«Львів'янином залишусь до смерті»: роковини видатного фантаста Станіслава Лема

27 березня минає 18 років, як Станіслав Лем відійшов у вічність. ІА Дивись.info розповідає про непересічну особистість і його творчий внесок, який є дуже важливою сторінкою в історії для майбутніх поколінь.

Утрачена юність Лема

Майбутній фантаст народився у Львові 1921 року. Дослідники досі сперечаються із датою, адже здебільшого вважаться, що він з'явився на світ 12 вересня. Водночас за родинними переказами існує інше число, 13. Але батьки хлопця вирішили йому не псувати життя цією цифрою, яку в народі вважають проклятою, тому й записали днем раніше.

Батько Станіслава, Самуїл Лем, був військовим лікарем у австро-угорському військові, а матір, Сабіна, була із роду поляків єврейського походження. Батьки фантаста взяли шлюб у синагозі та левову частку життя присвячували єврейській громаді міста.

Більшість дядьків і тіток Станіслава Лема загинули під час Голокосту 1941-1942 роках.

Саме у Львові Станіслав Лем сформувався як особистість. Тут він відвідував гімназію (нинішній ліцей на вулиці Підвальній - ред.) згодом навчався у медичному інституті, який тільки-но відчинив свої двері для студентів. Таким чином він хотів наслідувати батька, обравши фах лікаря.

Та цим планам не судилось здійснитись. 1941 рік. Літо. Станіславові 20. Німецькі війська окуповують його рідне місто.

У ці часи Лев як блондин «арійського» вигляду міг у міру безпечно ходити по вулицях із фальшивими паперами, через що врятувався від загибелі й зумів врятувати своїх батьків.

Та впродовж свого життя він уникав розмов про цей період, зокрема про єврейське походження та мученицьку смерть більшості родичів у період Голокосту.

У декотрих автобіографічних текстах письменника можна дослідти, що його виховували на римо-католицький кшталт, а сам юнак лише під час Другої світової війни усвідомив, що є євреєм. У трилогії «Незагублений час» він писав, що коли запитували про життя в окупованому місті, то ухилявся він майбутніх розмов. Говорив, що за такі спогади розплачується безсонними ночами.

А сам твір, який присвячений подіям війни війни, згодом заборонив перевидавати.

Відродження життя

У липні 1945 року 24-річний Станіслав сів у потяг вигнанців і залишив Львів назавжди. Але рідне місто він не забув. І казав завжди «Я львів'янин і львів'янином залишуся до смерті».

У польському Кракові, де він опинився із родиною, чоловік вступив у Ягеллонський університет на медичний факультет. У студентські роки він багато писав і навіть видавав свої твори, та це спершу не була фантастика, завдяки якій він прославився у світі.

25-річний Станіслав друкував оповідання, а ще через два роки написав роман «Шпиталь Преображення», який згодом включив до трилогії «Незагублений час», значно «обтесавши» його під тиском тодішньої догматичної критики. Але і тут його чатувало розчарування. Видання побачило світ лише за сім років, 1955-го, коли змінилась політична ситуація в країні.

Схоже, невдачі із реалістичною прозою наштовхнули митця спробувати себе у фантастиці. У 30-річного письменника виходить книга «Астронавти», завдяки якій він здобуває успіх та має шалене натхнення не зупинятися. Так, з року у рік, друкують ще з десяток його творінь у стилі наукової фантастики.

«Його наукова фантастика —  це книжки, які знають у всьому світі, на них творені фільми. Ми раді, що власне у Львові та у Кракові перебував цей великий чоловік. Так він єднає два наші міста – Львів і Краків. Це приклад нашого звязку», — говорив депутат Краківської міської ради Славомір Пєтжик на відкритті пам'ятної таблиці Лему у Львові торік.

Активний популяризатор творчості фантаста й перекладач його текстів Андрій Павлишин пояснює, що Лем усе життя сповідував ідею протистояння авторитаризму, тоталітаризму, нацизму, фашизму, комунізму – усім тим системам, які перешкоджають людям вільно жити, висловлюватись і творити.

«Ми, історики, іноді б’ємось об віртуальну стіну, тому що будинки і мури не можуть говорити, а насправді могли б розповісти дуже багато цікавого. Цей будинок — на вулиці Лепкого, 4 — міг би багато розказати про Станіслава Лема. На початку 20-го століття, коли ця вулиця тільки будувалася, Леми спочатку придбали собі тут помешкання, а потім поступово викупили увесь будинок і використовували його як чиншову кам’яницю. Батько Станіслава Лема був відомим лікарем-отоларингологом, мав тут на другому поверсі свій кабінет, приймальню. А на третьому вони жили. В інших приміщеннях мешкали ті, хто винаймав у них квартиру, і це було додатком до родинного бюджету», — розповідає дослідник.

Часто можна почути, що саме Станіслав Лев передбачив розробку електронних- та аудіокниг, планшету, Інтернету, роботів-продавців, смартфонів та комп'ютерних ігор. Про це все він писав у своїх книгах.

Дослідники навіть нарікають його прогнозистом-пророком.

«Крім технічних передбачень, Лем також вірив у майбутнє людських взаємин. І я вірю, що ми разом з вами будемо й надалі їх розвивати», —  зазначила пані генеральний Консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвіч.

Вже влітку торік у Львові ознаменували громадський простір на перехресті вулиць Сахарова та Вітовського іменем Станіслава Лема.

Остання книга й подих

«Раса хижаків. Останні тексти», яку видали вже після смерті фантаста, стала збіркою публікацій, котрі наштовхували на різноманітні думки.

Редактор видавництва «Wydawnictwo Literackie» Томаш Фіалковський, де двічі на тиждень 2006 року друкували цей твір, у післямові так визначив жанр публікацій: «Ці статті не є політичною публіцистикою: це радше спроба діагностування стану світу у всій його складності, сплетіння різнорідних ниток, сусідство яких часто вражає, але завжди є вмотивованим».

Це прискіплива хроніка подій, написана людиною небайдужою, мудрою і досвідченою.

Лем помер 27 березня 2006 року на 85-му році життя через серцеву недостатність.

Неординарна, але вільна людина, казав про Станіслава Лема міський голова Львова Андрій Садовий: «Так само, як французи мають Жуля Верна, англійці мають Конан Дойля, ми маємо Лема...Твори, які він написав, запалили дуже багатьох людей науки, мистецтва, культури. Великі оплески Лему та людям, які його люблять та доторкаються до нього».

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.