Мирослав Скорик: геній української музики, на честь якого перейменували вулицю у Львові

ІА Дивись.info започаткувала проєкт «Декомунізація Львова» та розповідає містянам про видатних українців, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви».

Сьогодні минає 85 років від дня народження Мирослава Скорика — композитора, музикознавця та творця видатної «Мелодії», що підкорила серця українців. З цієї нагоди оповідаємо його біографію.

Був племінником Соломії Крушельницької, яка помітила його музичний талант

13 липня 1938 року в сім’ї львівських інтелігентів: історика та фольклориста Миколи Скорика та викладачки хімії Марії-Соломії Охримович-Скорик народився хлопчик. Його назвали Мирославом.

Композитор ще з дитинства перебував у оточенні музики. Хоча його батьки не були професійними музикантами, однак тато грав на скрипці, а мати — на фортепіано. Крім того, Мирослав був родичем відомої на увесь світ української оперної співачки Соломії Крушельницької. Оскільки вона - рідна сестра його бабусі — Олени Крушельницької-Охримович. Саме видатна артистка помітила музичний талант Мирослава Скорика, коли йому було шість років. 

Одного разу племінник почав грати своїй тітці мелодію на фортепіано, однак не захотів продовжувати, бо стверджував, що інструмент фальшивить. До цього Крушельницька спеціально перелаштувала піаніно для себе нижче напівтону. Однак тоді Мирослав про це не знав. Так, артистка помітила надзвичайно точний слух дитини та наполягла, щоб його віддали на навчання до Львівської музичної школи. 

Однак у 1948 році сім’я Скориків потрапила в список репресованих радянською владою — їх вислали в Сибір. Тоді Мирославу виповнилося десять років. Під час заслання він продовжив навчатися музики в місцевих закладах освіти та навіть брав участь в конкурсах.

Повернутися до рідного Львова йому вдалося лише коли послабили репресії, що відбулося після смерті Сталіна в 1953 році. Тоді композитор приїхав до міста сам, адже батькам не дозволили повернутися. 

У Львові Мирослав мешкав в сестри тата Ярослави Біганської. Вона допомогла йому зі вступом до вищого навчального закладу. А вже у 1955 році він розпочав навчання в Львівській державній консерваторії імені Миколи Лисенка. Там Скорик вчився у відомих українських музикознавців, таких як: Роман Сімович, Станіслав Людкевич та Адам Солтис. 

Організував ансамбль «Веселі скрипки»

У студентські роки, а саме в 1963 році, музикант створив вокально-інструментальний ансамбль «Веселі скрипки». Там Скорик грав на фортепіано, а гурт складався з чотирьох скрипок, духовика та альти. Солістами ансамблю були: Людмила Божко, Олександр Щеглов, Анатолій Мокренко, Дмитро Гнатюк та інші. 

У репертуарі «Веселих скрипок» нараховувалися багато композицій, які вони створили з віршів українських поетів, найвідоміші серед яких: «Львівський вечір», «Принесіть мені маків», «Я тебе почекаю, коханий» (поезія Богдана Стельмаха), «Нічне місто», «Намалюй мені ніч», «Карпати» (поезія Микола Петренка), «Коли любиш», «Не топчіть конвалій» (поезія Ростислава Братуня).

Крім того, гурт активно популяризував модерні музичні напрямки в українській культурі. Вони виконували музику в стилі джазу, блюзу, танго, свінгу та рок-н-ролу. Ансамбль був досить популярним на той час: їх запрошували на телебачення, а музиканти часто організовували різні концерти.

До сьогодні пісні «Веселих скрипок» переспівують українські артисти. У 2019 році композицію «Не топчіть конвалій» стала саундтреком до фільму «Заборонений». 

Представник «нової української фольклорної хвилі» в музиці

Після закінчення навчального закладу у Львові Мирослав Скорик навчався в аспірантурі в Московській консерваторії. Згодом захистив дисертацію про особливості музики Прокоф'єва. 

З 1963 року викладав у Львівській консерваторії. У 1966 році переїхав до Києва, де також працював педагогом у Національній музичній академії України імені Чайковського.

Тут композитор став одним з провідників «нової української фольклорної хвилі» в музиці. До такого напрямку, крім Мирослава Скорика, також належали Віталій Губаренко, Леся Дичко, а також його студенти: Євген Станкович та Олег Кива.

Читайте також Софія Яблонська: письменниця та перша українська мандрівниця, на честь якої перейменували вулицю у Львові

Створив мелодії до фільмів «Тіні забутих предків» та «Високий перевал»

Ідеї фольклорної традиції Мирослав Скорик втілив у своїх композиціях. Зокрема він вважав, що українську музику слід творити на основі насамперед народних пісень. Однак у його творчості музикознавці виокремлюють декілька періодів:

• ранній (1955—1964); 
• неофольклорний (1965—1972); 
• неокласичний (1973—1978); 
• неоромантичний (1983—1983);
• полістилістичний (1986—1998);
• постмодерний (останні роки життя).

У 1964 року композитор дебютував у кінематографі. Він створив композицію «Гуцульський триптих» до фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Після виходу стрічка стала відомою, що принесло популярність і самому Скорику.

Одного з найвидатніших своїх музичних творів «Мелодія» композитор також створив до кіно «Високий перевал» режисера Володимира Денисенка. Від того часу він стала справжній духовним символом для українців. 

Слухати «Мелодію» у виконанні Мирослава Скорика:

Також Мирослав Скорик написав мелодії до таких кінострічок: «Як козаки куліш варили» (1967 р.), «Жива вода» (1971 р.), «За твою долю» (1972 р.), «Гуси-лебеді летять» (1974 р.), «Лис Микита» (2007 р.), «Тарас. Повернення» (2017 р.).

Крім того, відомими музико-театральними та симфонічними творами композитора були: «Каменярі», «Мойсей», «Повернення Баттерфляй», «Весна», «Сильніше смерті», «Карпатська рапсодія», «1933», «Людина» тощо. Підкреслимо, що його опера «Мойсей» стала першим українським твором, який відзначив Папа Римський Іван Павло ІІ, а Ватикан профінансував її створення. 

«Для мене це була велика честь. Написати оперу, тим більше з глибокими філософськими ідеями, на біблійній основі, непросто, це дійсно величезна праця. Бо в цілому опера — жанр демократичний, то й музика в ній, попри все, має бути цікава слухачу. Тому потрібно було знайти якесь об'єднуюче зерно, синтезувати все. Стиль твору диктували сюжет і музичні тенденції сьогодення. Адже опера створювалася на початку XXI століття...»

— зазначав Мирослав Скорик про свій твір «Мойсей».

За своє життя Скорика відзначили низкою нагород. Зокрема в 2008 році він отримав звання Героя України. До того ж він був у складі журі фестивалю «Червона рута» (1989 р.), співголовою Національної спілки композиторів України (2006-2010 рр.), художнім керівником Київської опери та водночас досить скромним митцем, який надихав і дотепер надихає мільйони людей своєю музикою.

Помер Мирослав Скорик 1 червня 2020 року. Поховали видатного композитора у Львові на Личаківському кладовищі. 

Читайте також Декомунізація Львова: вулиця, названа на честь «батька андеґраунду»

Слухати композицію «Карпатська рапсодія» Мирослава Скорика: