Я палю свій «Кобзар»: про поета-футуриста Михайля Семенка

Сьогодні минає 131 рік від дня народження поета. З цієї нагоди ІА Дивись.info пропонує пригадати цікаві факти з біографії Михайля Семенка.

Був сином письменниці Марії Проскурівни

31 грудня 1892 року в селищі Кибинці на Полтавщині в сім’ї Василя та Марії Семенко народився син. Його назвали Михайло. Батько поета був волосним писарем, а матір – письменницею. За життя Марії Проскурівної вийшли друком три повісті: «Улася», «Пані писарка» та «Від сіна до соломи». Саме мама з малих літ зацікавила сина літературою та письменством. Крім того, Михайло ще з дитинства займався музикою та грав на скрипці.

У сім’ї, окрім Михайла, було ще четверо дітей – Василь, Олександр, Микола та Софія. Зокрема Василь був художником, тому також цікавився футуристичним напрямком у мистецтві. Однак він загинув в період Першої світової війни.

Спочатку Михайло Семенко закінчив Хорольську гімназію, згодом – Курське училище. В 1912 році вступив на навчання до Психоневрологічного інституту в Петербурзі, однак не закінчив його.

Під час Першої світової війни поет служив у армії Російської імперії на Далекому Сході у Владивостоці. Опісля повернувся до України та зайнявся творчістю. Коли він служив у армії, то познайомився зі своєю першою дружиною – Лідією Горенко. У подружжя було двоє дітей: Ростислав та Ірина.

Другою жінкою Семенка стала українська артистка Наталія Ужвій. Однак через деякий час подружжя також розлучилося (а саме – у 1936 році).

Першу збірку віршів «Prelude» видав у 21 рік

Свій творчий шлях Михайль Семенко розпочинає в досить ранньому віці. Так, вже в 1913 році виходить друком його перша збірка віршів «Prelude». Тоді йому було 21 рік. Варто зазначити, що ім’я «Михайль» був творчим псевдонімом Михайла Семенка.

У 1914 році він стає одним зі засновників футуристичного об’єднання «Кверо», до якого також входили: його брат Василь та ще один художник – Павло Ковжун. Так, вони у своїх поглядах група розвивала такий напрямок у мистецтві як кверофутуризм, що визначають як пошуковий футуризм – той, що перебуває в динаміці та русі. Основні ідеї кверофутуризму Михайль Семенкови виклав у своєму маніфесті – «Сам» та збірці «Кверофутуризм» (1914 рік). Того ж року виходить його збірка віршів «Дерзання».

Лягає сум і серце б’ється,
Згадаю як літа старі.
Пусти — і зразу понесеться,
Куди — не знаю, а мерщій
В глибоке небо серце рветься,
В широкий молиться простір.

(вірш Михайля Семенка зі збірки «Prelude»)

«Мистецтво є щось таке, що тобі й не снилось»

У лютому 1914 році під час відзначення 100-річчя Тараса Шевченка Михайль Семенко разом з учасниками групи «Кверо» виступили з революційним закликом проти, як вони зазначали, «старих» мистецьких ідей. Зокрема Семенко відомий своїми словами: «Я палю свій «Кобзар». Так, поет хотів привернути увагу до нових ідей в українському мистецтві, які активно розвивалися у Європі. Такі заклики призвели до палких дискусій серед представників інтелігенції.

«Ах, з тобою страшенно тоскно… Я не хочу з тобою говорити. Ти підносиш мені засмальцьованого «Кобзаря» й кажеш: ось моє мистецтво. Чоловіче, мені за тебе соромно… Ти підносиш мені заялозені мистецькі «ідеї», й мене канудить. Чоловіче. Мистецтво є щось таке, що тобі й не снилось. Я хочу тобі сказати, що де є культ, там немає мистецтва. А передовсім воно не боїться нападів. Навпаки. В нападах воно гартується. А ти вхопивсь за свого «Кобзаря», від якого тхне дьогтем і салом, і думаєш його захистить твоя пошана. Пошана твоя його вбило», – зазначив Михайль Семенко у маніфесті «Сам».

Згодом у 1924 році поет видав дві поетичні збірки, які мають назву «Кобзар».

Панфутуризм та експерименти з мовою

У 1917 році Михайль Семенко повернувся до Києва. Тут він прагне відродити угрупування «Кверо», яке розпалося. В цей час він спілкувався з представниками групи «Флямінго».

А вже у 1921 році засновує «Асоціацію панфутуристів» («Аспанфут»). Група мала свій маніфест, який опублікували в збірнику «Семафор у майбутнє» та газеті «Катафалк мистецтва». До творчого об’єднання входили: Гео Шкурупій, Юліан Шпол (М. Яловий), Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, а також згодом до них долучилися – Микола Бажан, Юрій Яновський, Андрій Чужий тощо.

Серед основних ідей «Аспанфуту» було звернення увагу на панфутуризм. Цей напрямок полягав у поєднанні різних видів мистецтва у творчості та створення так званого «надмистецтва». Для прикладу, Михайль Семенко практикував «поезомалярство» у своїх творах – де прийоми мови та образотворчого мистецтва накладаються. Також панфутуристи вважали, що коли класичне «академічне мистецтво» досягло свого найбільшого розвитку, то деградує. Тому потрібно шукати нових мистецьких форм та їх втілень.

Загалом Михайль Семенко постійно експериментував з поетичною формою та пробував щось нове. Зокрема він використовував саме верліброву форму у віршах.  До того, у своїй поетичній творчості Семенко особливо описує тогочасну індустріалізацію  та створює відповідну урбаністичну поетику.  Так, він використовує чимало нових слів, які створив сам. Наприклад: «бігорух-рухобіги», «обензинити», «огороноситься», «вагоновод» тощо.

Крім вищезгаданих, у поетичному доробку Семенка також є збірки, як-от: «П’єро здається», «П’єро кохає», «П’єро задається», «Дев’ять поем», «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних».

Сю осінь я заблуджусь у муках
Серед жовклого листя заблуджусь у коханні
Я заблуджусь в коханні
Заблуджусь в коханні
В осінніх муках

Ви почуваєте? Моє серце в блуканні
По тихих алеях з опалим листям безрухим
Жовклим безрухим
З листям безрухим
В самотнім єднанні...

(уривок з поезії Михайля Семенка «Серце в блуканні» зі збірки «П’єро кохає»)

У 1924 року «Аспанфут» перетворився на «Асоціацію комункульту». Тоді Семенко почав працював головним редактором Одеської кінофабрики  Всеукраїнського фотокіноуправління. На цій посаді він був до 1927 року.

У 1927 році поет переїхав до Харкова, де жив у будинку «Слова». Тут він видавав журнал про мистецтво «Нова ґенерація». Загалом його вийшло 36 номерів.

Читайте також Започаткував жанр «усмішка» в українській літературі: про життя Остапа Вишні

Арешт, обвинувачення та розстріл

Хоча Михайль Семенко мешкав у Харкові, проте інколи навідувався до Києва. Так, під час однієї з поїздок на творчий вечір 22 квітня 1937 року поета заарештовує радянська влада.  Під час розслідування його звинувачують в участі  в «Українській фашистській націоналістичній терористичній організації» та в плануванні замаху на Косіора.

Читайте також Поет «Розстріляного відродження», який «в полум'ї був спервовіку»: про життя Володимира Свідзінського

У цей час Михайль Семенко пережив багато допитів. І зрештою під час одного він «прийняв» свої обвинувачення. 23 жовтня 1937 році на закритому засіданні Військової колегії Верховного Суду СРСР комісія винесла вирок про розстріл поета.

24 жовтня 1937 року наказ радянської влади було виконано. Михайля Семенка розстріляли в одному з підвалах Жовтневого палацу. Поховали поета в братській могилі в Биківнянському лісі.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.

Крім того, в межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців та історичні явища, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви». Про це детальніше читайте тут.