«Чорний квадрат» та листи українською — живописець Малевич
Восени торік міський музей Амстердама Stedelijk Museum назвав художника Казимира Малевича українським митцем, до того його нарікали російським живописцем. «Людина, що біжить», «Квіткарка» та знаменитий «Чорний квадрат» є доробками художника-авангардиста, українця польського походження.
Цього дня, 145 років тому, він народився в українській столиці, Києва. ІА Дивись.info розповідає життєву історію митця.
Родича часто переїжджала, бо його батько, Северин Малевич, працював інженером цукрового виробництва і доводилось подорожувати різними містечками та селами, як от Моївка, що на Вінничинні, де майбутній митець, прожив до повноліття, Пархомівці на Харківщині, Білопілля, що в Сумській області, а також у Вовчку — селі на Чернігівщині та Конопопі. Тут він й зацікавився аматорським малюванням.
У 25 він прямує до москви на навчання. І це ймовірно стало чи не єдиною зачіпкою росіян приписати Малевича до ряду своїх митців.
Дослідник творчості художника-авангардиста, мистецтвознавець та професор Дмитро Горбачов каже, що Малевич повсякчас вважав себе українцем. Писав листи українською мовою. Це згадки про Конотоп, у якому він провів свою юність. Художник говорив, що «зростав серед цього українського сала і часнику у Конотопі».
У своїй книзі дослідник також пише про те, що Казимир Малевич всіляко підкреслював, що його художнє бачення світу сформувало українське село з білими мазанками - він і сам допомагав мазати глиною долівку та розмальовувати печі птахами і квітами.
А найближча аналогія до супрематизму — геометричний розпис подільських хат, писанки з їх астральними знаками, візерунки плахт - магічний код стихій (вогню, землі, води)».
Поміж цим, Малевич обожнював українську вишиванку і сам навчився цьому ремеслу. Горбачов говорить, що у художника був красивий бас і він любив співати під акомпанемент бандури. Художник виспівував Улюбленими його піснями були крамольна у ті часи «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» чи «При дорозі хрест високий, кров'ю обілляний».
Радянська влада арештовувала митця двічі та оголосила його діяльність такою, що є поза законом, оскільки Малевич малював Голодомор 1932-1933 років, зокрема картину, на якій зображені три людські фігури, у яких замість облич - серп, молот, хрест і труна.
Помер він у Ленінградському ОГПУ. Його закатували у 56 років. Нині у музеї Амстердама зберігається чи не найбільша колекція робіт Малевича, придбані у спадкоємця архітектора Гуго Гарінга, котрий вивіз ці полотна з нацистської Німеччини.
Раніше ми розповідали про українського художника, на честь якого перейменували вулицю у Львові, Іллю Ріпина.
Коментарі