Його ім'я внесене у Книгу рекордів Гіннеса: хто такий Микола Касьян

Микола Касьян був з роду костоправів

Микола Касьян закінчив Харківський медичний інститут. Так наполіг батько. Касьяни були з роду костоправів. Прадід помер у 105 років, а діда люди побили за гроші, що він пішов на той світ у 85. Тата Миколи Касьяна вісім разів судили за цілительство. Вивчали Касьяни будову людини за скелетами, які лежали на горищі. Туди, крім Миколи, ніхто з дітей не ліз – боялися.

Миколу демобілізували з армії інвалідом першої групи – мав каверзний туберкульоз легень. Місяцями лікувався в Алма-Аті, Москві. Збиралися видаляти верхівки обох легень. Але написала мати: «Робити операцію забороняю, а якщо не послухаєшся, так і знай – хоронити не буду!» І Касьян відмовився. Вилікувала його полтавська монашка травами, настояними на чистому спирті.

Лікував дружину Горбачова

Людська слава про молодого костоправа Касьяна ширилася світом. Але заважали йому працювати різні перевірки – лише у 1980-му в нього побувало 22 комісії з Києва та Москви! Коли чиновники пригрозили тюрмою, Касьян не витримав і пішов… вішатися. Але дорогою згадав пацієнтів – і послав куди подалі тих чиновників. Бо не раз повторював: «Щастя – коли людину до тебе приносять, а назад вона йде своїми ногами».

У Касьяна лікувалося чимало космонавтів, у яких в невагомості «сповзають» хребці. Закодував від куріння Павла Поповича: «В тебе замість мозку стане гівно». А скільки радянських знаменитостей відчуло на собі силу касьянівських рук!  Дочка Брежнєва Галина, перша жінка-космонавт Валентина Терешкова, артисти Софія Ротару, Юрій Нікулін та багато інших. До тодішньої Голови президії Верховної Ради УРСР Валентини Шевченко Касьяна викликали навіть до Києва в урядову клініку «Феофанія». За кілька днів народний цілитель поставив Шевченко на ноги – й отримав звання Заслуженого лікаря України.

А звання Народного лікаря костоправ отримав, коли за три дні вправив шийні хребці Раїсі Горбачовій – а вона ж лікувалася і в Союзі, і за кордоном! Пропонували Касьяну роботу і квартиру в центрі Москви, запрошували у Китай, Ізраїль, Італію, Чехію, Францію, США, та народний цілитель  вперся: «Москва з Парижем нам до сраки. Столиця наша – Кобеляки!»

«Йди на х...!» – крикнув. І неходяча пішла

Касьян казав: «Б’ють по спинах, б’ють по сраках – так лікують в Кобеляках». Руки Касьяна щодня піднімали  не менше 30 тонн і робили не менше 75 тисяч ударів. Приймав людей у своїй хаті в рідному містечку з… другої години ночі – пальці у цей час найбільш чутливі для діагностики.  Біля воріт стояла жива черга, в кімнату заходило двадцятеро людей, вже роздягнутих до пояса. А Касьян, як на конвеєрі, швидко обмацував спини, клав на тапчана, натискав де треба. Та своєрідною психотерапією вважав свої… непристойні жарти. Їх чуло і подружжя Забіцьких з Луцька.

Останній рік Микола Касьян сильно хворів, жалівся на серце, печінку, нирки, майже не ходив. У лікарню йти навідріз відмовлявся. Але ще сидячи приймав пацієнтів, а потім лише діток. Коли у нього стався перший серцевий напад, Касьян намалював схему, як має стояти… труна в Будинку культури в Кобеляках.

Серце великого українського лікаря зупинилося на 73 році життя у 2009-му. Коли помер народний цілитель, попрощатися приїхали тисячі простих людей. У траурній процесії не було «зіркових».