.

• Ворожіння з яйцем

Беруть скляну, наповнену чистою водою. Розбивають яйце і білок обережно виливають у воду. Дають небагато постояти, а потім по розташуванню білка у воді судять про майбутнє. 

• Ворожіння з дзеркалами

Це ворожіння можуть випробувати тільки дуже сміливі дівчата. Ставиться два дзеркала: одне перед собою, а інше за собою та свічки праворуч і ліворуч від себе. Дзеркала повинні бути паралелі один одному, тоді утворюється нескінченний «коридор». Там і повинен з'явитися суджений, який дивитиметься через плече дівчини. 

• Ворожіння на снах

Вважається, що сни на Святках віщі, особливо на Новий рік. Сни прагнуть запам'ятати, а потім розгадують їх за допомогою «Сонника». Так, ведмідь сниться до заміжжя, змія провіщає таємного ворога, а собака сниться до зустрічі з другом.

• Ворожіння з гребенем

Перед сном дівчина кладе під голову гребінь і говорить: «Суджений, ряджений, причеши мені голову». Хто присниться дівчині, той і жених.

---

Нинішнього року вперше Богоявлення Господнє відзначають шостого січня.

Після того, як реформували церковний календар, низка свят відзначатиметься по-новому.

Нові дати свят

• Обрізання Господнє - 1 січня (замість 14 січня).
• Богоявлення, Водохреще - 6 січня (замість 19 січня).
• Стрітення Господнє - 2 лютого (замість 15 лютого).
• Благовіщення Діви Марії - 25 березня (замість 7 квітня).
• Великий піст 2024 триватиме за західним обрядом із 14 лютого по 30 березня, а за східним - з 18 березня по 4 травня.
• День Святого Юрія - 23 квітня (замість 6 травня).
• Вербна неділя 2024 - дата змінюється щороку, відзначається за тиждень до Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 28 квітня, а за західним - 24 березня.
• Великдень 2024 - 5 травня за східним обрядом, 31 березня - за західним.
• Вознесіння Господнє 2024 - дата змінюється щороку, відзначається через 40 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 13 червня, а за західним - 9 травня.
• Трійця 2024 - дата змінюється щороку, відзначається через 50 днів після Великодня. У 2024 році за східним обрядом відзначатиметься 23 червня, а за західним - 19 травня.
• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня).
• Апостолів Петра та Павла - 29 червня (замість 12 липня).
• Пророка Іллі - 20 липня (замість 2 серпня).
• Маковія (Медовий Спас) - 1 серпня (замість 14 серпня).
• Преображення Господнє (Яблучний Спас) - 6 серпня (замість 19 серпня).
• Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня (замість 28 серпня).
• Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (замість 21 вересня).
• Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня (замість 27 вересня).
• Покров Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (замість 14 жовтня).
• Архістратига Михайла - 8 листопада (замість 21 листопада).
• Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня).
• Андрія Первозванного - 21 листопада (замість 4 грудня).
• День Святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня).
• Різдво Христове - 25 грудня (замість 7 січня).
• Собор Пресвятої Богородиці - 26 грудня (замість 8 січня).
• Щедрий вечір, день Святої Маланки - 31 грудня (замість 13 січня).