Великдень 2024: Хресна хода, традиції та повір’я

У Страсну п'ятницю напередодні Великодня пройшла традиційна Хресна хода в Колізеї. Хресна дорога складається з 14 молитовних циклів (стацій), в кожному з яких згадується та чи інша мука Христа.

«У молитві з Ісусом на Хресній дорозі» – так звучить цьогоріч обрана Папою тема для роздумів, повідомляє Vatican News.

Під час кожного стояння хрест несли різні групи вірних, кожна з яких представляла різні форми життя Церкви. Серед них були: монахині, люди, що мають фінансові труднощі, сім’я, люди з інвалідністю, молитовна група, священники, жінки, які служать у сфері охорони здоров’я, мігранти, катехити, парафіяни, молодь, богопосвячені жінки, студенти університету та співробітники дієцезіального Карітасу.

Цьогорічні роздуми Хресної Дороги не містили прямих посилань на поточні події у світі, натомість були зосереджені на глибоких питаннях молитви, співчуття і прощення та завершувалися 14-ма закликами Пресвятого Імені Ісуса.

Папа Римський Франциск не зміг взяти участь у традиційній Хресній дорозі в п'ятницю напередодні Великодня. Натомість він спостерігав за богослужінням зі своєї резиденції у Домі Святої Марти. Лише за 5 хвилин до початку події, яку традиційно приймає римський Колізей, пресслужба Ватикану повідомила про те, що понтифік спостерігатиме за нею вдома.

Як пише Deutsche Welle, рішення було ухвалене в останню мить. Про це свідчить те, що для Франциска у Колізеї готували крісло та телеекран для більш зручного спостереження за служінням. Їх прибрали поспішно за декілька митей до початку церемонії. Ватикан пояснив відсутність 87-річного Папи бажанням зберегти здоров'я перед всенічним будінням у суботу та святковою месою у неділю.

Великдень: традиції та повір’я

За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:

а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла

Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.

б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем

У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино.

Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і скандалити.

в) Страсна п’ятниця – день розп’яття і смерті Ісуса

Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні, кажуть: «хто пісні у Страсну П’ятницю співає – на Великдень сльози проллє».

Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір’ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров’ю. У п’ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.

Воскресіння Христове

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку.

Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та ін. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.

Деякі люди здійснюють паломництво до знаменитих храмів України. Послухати святкову службу та освятити продукти можна у чудовій Свято-Успенській Почаївській лаврі, навідатися до Києво-Печерської лаври або ж відправитися до золотоверхого Чернігова і відвідати Спасо-Преображенський собор або стародавню Катерининську церкву.

Святкування тривають тиждень, який називається Світлою великодньою седмицею, а кожен із днів носить назву світлого – світлий понеділок, світлий вівторок і т.д.

Крашанки та паски

У кожного з нас Великдень асоціюється із сотнею свічок, пишно вбраними пасхальними кошиками, радісним співом і взаємними привітаннями. Зі світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл має бути багатим, з великою різноманітністю страв. Його головними атрибутами є улюблені з дитинства рум’яні паски з родзинками та писанки.

Яйце – символ чудесного воскресіння – завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають. Традиція розмальовувати яйця є практично в усіх народів.

Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоб захистити домівку від різних негараздів.

Обмін писанками міцно ввійшов до великодньої традиції. З цим символом пов’язане відоме повір’я. Так, Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів, і жінка обрала для подарунка куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне». Але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним. На це здивований імператор вигукнув: «Воістину воскрес!»

Цікаво, що найбільша писанка знаходиться в канадському містечку Вегревілль: 8 м завдовжки, 5 м завширшки, а важить близько 2 тонн. Збудоване це диво з уламків літаків. Створили писанку на згадку про перших українців, які приїхали на територію Канади багато років тому.

Святкова паска – символ присутності Бога в житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного. Щороку господині готують паску, яка є чи не найголовнішим атрибутом у великодньому кошику. Однак у кожної країни є свій аналог святкового хліба. Британці, наприклад, печуть великодній кекс.

Найстаріший святковий кекс, котрий зберігся до наших днів, був приготовлений ще у 1821 році Вільямом Скіннером. Цікаво, що за стільки часу він навіть не запліснявів і досі пахне як свіжий. На ньому все ще видно зображення хреста.

Якщо звернутися до древніх традицій, то шматком освяченої паски українці годували птахів, котрі сідали на вікно. Це був символ багатства та удачі.

Традиції та вірування

У багатьох куточках нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів.

У Західній Україні існує звичай обливання водою в перший понеділок після Великодня. Найчастіше в обливаннях брала участь молодь – хлопці та дівчата. З одного боку, цей звичай символізували весняне очищення, а з іншого – люди вірили, що вода додасть їм сил та здоров’я.

Якщо на обливаний понеділок дівчину не облили, це означало, що в селі її не шанують та не поважають. Натомість думали, що хлопець, який нікого не облив, точно цьогоріч не знайде собі дружину. В етнологічній літературі є згадки й про те, що дівчата у відповідь на обливання дарували хлопцям писанки, а ті хизувалися ними на все село: чим більше писанок у хлопця було на подвір’ї, то більше поваги він заслуговував. До речі, звичай святкувати обливаний понеділок існує ще в Польщі та Словаччині.

З Великоднем пов’язано й безліч вірувань. Вважається, на Пасху все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які цієї ночі світяться вогниками. На Великдень можна просити в Бога все. Так, люди похилого віку розчісувалися з думкою про внуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.

З нетерпінням чекали й першого удару дзвонів. Якщо при цьому перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина. Уставали до світанку, щоб не проспати щастя. А дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.

Однак існують і застереження:

· на Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя;

· освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним;

· гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога;

· не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса й апостолів, які весь тиждень ходять по землі в жебрацькому дранті.

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають до ранку. Закінчуються традиційним освяченням великодніх кошиків. Після церкви віряни повертаються додому, вмиваються і сідають за стіл.

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.

Нагадаємо, що парафії РКЦ у Львові оприлюднили розклад Великодніх Богослужінь.