Протягом 2024-го року ІА Дивись.info активно розповідала про культурне життя Львова та України. На початку нового року ділимося з читачами матеріалами, які ви могли не встигнути прочитати минулоріч.
Як правильно писати слова за українським правописом 2019 року: пояснення від львівської мовознавиці
22 травня Верховний Суд підтвердив чинність і обов’язковість застосування українського правопису 2019 року. У 2024-му році закінчилися пʼять років, відведені на «плавний перехід» до повного його впровадження, а відтак — у всіх сферах суспільного життя варто використовувати нові норми написання слів.
Журналістка ІА Дивись. info запитала про основні зміни в чинному правописі 2019 року в Оксани Мосур — кандидата філологічних наук, доцента катедри української мови ім. проф. І. Ковалика Львівського національного університету імені І. Франка, провідного фахівця Лабораторії діалектологічних та ономастичних студій.
Більше — тут.
Дослідниця про Ольгу Франко: для неї кулінарія була мистецтвом та філософією життя
Ольга Франко — українська кулінарка та авторка популярного в Галичині видання рецептів «Перша українська загально-практична кухня». Саме ця книга в досить нелегкий період (міжвоєнний час ХХ ст.) показала особливість та різноманіття української кухні та об’єднала в собі рецепти з різних регіонів.
ІА Дивись.іnfo поспілкувалася з Наталією Тихолоз — літературознавицею, директоркою Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка, головною редакторка проєкту «Франко:Наживо».
Вона розповіла про життя видатної кулінарки, її книги, зокрема в чому особливість та цінність «Першої української загально-практичної кухні», а також поділилася враженнями від нового фільму «Смак свободи», де згадується Ольга Франко.
Детальніше про біографію кулінарки за покликанням.
Спроба відповісти, ким є українці: про виставку робіт художника-шістдесятника у Львові
У Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» у серпні відкрили виставковий проєкт «Опанас Заливаха. Хто ми?». На ньому представили малярські й пластичні роботи про українську ідентичність. На цю тему художник рефлексував ще в клубі шістдесятників, за що отримав п'ять років ув'язнення суворого режиму.
Твори Опанаса Заливахи розмістили у двох залах центру та поділили на три тематичні блоки: «Загублена ідентичність», «Лабіринти опору» та «Недосконалість».
«Назва виставкового проєкту "Хто ми?" містить риторичне запитання, яке Заливаха поставив ще в клубі шістдесятників. Якось при зустрічі він також поставив мені таке питання. Тоді двадцятирічний я намагався йому відповісти, доказати, чому я українець. Феномен в тому, що Заливаха вважав питання "Хто ми?" — досі актуальним. Він зазначав, що українська ідентичність не є сформованою. Художник звернув увагу, що в нас процес символізації травм — не запущений. Тому він взяв цю місію на себе. Наша виставка — це певний спосіб донести меседж Заливахи, ким ми є. Те, що робить нас українцями», — розповів куратор виставкового проєкту та артдиректор ЦІММу Богдан Мисюга.
Увесь матеріал — дивись тут.
Живі квіти та фантастичні звірі: у Львові відкрили виставку Марії Примаченко
У Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові презентували виставковий проєкт «Заповідаю любов». Марія Примаченко». Там показали понад 80 творів видатної представниці наївного малярства, а також — власну вишиванку мисткині, фільм про неї та композицію із живих квітів.
«Творчість Марії Примаченко за ті понад 900 днів російсько-української війни, яка триває, набрала особливого характеру. Ця українська художниця втілює в людей віру в добре, а добре може бути тоді, коли буде наша перемога. Водночас коли ми відчуємо, що є сильними, тоді нікому нас не здолати, — розповів на відкритті виставки «Заповідаю любов». Марія Примаченко» директор Національного музею Ігор Кожан.
Детальніше про виставку — за покликанням.
День поезії: які збірки віршів почитати в Мистецькій Бібліотеці у Львові
У грудні 2023-го року в межах «Національного тижня читання» ІА Дивись.info розпочала спецпроєкт «Що почитати у львівських бібліотеках». У його межах протягом 2024-го року разом з філіями Львівської муніципальної бібліотеки ми підготували різні добірки книжок, зокрема з Мистецькою Бібліотекою.
У колекції Мистецької Бібліотеки є окремий стелаж з поетичними збірками. Тут можна знайти як популярні, так і рідкісні видання іноземних та українських авторів. Також є чимало книжок сучасних поетів та поеток, які у своїх текстах зображують реалії українсько-російської війни.
Добірку книжок з Мистецькою Бібліотекою — дивись тут.
Правда крізь обʼєктив: як українські документальні фільми висвітлюють сучасні реалії
В Україні 10 вересня відзначали День українського кіно. З цієї нагоди модераторка клубу документального кіно Docudays UA при Львівській муніципальній бібліотеці Віра Карпінська обрала документальні стрічки, які не лише показують наше життя й історію, але й демонструють силу українського документального кіно.
Кожен фільм у добірці вартий того, аби його подивитися (і не раз), а згадані режисери та режисерки є саме тими, хто формує сучасний український кінематограф.
Детальніше про документальні фільми — у колонці Віри Карпінської.
Нематеріальна культурна спадщина: чим особливий «городоцький шов» зі Львівщини
«Городоцький шов» (або стіб) — це техніка вишивки, яка була найбільш поширеною у Городоцькому районі Львівської області в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Сьогодні його там поступово відроджують та прагнуть зберегти локальну особливість.
У липні 2024 року цю техніку вишивання внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України разом з традицією створення бойківської писанки булавкою, культурою споживання засипаної капусти та традицією дзвонарства у Львові.
Про «городоцький шов» журналістка ІА Дивись.info дізнавалася у Тетяни Куцир — кандидатки мистецтвознавства, наукової співробітниці відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України.
Більше — за покликанням.
