Наталія Кобринська: засновниця першого українського руху за права жінок

ІА Дивись.Інфо розповідає про життя та діяльність громадської діячки, письменниці та зачинательки українського жіночого руху.

Виховувалася в родині українських інтелігентів

Наталія Кобринська народилася 8 червня 1855 року в селі Белелуя, що на Івано-Франківщині. Батько письменниці був Іван Озаркевич – відомий греко-католицький священник та політичний діяч в Галичині. Матір Теофілія Окуневська також брала участь в громадській діяльності та займалася творчістю. 

Крім того, її дідусь активно популяризував твори українських письменників в театральних постановках. Таким чином, ще з дитинства Наталія Кобринська перебувала в середовищі, де обговорювали важливі суспільні теми та цінували культуру.

Освіту Наталія Кобринська отримала в колі родини. Спочатку її навчали приватні вчителі, а згодом батько долучився до освітнього процесу доньки.

Письменниця володіла кількома іноземними мовами, гарно малювала та грала на фортепіано. Крім того, вона читала багато книг (філософських та економічних праць, літературних творів, публіцистики) та була в курсі подій, які відбувалися в європейському суспільстві.

У цей час громадську діячку особливо зацікавила тема прав жінок. Наталія Кобринська  розуміла, що тогочасне становище жінки в суспільстві потребує негайних змін. 

Заснувала «Товариство руських жінок»

8 грудня 1884 році Наталія Кобринська разом з Людмилою Драгомановою та Ганною Павлик організували в Івано-Франківську «Товариство руських женщин». Пізніше назву замінили на «Товариство руських жінок», а потім – «Союз українок». 

Тоді відбулися перші збори, на яких головою стала саме Наталія Кобринська. Створення «Товариства руських жінок» вважається початком українського жіночого руху. Громадська діячка так написала про основні цілі організації:

«Ми поклали собі метою впливати на розвій жіночого духа через літературу, бо вона була всебічним образом ясних і темних сторін суспільного ладу, його потреб і недостатків».

На зборах товариства обговорювали суспільні проблеми, з якими стикалися тогочасні жінки. Вони розвивали феміністичні ідеї, які тільки розпочали зароджуватися в Європі. 

Читайте також Олександр Архипенко: скульптор, який дав початок змінним білбордам

Випустила перший жіночий альманах

У 1887 році у Львові в друкарні Товариства імені Тараса Шевченка вийшов жіночий альманах «Перший вінок». Ініціаторами цього були Наталія Кобринська та Олена Пчілка. Підкреслимо, що перед виходом у світ альманаху Іван Франко критикував таку ідею, оскільки вважав, що доцільніше видати газету чи журнал. Однак письменниці вирішили довести свою справу до кінця.

Особливим моментом історії стало також те, що у створенні «Першого вінка» брали участь виключно жінки. У ньому надрукували тексти українських письменниць, а саме: Лесі Українки, Ольги Хоружинської, Ганни Барвінок, Анни Павлик, Дніпрової Чайки та інших.

В альманасі чи не вперше актуалізували проблему прав жінок. Передмову до нього написала сама Кобринська. Жіноча антологія творчості містила 464 сторінки і вийшла накладом у 400 примірників. 

На сторінках видання Наталія Кобринська порушила тему університетської освіти для жінок. Згодом громадська діячка реалізувала свої ідеї та створила відповідну петицію до Австрійського уряду, де запропонувала дозволити жінкам здобувати вищу освіту. Тоді під петицією підписалися чимало представників української інтелігенції.

Крім того, вона також підготувала три книги альманаху «Наша доля» та «Жіноча бібліотека». У них зібрала твори не тільки українських, але й іноземних авторок. Тут також порушували проблеми жіночого руху, освіти та створення дитячих садочків.

Виражала феміністичні ідеї у власних творах

У 1883 році Наталія Кобринська написала своє перше оповідання «Пані Шумінська». Пізніше вона перейменувала його на «Дух часу». Згодом авторка написала повість «Задля кусника хліба». У 1918 році вона видала збірку «Воєнні новели», де зобразила проблеми українського народу в часи Першої світової війни.

Крім того, письменниця виклала свої феміністичні ідеї в публіцистичних текстах:

•  «Про рух жіночий в новійших часах»;
•  «Про руське жіноцтво в Галичині в наших часах»; 
• «Замужня жінка середньої верстви»;
• «Про первісну ціль товариства руських жінок у Станіславові».

У своїх текстах Наталія Кобринська розвиває думку про те, що жінка не має економічно залежати від чоловіка, а повинна бути повністю самодостатньою особистістю в суспільстві. На той час такі ідеї були досить революційними та суперечливо сприймалися в суспільстві.

Діяльність Наталії Кобринської істотно вплинули на подальший розвиток українського жіночого руху. Зокрема ідеї фемінізму зображували в своїх творах Людмила Старицька-Черняхівська, Ольга Кобилянська та Леся Українка.

Померла Наталія Кобринська 22 січня 1922 році в Болехові. Причиною смерті стало захворювання тифом, яким вона заразилася по дорозі додому.

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.