Делікатне питання: у ЛОДА хочуть активізувати роботу з інтеграції ромів у суспільство

Одна із головних проблем - недостатня скоординованість різних служб і органів влади, які повинні опікуватися ромською меншиною.

Маємо те, що маємо

За перше півріччя центрами соціальної допомоги області виявлено 13 ромських сімей з дітьми, які перебували в складних життєвих обставинах. У цих сім'ях перебувало 62 дитини. Соціальними послугами було охоплено 12 сімей. Такі родини були виявлені зокрема у Львові, Дрогобичі,  Буському, Дрогобицькому, Самбірському, Турківському районах.

Частина з цих родин – інтегровані, частина – не мають постійного місця проживання. Проблеми, з якими ромські родини звертаються до державних структур – це медична допомога та оформлення різноманітних документів. При цьому частина родин відмовляється йти на контакт. Такі ситуації виникали у Жовквівському районі та Бориславі. У Буському районі у поле зору служби у справах дітей ЛОДА потрапили дві родини, у яких виховуються 11 дітей.

«Шість дітей ми були змушені вилучити, вони є в сиротинці, з родинами проводиться робота щодо повернення їх в біологічну родину. Ці родини ще два роки тому вели кочовий спосіб життя, але тепер купили хату, їм досить важко адаптуватися, район їм допомагає», – розповів керівник служби Володимир Лис.

Щодо ромів, які ведуть осілий спосіб життя, то область щоквартально звітує в Міністерство юстиції. З ними проводиться відповідна робота. Особливо наголошується на потребі реєстрації новонароджених. Водночас, ціла низка причин не дозволяє надати представникам ромської меншини належну допомогу. Частина з них у компетенції держави, а частина – місцевої влади.

Так, за статистикою фонду «Відродження», 90% ромів мають документи і прописку, але мають проблеми з легалізацією земельних ділянок, на яких стоять їхні будинки.

«Це передовсім проблема Закарпатської області. Питання, яке постійно ставить соцзахист будь-якої області - як розділити компетенцію ОДА, виконавчих органів, якщо вони мешкають тут, а допомогу беруть там. Поки ми не вирішимо цього питання, не буде ефективної допомоги ромам. І якщо міська і обласна влада будуть ігнорувати факти появи ромського населення, стихійних поселень, бо вони не мають документів  - буде дуже велика проблема», - каже представниця фонду «Відродження» Оксана Дащаківська.

При цьому, за її словами, проблем з інтегрованими у першому чи другому поколіннях ромів є не менше, ніж зі стихійними поселеннями. «Це люди, які не мають побутових навичок, люди які потребують, щоб їм приділяли додаткову увагу. Ми повинні враховувати особливості цих спільнот, розуміти, що це люди з іншою культурою. Це складно зробити, але це потрібно робити», - каже Оксана Дащаківська.

За її словами на Львівщині є приклади успішної інтеграції ромських родин у суспільство, але це заслуга окремих керівників, насамперед закладів освіти.

«У Буському районі ми бачили інтегровану родину в другому поколінні. Діти ходять до школи – директор знайшов спосіб взяти їх, хоча в них закарпатська прописка, діти мають відмінні оцінки. Тобто активна позиція керівника дозволяє вирішувати проблеми. Є керівники, які не чекають, а йдуть у родини і пояснюють, чому треба, щоб діти йшли до школи. В  Дрогобичі є директор школи, в якого записані всі діти - в нього майже всі роми закінчують 9 класів. Він проводить роботу і вона має ефект», - каже Оксана Дащаківська.

Закордонний досвід і українські реалії

Як чиновники, так і громадські діячі наводили приклади, інтеграції ромів за кордоном, водночас визнаючи, що в українських реаліях не всі з них наразі можливо реалізувати.

«Я недавно мав можливість побувати в Австрійській республіці. І хочу вам сказати – ніхто там не панькається так, як ми. Там також є проблеми на грані криміналу, заїжджають в села, але поліція з ними не церемониться. Якщо є діти – їх забирають, вони повинні вчитися. Нема документів – люди притягуються до відповідальності. Нам треба діяти у тому напрямку. Є табір, діти не вчаться – закони України для всіх однакові. Діти мають іти в школу. Чому ми повинні зважати на ментальність? Що це не є громадяни України? Я думаю, ми повинні зайняти державницьку позицію, можливо, вона буде комусь не подобатися. Діти повинні бути в школі, мати документи і батьки повинні за дітей відповідати», – вважає Володимир Лис.

«У Болгарії є програми освіти для ромських сімей, там сім’я отримує соціальні виплати тільки тоді, коли діти ходять до школи. Це сприяє тому, що вони оселяються, отримують гроші і не займаються крадіжками. Ромів в Болгарії є багато, але держава знайшла кошти і в такий спосіб працює. У Британії є офіційно облаштовані кемпінги для ромських поселень. При в’їзді в місто є майданчик, на якому роми можуть зупинитися. Там забезпечена базова потреба - вода, туалет, душ. Там можна отримати доступ до освіти, соцзахисту, легально шукати роботу. Але є умова - ви мешкаєте тільки тут і не порушуєте закон. Але в нас на сьогодні політична ситуація така, що я не уявляю проекту рішення – відвести ділянку для цих потреб у Львові, і депутата, який би за це проголосував. Думаю, що цей варіант на довгострокову перспективу. Пробувати спілкуватися з ромами у стихійних поселеннях треба, треба говорити з ними, пропонувати різні варіанти. Можливо, ми напрацюємо якийсь механізм, коли ми будемо готові до такого рішення як виділення землі», - розповіла Оксана Дащаківська.

На її думку, зараз потрібно думати про землю, шукати партнерів, налагоджувати співпрацю з сільськими головами, щоби можна було в той чи інший спосіб облагородити територію для стихійних поселень. Водночас, частіше трапляється зворотнє – сільські голови викликають поліцію, щоб витіснити ромів, і є посадовці, які допомагають вчиняти такі дії.

Скоординуватися, щоб допомогти

Наразі всі причетні до обговорення проблеми сходяться на думці, що потрібна більш тісна координація різних служб.

«Зараз в області є 8 стихійних поселень. Ми знаємо, скільки там людей, хто там старший, маємо їхні телефони. Скеровуємо наряди, дільничні з ними спілкуються, але хотілося б підтримки від влади. Створити робочу групу, щоб ми знали, кому повідомляти інформацію, напрацювати механізм взаємодії», - заявив представник нацполіції.

«Має бути налагоджений механізм: патрульна поліція помітила стихійний табір, повідомила соцзахист, соцзахист вислав працівника, який пішов туди із медичним працівником, вивчили, які проблеми там є», - додала Оксана Дащаківська.

Відтак, всі висловилися за створення робочої групи із залученням представників ДМС, Нацполіції, інших служб для координації та напрацювання механізму співпраці.

Володимир ГАЛЕЧИК