Реформа з багатьма невідомими: як зміна влади пригальмувала децентралізацію на Львівщині

Нещодавно Міністерство регіонального розвитку оприлюднило проект нового районного поділу Львівщини, згідно з якими в області мають залишитися 5 районів з центрами у Львові, Дрогобичі, Самборі, Червонограді і Золочеві. Відповідно до концепції в межах області має утворитися 61 ОТГ.

Водночас міжвідомча група, яка працювала на Львівщині, розробила дещо іншу концепцію.

«Ми запропонували своє бачення, як би мало виглядати районування на основі тієї самої методики Мінрегіону. Наш формат є трохи інший. Ми пропонуємо створити ще один район – Стрийський. У пропозиціях,  які поширило міністерство, був дуже великий перекіс щодо Львівського району – і за кількістю населення, і за площею. Наша пропозиція усуває цю диспропорцію. Стрий – це місто обласного значення, яке є четвертим за кількістю населення на Львівщині і там розташовано багато об’єктів, котрі можуть бути потім використані для роботи нових органів управління», – каже директорка Львівського центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин.

«Важливо зберегти місто Стрий, що є одним з найбільших і достатньо спроможним. Стрий належить до міст, де понад 50 тисяч мешканців, і приєднувати його до Дрогобицького району – нелогічно. Трохи зменшено Львівський район, який фактично розділяв область навпіл», – додає  т.в.о. директора департаменту економічної політики ЛОДА Марта Бухтіярова.

Міжвідомча група також уточнила перспективні плани територій. За її пропозицією, кількість ОТГ на Львівщині має становити не 61, як це є у проекті міністерства, а 67. За словами Марти Бухтіярової, міністерство, складаючи перспективні плани, не завжди враховує  місцеві реалії.

«Наприклад, вони, дивлячись на карту, приєднують одну раду до іншої, а між ними тече річка і мостів немає. Все одно треба їхати через районний центр, тобто трапляються певні казуси», – каже Марта Бухтіярова.

За її словами, всі пропозиції передані у Мінрегіон, де створена спеціальна комісія, яка й має дати свій висновок. Наразі ж на рівні Києва є невизначеність як щодо кількості районів, так і їх майбутніх функцій.

«Зараз всі чекають, поки сформуються комітети ВР, уряд. Основне бачення – це те, що райони мають виконувати представницькі функції. Це представництво державної влади на  території укрупненого району. В них не буде того бюджету, який є зараз, і теперішніх повноважень, які в більшості перейдуть на рівень ОТГ. Тим не менше район потрібен для  нагляду за рішеннями місцевого самоврядування, координації роботи силових структур, представництв органів центральної влади. Є дискусії, як будуть називатися ці нові органи – районні адміністрації чи префектури, але це не особливо вплине на суть їхніх повноважень. Але як такого бачення зверху ще немає. Є певні експертні напрацювання і все це обговорюється», – каже Марта Бухтіярова.

Вона сподівається, що Львівщині вдасться відстояти перед Києвом своє бачення адміністративного поділу.

«Будемо їхати і там обгрунтовувати – чому саме 6 районів, а не 5, і чому має бути 67 ОТГ, а не 61», – додає Марта Бухтіярова.

Натомість Галина Гречин каже, що дискусії триватимуть, доки не стане зрозумілим, які функції залишать новим адмінцентрам.

«Зараз йдеться, наприклад, про префектури, але щоби зрозуміти, якою має бути карта Львівщини, треба розуміти, якими будуть функції або повноваження тих людей, які будуть здійснювати управління цими субрегіональними одиницями, як це поки що називається у міністерських  документах», – каже Галина Гречин.

Наразі, на Львівщині навіть не беруться прогнозувати, скільки нових ОТГ буде створено на Львівщині цьогоріч.

«Це буде відомо, коли деякі ради завершать відповідні процеси. Причина такого зниження активності – вибори.  Дуже багато місцевих керівників, від яких залежало прийняття рішень, поставили їх на паузу, чекаючи, що відбудеться в країні після президентських і парламентських  виборів. Це призвело до того, що час був втрачений, бо процедура створення ОТГ триває кілька місяців», – пояснює Галина Гречин.

Тепер фактором, який впливатиме на формування нових ОТГ, є майбутні місцеві вибори.

«Термін добровільного об’єднання громад наразі не обмежується законодавчо, але є розуміння, що об’єднання має бути завершене до наступних місцевих виборів. Якщо ці вибори відбудуться у жовтні 2020 року, то, відповідно, 2019-ий мав би бути останнім роком для добровільного об’єднання громад, а далі мало б вже початися укрупнення адміністративними методами», – каже радник з питань децентралізації Львівського центру розвитку місцевого самоврядування Тарас Баранецький.

Володимир ГАЛЕЧИК