У січні від українських видавництв можна прочитати багато новинок. Серед них є як перевидання, так і тексти сучасних авторів. Це книги про вплив воєн на історію людства, російський колоніалізм, дисидентів, мистецтво фотографії, спогади з дитинства і не тільки.
ІА Дивись.info продовжує переглядати видавництва та складає добірки книжкових новинок. У нашому списку можна знайти видання українських та іноземних авторів різних жанрів та тематик. Подивитися попередні добірки можна тут.
«Битва за життя: щоденник 2022 року» Анатолій Дністровий
Видавництво Vivat
Анатолій Дністровий – прозаїк, поет, художник, член Українського ПЕНу, який навесні 2022-го долучився до Сил оборони України. Він є автор понад 20 книжок. Зокрема, минулого року з’явилися його збірка поезій «Дні тривог. Поезії» та прозова книжка – «Сіра пейна».
У перший місяць 2024-го року друком вийде щоденник-хроніка, який він ілюстрував власними графічними картинами, що створював при свічках під час блекауту минулого року. У тексті автор зображує події, які відбувалися протягом 2022-2023 рр. Деяких з них він є спостерігачем, а деяких – безпосереднім учасником.
«Щодалі більше відчувається те, що Клаузевіц свого часу називав «туманом війни». Зрозуміло, що це може бути лише моїм уявленням, яке не справдиться, але ці відчуття з кожним днем глибшають, вони не дають ні про що більше думати, будувати певні плани», – цитата з книжки «Битва за життя: щоденник 2022 року».
«Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України» Роман Клочко
Видавництво Віхола
Роман Клочко – перекладач та дослідник історії. Автор таких книг, як-от: «Домівка для минулого. Про музеї, історію та мистецтво» та «Інша Мелітопольщина. Нарис з історії інакодумства (1953–1985)».
«Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України» – книжка, в якій оповідається про історію українського дисидентського руху, що тривав від 1950-х до другої половини 1980-х. Зокрема, тут можна дізнатися про помітних особистостей цього періоду – Василя Стуса, Левка Лук’яненка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола тощо. Усі вони чинили опір проти комуністичного режиму, попри репресії, ув’язнення та вбивства.
«Українські дисиденти продовжили боротьбу за незалежність України, що з перервами тривала від початку ХХ століття, долучившись до справи, за яку боролися кілька поколінь: вояки Армії Української Народної Республіки та Української галицької армії…» – цитата з книжки.
«Війна. Як конфлікти формували нас» Маргарет Макміллан
Видавництво Лабораторія
Маргарет Макміллан — канадська професорка історії Оксфордського університету та експертка з міжнародних відносин. Раніше займала посади ректорки Трініті-коледжу в Торонто та професорки історії в Університеті Торонто й Університеті Раєрсона.
У книжці «Війна. Як конфлікти формували нас» авторка аналізує явище війни як те, що супроводжує людство протягом усієї історії. Історикиня розповідає, що саме під час воєн проявляються як і погані, так і добрі риси суспільства. Тоді відбувається низка трансформацій та реформ в науці, техніці, політиці та культурі. Так, війна ще з античних часів і до сьогодні має вагомий вплив на людей та їхнє життя.
«Ось іще одна неприємна правда про війну: вона не тільки руйнує, а й мурує. Воєнні потреби посприяли появі багатьох наукових і технологічних розробок: реактивного двигуна, транзистора, комп’ютерів. Пеніцилін, який урятував безліч життів, відкрив Александер Флемінг 1928 року, проте кошти на його масове виробництво виділили тільки в часи Другої світової війни», – цитата з видання «Війна. Як конфлікти формували нас» Маргарет Макміллан.
«Морбакка» Сельма Лаґерльоф
Видавництво Старого Лева
Сельма Лаґерльоф – шведська письменниця, перша авторка, яка отримала Нобелівську премію з літератури. Серед відомих її творів є такі, як-от: «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», «Сага про Єсту Берлінга», «Гроші пана Арне», «Легенди про Христа» тощо.
У романі «Морбакка» оповідається про рідний дім Сельми Лаґерльоф, який розташований на півні Швеції – у Вермланді. Зокрема, письменниця зображує миті зі свого дитинства: про рідних та знайомих людей. Водночас реалістичні історії в книзі поєднуються з місцевими байками та легендами.
«Над дитячою кімнатою була маленька, тісна комірчина, напхана старими, поламаними ткацькими верстатами й лахміттями, а в тому мотлоху жила сова-сипуха. Просто дивина, скільки галасу могла здійняти одна птаха», – цитата з книжки «Морбакка» Сельми Лаґерльоф.
«Чому це не повинно бути у фокусі: доступно про сучасну фотографію» Джекі Гіґґінс
Видавництво ArtHuss
Джекі Гіґґінс – британська письменниця, журналістка, режисерка та авторка книг про фотографію. Займається створенням фільмів про дику природу для BBC, Channel 4, National Geographic.
У виданні «Чому це не повинно бути у фокусі: доступно про сучасну фотографію» авторка на прикладі ста світлин розповідає про особливості мистецтва фотографії. Книжка містить шість розділів: «Портрети / посмішка», «Документ / Снеп», «Натюрморди / Завмирання», «Наратив / Дія», «Пейзажі / Вид» та «Абстракції / Розчиняти». Так, тут можна дізнатися головні світові тенденції та напрямки, а також – за якими принципами відомі фотографи створювали свої роботи.
«Головно він відомий своїми монохромними фотографіями, виняткова естетика яких заслужила звання «розмито, зернисто, і поза фокусом». Втім, кольорові світлини Моріями демонструють такі ж якості», – цитата з видання «Чому це не повинно бути у фокусі: доступно про сучасну фотографію» Джекі Гіґґінс.
«Маруся Богуславка. Огненне коло» Іван Багряний
Видавництво апріорі
Іван Багряний – український письменник, драматург та поет ХХ століття, який пережив ув’язнення радянською владою та життя в концтаборах. У творчому доробку автора є такі відомі твори, як-от: романи «Тигролови» та «Сад Гетсиманський», поема «Ave Mariа». Водночас менш відомими є романи – «Маруся Богуславка» та «Огненне коло».
Ці твори є першою та останньою частинами епопеї про Другу світову війну, яку авторові так і не вдалося дописати. У цій книзі оповідається про драматичну долю української молоді, яка жила в часи радянського режиму. Зокрема, в тексті «Огненне коло» зображено історію дивізії СС «Галичина» та відому битву під Бродами.
«Дивлячись на нього, тяжко відпекатися від думки, що це місто спеціально спланував якийсь дотепний будівничий, хоч й постало воно тоді, коли на цій землі не було жодного «проектбюро» й коли міст ще ніхто не планував наперед. Воно постало давно та формувалося протягом століть стихійно, невідомо для чого й невідомо з чиєї волі…» – цитата з твору Маруся Богуславка.
«Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм» Ева Томпсон
Видавництво Наш Формат
Ева Томпсон – польсько-американська літературознавиця та професорка університету Райса (США).
У книзі «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм» науковиця подає дослідження російської літератури як невід’ємного елементу її колоніальної політики. Так, у книжці авторка спробує дати відповіді на такі питання: «Як загарбницькі імперські наративи стали невіддільною частиною так званої «вєлікай рускай культури» і чому Захід прийняв їх як належне?» або «Коли російські культурні діячі почали оспівувати агресію до сусідніх народів?». Також в дослідженні можна дізнатися, як Росія підкорювала інші народи шляхом «розмивання» їхньої національної ідентичності.
«Якщо йдеться про Росію, то результатом її територіальних зазіхань було приєднання інших країв до Росії або надання влади в тих краях урядам, які служать інтересам Росії. Російська література була посередницею в тому процесі, нав'язуючи» підкореним територіям нарацію російської присутності…», – цитата з дослідження Еви Томпсон «Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм».
Попередні добірки книжок
Нагадаємо, минулого разу ми підготували для вас добірку новинок від українських видавництв у грудні. Туди увійшли такі видання як:
- «Тут були ми» Артур Дронь.
- «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» Орися Демська.
- «Райська птиця» Марко Черемшина.
- «Сіра пейна» Анатолій Дністровий.
- «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’я Анцибор.
- «Бахмут» Мирослав Лаюк.
- «Нова радість стала. Улюбленi колядки та щедрівки».
Крім того, ІА Дивись.info розпочало рубрику «Що почитати у львівських бібліотеках» та разом з Бібліотекою Рх підготувало десять книжок, які можна переглянути та почитати в цій бібліотеці.
Коментарі