Чому у Львові виник скандал навколо фільму про батярів

IMG_8917-630x420

Львівська культурна громадськість підписала звернення до народного депутата Оксани Білозір з приводу майбутнього фільму «Шляхетні волоцюги», зйомки якого зараз проходять у Львові. Відомі львів'яни висловили протест з приводу подачі фільму, яка на їхній погляд, паплюжить історію Львова та його культуру.

 

ІА Дивись.info з'ясовувала, що ж обурило львівську культурну громадськість та що з цього приводу думають відомі львів'яни.

Нагадаємо, що стрічка знімається у Львові як римейк польського фільму «Włóczęgі» знятого польською телестудією «Warszawskie biuro kinematograficzne feniks» в 1939 році.

Як повідомляє IA ZIK, звернення львівської мисткині, літератора та акторки Мирослави Сидор до народного депутата Оксани Білозір підписали відомі люди у галузі культури, мистецтва та науки.

Зокрема, у зверненні львів'ян обурила історична недостовірність, викривлене висвітлення субкультури батярів та поява російських кокошників на зйомках.

«Автори фільму в анонсах та актори – в інтерв’ю розповідають про батярів як про злодіїв, що займалися крадіжками. Ця інформація не є такою, що відповідає історичній дійсності», – йдеться у зверненні.

Натомість історик, львовознавець, гід Ігор Лильо з приводу дискурсу про батярів у коментарі ІА Дивись.info висловився наступним чином:

«Передайте культурній інтелігенції від некультурного інтелектуала Львова, що батяри на 95% були польською субкультурою. Чому їх так хвилює польська субкультура?».

На думку ж Радника голови у Львівській обласній державній адміністрації, Члена Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України Романа Матиса, обурення львівської громадськості цілком виправдане.

«Таке вражання, що львів'яни, які писали звернення, єдині, хто дивився оригінальний фільм. Обурила присутність у фільмі дивних, як на мене, персонажів. Таких, як офіцер СС, люди в російських народних строях, кокошниках. Особисто я, як мешканець цього міста, не хотів би, аби наше місто асоціювалося саме з такими образами», – розповів у коментарі ІА Дивись.info Роман Матис.

За його словами, у березні Держкіно цьому сценарію, як одному з переможців, погодилося профінансувати 50 відсотків бюджету у розмірі 18,5 мільйонів гривень. І коли цей проект подавався на державне фінансування, автор проекту розказували про те, що фільм розкриє колорит субкультури львівських батярів через їхню мову, пісні, що це буде фільм про відданість дружбі та готовність до самопожертви.

Читайте також: Як центр Львова перетворили на знімальний майданчик фільму (фоторепортаж)

«За словами творців цієї стрічки, це мав би бути рімейк польського комедійного мюзиклу 1939 року. Цей фільм був шедевром довоєнного кінематографу. З фото, які ми побачили під час зйомки фільму показують, що для чогось додали образи, які пов'язані з постсовковим синдромом. Бо лише люди з травмованою СРСР психікою можуть приплести до сюжету офіцерів СС, які на момент 1939 року і близько у Львові не були, приплели якихось героїнь в російських кокошниках. Тому не хочеться, аби місто асоціювалося із такою дурнею. А через десятки років Львів асоціюватимуть з цим фільмом так само, як зараз асоціюють з оригінальним кіно, я не хочу таких асоціацій», – підсумував  Роман Матис.

На те, що кіно, м'яко кажучи, буде неякісним, вказує і письменник, мовознавець та журналіст Юрій Винничук.

«Вони (автори) не володіють львівською говіркою, судячи зі сценарію, українська мова недосконала, немає розуміння львівських реалій. Це якби мені запропонували написати сценарій про Одесу у 1920-тих роках, то я б того не взявся робити, бо я того не знаю», – розповів у коментарі ІА Дивись.info Юрій Винничук.

Тим часом на своїй сторінці у Фейсбуку Юрій Винничук написав, що фільм про батярів знімає український режисер Олександр Березень, який досі знімав серіали для Росії та російськомовні фільми, а також те, що у сценарію «Шляхетних волоцюг» є плагіат з роману Винничука «Танго смерті».

«То це такий український режисер?
Нормально. Про історичний Львів тільки такі фахівці й повинні знімати. Як і різні горови про гуцулів.
Тим часом до мене зголосився один із авторів сценарію, обурений до глибини душі. Мовляв, він філолог і т.д. Але сценарій, з яким я ознайомився, свідчив більше про малограмотних людей, які не тільки не володіють галицькою говіркою, але й українську погано знають. До того ж не знайомі з львівськими реаліями того часу.
А те, що вони дещо поцупили з мого «Танґо смерті», то я вже й мовчу. Видно, фантазії забракло», – написав письменник.

Читайте також: Чи увійдемо у історію, як покоління, яке створило новий стиль, невідомо, – Ігор Лильо про сучасний Львів

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: