Ймовірність енергетичної кризи: це відкрита війна із серйозним підвищенням ставок

Про те, наскільки реальною є загроза енергетичної кризи, ІА Дивись.info поспілкувалася з експертом програми «Енергетика» Українського інституту майбутнього Андріаном Прокопом.

– З якими найбільшими викликами може стикнутися український енергетичний сектор у часі війни?

– Якщо говорити про газ і тепло, то є кілька загроз. Можлива ситуація, що Україна обійдеться внутрішнім ресурсом. Ймовірність такого перебігу подій не є виключена. Але уряд поставив задачу НАК «Нафтогаз», щоби в сховища закачали 19 мільярдів кубів. Насправді такий великий об’єм непотрібний. Це швидше страховка. І сам Юрій Вітренко на пресконференції говорив, що для закачки такого великого об’єму НАК «Нафтогаз» повинен знайти кошти. І тут виникає запитання, а де ми візьмемо кошти на імпорт газу? Крім цього, слід зважати, що уряд і президент дотримуються сценарію непідвищення тарифів на газ і тепло. Отже, це треба буде субсидувати і зокрема в законопроєкті передбачено на такі потреби 260 мільярдів гривень. Щоправда, є питання до того, як це рахувалося. Чому саме 260 мільярдів, відносно чого? Тим не менше ми зараз живемо в умовах, коли уряду не вистачає коштів на покриття видатків, зокрема вдаються до запозичень та емісії. Тобто перша проблема проходження зими – це чи вистарчить коштів в уряду та державних компаній для імпортування потрібного ресурсу та стримування тарифів. В тій ситуації не виключено, що будуть вдаватися до емісії. Відповідно, це буде створювати додаткові навантаження на економіку і стимулювати інфляційні процеси. Водночас фінансова можливість купити газ буде. Інша справа – якою ціною?

Друге – це наявність ресурсу, тобто газу на інших ринках. Росія входить у достатньо глибоку затяжну газову війну з Європою. Днями навіть голова Міжнародного енергетичного агентства виступив із заявою, що Європі потрібного готуватися до потенційного припинення постачання з РФ. Тож може бути така ситуація, що газу в Європі фізично буде мало. Він буде дорогий і його буде складно купувати. Але я знову повернуся до того, що, можливо, нам вистарчить свого газу. Тим більше, що уряд ухвалив рішення про заборону експорту газу та вугілля. У випадку, якщо будуть бачити, що є проблема із закупкою газу на зовнішньому ринку, в Європі, тоді, думаю, підуть шляхом купівлі газу в національних приватних виробників.

Вже ми мали ситуації, коли були розбиті Охтирська та Кременчуцька ТЕЦ. Я вважаю, це є найбільшою загрозою, яку не можна спрогнозувати

Третя загроза і найбільша – це ракетні удари по інфраструктурі – газотранспортній, газорозподільчій, теплоелектроцентралях, котельнях. Бо тобі складеться ситуація, що за наявності газу ми не зможе доставити його чи тепло до споживачів. Вже ми мали ситуації, коли були розбиті Охтирська та Кременчуцька ТЕЦ. Я вважаю, це є найбільшою загрозою, яку не можна спрогнозувати, а виправлення таких проблем займає дуже багато часу. І якщо, наприклад, такий удар припаде на вересень, жовтень чи на грудень, то відразу у споживачів будуть величезні проблеми.

Крім цього, ми достеменно не знаємо, чого очікувати, коли говоримо про достатність власного видобутку. Тобто виходимо зі сценарію прогнозів, що воєнні дії не зачеплять цей видобуток. На жаль, вже зараз воєнні дії на нього вплинули, бо були пошкоджені деякі родовища, а деякі з них знаходяться на непідконрольній території. Є великі питання, як вливають воєнні дії на обсяги видобутку за результатами року. Якщо станом на березень ми бачили падіння видобутку на 15%, зараз ситуація трохи врегулювалася. Але ключові газоносні регіони – це Харківщина, Полтавщина. І відповідно вони є під загрозою як авіаударів, так і безпосереднього заходження туди армії окупантів.

Ключова загроза для енергетичної безпеки, як не крути, йде від Росії. Вона зараз буде маніпулювати з поставками

 – Як розвиватиметься ситуація на ринку електроенергії?

– Якщо зважити на те, що у нас у зв’язку з воєнними діями рівень споживання електроенергії впав на 30%, виглядає так, що з електроенергією у нас проблем не має виникнути. Запас є. Щодо вугілля, то через те, що впав попит на електроенергію, впав попит і на вугілля. Станом на сьогодні ми себе повністю забезпечуємо ним. Якщо не буде погіршення ситуації із захопленням об’єктів генерації електроенергії чи їхнього руйнування, то маємо нормально пройти цю зими.

– Чи міг би сьогодні уряд вдатися до певних запобіжних кроків, щоби у майбутньому уникнути енергетичної кризи?

– Ключова загроза для енергетичної безпеки, як не крути, йде від Росії. Вона зараз буде маніпулювати з поставками, щоби впливати на європейський ринок, відповідно, впливати на ціну і це тягнутиме за собою ціни на всі енергоресурси. Друга загроза – це ракетні удари і нищення інфраструктури, нищення компаній, які формують попит. Тут жодним чином ми не може якось запобігти цьому. Третє – якщо Росія в рамках свого шантажу щодо Європи припинить свої поставки через українську газотранспортну систему. Щодо тарифів, то якщо зробити їх ринковими – ніхто цього навантаження не витримає. Звичайно, треба готуватися до того, що можуть бути завдані удари по ТЕС чи іншій інфраструктурі. Це відбувається, але у засекреченому режимі. Тобто ми зараз живемо в умовах настільки високої непрогнозованості, що навіть не йдеться про ситуацію, коли ми можемо бути готові до усього.

– Якщо Росія припинить поставки газу до Європи через українську газотранспортну систему, то це буде ударом і по самій РФ. Наскільки відчутним буде цей удар?

– Звичайно, що це вдарить і по Росії. Наприклад, торік експорт енергоносіїв відповідав за половину всього експорту, і зараз вони маніпулюють поставками і тим самим впливають на ціну. У травні була ситуація, коли обсяги російського експорту впали на 3%, але доходи від цього експорту зросли на 11%. І Росія просто увійшла вже у відкриту фазу протистояння. Там розуміють, що запроваджене нафтове ембарго – це означає, що до кінця року ЄС має відмовитися від 90% російської нафти, яку вони споживали.

Уряди стурбовані тим, що можуть стикнутися із суттєвим дефіцитом газу взимку

Росіяни можуть просто чекати 8 місяців аж доти, коли впадуть обсяги експорту. А можуть зараз вже завдавати превентивних ударів і таким чином зупиняти процес. Вони не зважають на репутаційні ризики. Вони виходять лише з того, що шантажем можуть змусити Європу скасувати санкції. Наприклад, минулого тижня ціни на газ на біржах через скорочення поставок зросли на 50%. За останні два місяці обсяги поставок російського газу в Європу скоротилися майже утричі. Ростуть ціни, якими незадоволені споживачі – як населення, так і компанії. Вони стають дедалі більше стурбованими. Уряди стурбовані тим, що можуть стикнутися із суттєвим дефіцитом газу взимку. Треба шукати варіанти заміщення. І в такій системі координат Росія думає, що може довести Європу до такого рівня невдоволення, що вона увімкне задню і відмовиться від санкцій чи підтримки України. Це відкрита війна із серйозним підвищення ставок.

Фото: depositphotos.com