Львівські «Бітлз»: історія гурту, який один із перших виконував джазові композиції на Галичині

Сьогодні, 11 липня, але не 2023, а 1915 року, слово «jazz» вперше ввели на позначення музики. Термін з’явився на сторінках американської газети «Чикаго Триб’юн». Відтоді воно і прижилося. 

У Львові перші джазові виконавці з'явилися в 30-х роках ХХ століття. Тоді модерні музичні течії проникли в місцеву культуру та розвинулися в творчості львівських музикантів, які створили колектив «Ябцьо-джаз».

ІА Дивись.info розповідає детальніше про один з найпопулярніших гуртів у Львові та на Галичині в міжвоєнні роки. 

Про зародження гурту та його учасників 

У 1930 році у Львові студенти Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка (сьогодні — Львівська національна музична академія) створили гурт «Джаз-капела Леоніда Яблонського» або «Ябцьо-джаз». На той час музиканти зробили надзвичайно важливий внесок у популяризацію української музики - тоді були досить відомими польськомовні виконавці та їх композиції на Галичині. 

Засновником та керівником джаз-капели був Леонід Яблонський, на честь якого і назвали гурт. До складу колективу також входили: Богдан Весоловський, Анатолій Кос-Анатольський, Степан Гумінілович та Ірена Яросевич. 

Леонід Яблонський мав псевдонім «Ябцьо». Він народився у Києві, однак згодом його сім’я переїхала до Польщі. Пізніше Леонід вступив до львівської учительської гімназії, а потім до — Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. Так він розпочав свою музичну діяльність. Деякий час Яблонський заробляв собі на життя грою на скрипці.

Наступного учасника гурту, музиканта та композитора Богдана Весоловського, часто називали «Бонді». Він народився у Відні, але ще в дитинстві переїхав до Стрия, що на Львівщині. Богдан навчався не тільки на музиканта разом зі своїми приятелями, але й на юриста - у Львівському університеті. Весоловський знав декілька мов та цікавився суспільно-політичною ситуацією того часу. Саме він у 22 роки він написав найвідомішу пісню «Прийде ще час». 

Читайте також Творець неофіційного гімну України: пам'яті фундатора попмузики з Буковини

Анатолій Кос-Анатольський мав прізвисько «Тацьо». Він народився в Коломиї, що на Франківщині, в родині відомого галицького медика. Анатолій ще навчаючись в Станіславській гімназії створив власний хор, де виконував різні композиції. Згодом він отримав дві освіти. Спочатку закінчив юридичний факультет у Львівському університеті, а тоді — Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка, де познайомився з іншими учасниками групи «Ябцьо-джаз». Анатолій грав на роялі та був композитором.

Солісткою гурту була Ірена Яросевич. Вона мала артистичний псевдонім «Рената Богдановська». Ірена народилася в місті Фройденталь (сьогодні — Брунталь у Чехії). Вона приєдналася до «Ябцьо-джаз» пізніше за інших. До цього Яросевич виконувала різні композиції до опер та концертів. Одного разу на курорті в Черче познайомилася з музикантами джазового гурту та долучилася до нього. 

Історія кохання двох музикантів «Ябцьо-джаз»

Історія кохання сталася між солісткою гурту Іреною Яросевич та Богданом Весоловським. Їх бачили постійно разом на репетиціях та концертах: усміхненими та веселими.

Крім того, у музикантів було багато спільного. Вони обидва мали стрийське коріння, там навчалися в місцевій гімназії. Також двоє належали раніше до «Пласту». Однак недовго судилося бути разом закоханим, невдовзі доля роз’єднала їхні шляхи.

Читайте також Із флейтами в руках: як двоє братів Доплерів зі Львова підкорили своєю музикою світ

У 1939 році Богдан Весоловський переїхав на Закарпаття для того, щоб розвивати Карпатську Україну. Після того, як це не вдалося, а національний рух там приборкали, то емігрував до Відня, а тоді — до Канади. В цей час він одружився з Оленою Залізняк.

Натомість Ірена Яросевич залишилася у Львові, де працювала в Оперному театрі. Також після розпаду «Ябцьо-джаз» вона стала солісткою гурту «Тео-джаз», гурту який створили євреї, котрі приїхали до Львова з Польщі. До того ж, Ірена взяла собі псевдонім Рената Богданська. За однією з версій, таке прізвище вона могла обрати від ім’я свого коханого — Богдана. Спочатку вона одружилася з польським співаком, а пізніше — генералом Владиславом Андерсом.

Цікаво, що після розлуки в тридцять років вони знову зустрілися. Це відбулося в Монреалі. Тоді Веселовський запропонував Ірені заспівати дві пісні, які він написав вже після їхньої розлуки, а саме: «Було високе чисте небо» та «Я знов тобі». Тоді Ірена погодилася виконати ці композиції. 

Слухати пісню у виконання Ірени Яросевич «Я знов тобі»:

Концерти та музика львівської джаз-капели

Дослідник біографії Богдана Веселовського, Ігор Осташ, назвав «Ябцьо-джаз» — львівськими «Бітлз». Оскільки вони були дуже відомими на Галичині в міжвоєнний період.

Свої перші концерти група організовувала  в кав’ярнях та на різних вечорах. Згодом вони виступали балах та вечірках, де розважали заможних містян. Крім того, «Ябцьо-джаз» виступали на курорті в Гребеневі. Зазвичай там відпочивали досить  відомі люди як в Україні, так і в світі: митрополит Андрей Шептицький та британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль і не тільки.

У репертуарі виконавців були власні та каверні композиції. Першою піснею, яка швидко стала популярною, була «Прийде ще час», яку написав Весоловський. Крім того, вони виконували пісні: «Ти і твої чорні очі», «Параска», а також вони створили кавер на відомі пісню «La Paloma».

Слухати кавер «Ябцьо-джаз» на пісню «La Paloma»:

Розпад гурту та початок Другої світової

У 1938 році гурт «Ябцьо-джаз», незважаючи на свою популярність, припинив існування. Основною причиною цього став початок Другої світової війни. 

Учасники гурту переїжджають в різні куточки світу та займаются облаштування власного життя.  Леонід Яблонський емігрує до Чехії, а згодом до Канади. Богдан Весоловський також через певний час туди вирушає. 

В Україні залишився Анатолій Кос-Анатольський. Зокрема він мешкав у Львові, де після війни став викладачем рідного йому музичного університету.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.