Пані мер та сексизм у львівській політиці: чи буде гендерна рівність після виборів

Гендер і вибори

Насправді гендерні квоти, тобто присутність не менше 40% осіб однієї статі в складі місцевих рад, законодавчо були закріплені ще 2015 року. Тоді, щоправда, не було введено жодної відповідальності за порушення, тож квоти були по факту лише декларативними. В результаті це призвело до гендерного дисбалансу в обраних радах. Наразі Львівщина не може похвалитися тим, що жінки широко представлені у місцевій політиці.

Регіональний координатор громадянської мережі ОПОРА Тарас Радь пояснює, що одна з кращих ситуацій по регіону – у Львівській міській раді, але й там не набереться 30% депутаток. «У нас не було окремого дослідження про дотримання гендерної квоти після виборів 2015 року. Можу сказати загалом, що тенденція позитивна, але вона не відповідає вимогам закону про 30% квоти, - пояснює Тарас Радь. – У Львівській міській раді орієнтовно 26-27% депутаток, гірша ситуація у Львівській обласній раді, там орієнтовно до 17% жінок. У радах нижчого рівня буває краща ситуація, в селищних радах трапляється, що жінки могли представляти навіть половину складу ради, але не тому, що хтось виконував гендерну квоту, а тому, що на місцях жінки більш активні, аніж чоловіки».

На майбутніх виборах, що пройдуть 25 жовтня, не виконати таку вимогу закону буде просто неможливо. «Територіальна виборча комісія мала би не зареєструвати список, якщо там не виконана норма про 40% представництва осіб однієї статі, тобто 3 чоловіка і 2 жінки або 3 жінки і 2 чоловіка в кожній п’ятірці виборчого списку, - розповідає Тарас Радь. - Це тепер імперативна норма, бо в 2015 році не було механізму реагування на порушення, не було покарання. Фактично, це було побажання. Цього разу норма зобов’язує, відповідно, комісія перевищить повноваження, якщо вона зареєструє список, у якому не було дотримано цієї норми. Можна будо оскаржувати у судовому порядку та скасовувати рішення про реєстрацію такого партійного списку, тобто правовий механізм існує, як реагувати на таку ситуацію».

Пані мер

Наразі у Львові вже відомо про принаймні двох майбутніх кандидаток на посаду голови Львівської ОТГ: про своє балотування вже заявили колишня народна депутатка Оксана Юринець та депутатка ЛМР Юлія Гвоздович. Щоправда, обидві вже відчули на собі, хоч і поодинокі, випади сексизму. Наприклад, одне із видань проілюструвало інформаційне повідомлення про заяву Оксани Юринець щодо кандидування на мера Львова фотографією, де політикиня підфарбовує губи, а з партійного ролика Юлії Гвоздович про кандидування зробили coub під музику, що створює атмосферу наївності.

Деякі львівські медіа доволі часто дозволяють собі сексизм, зокрема й щодо політикинь. Наприклад, у дослідженні регіональних видань, що проводив Інститут масової інформації цього літа, йдеться про системні прояви сексизму на сторінках окремих місцевих видань. «Близько 70% усіх матеріалів з мовою ворожнечі стосувалися жінок», - зазначено в аналітичному матеріалі. Експерти ІМІ додають, що помітили багато прикладів об’єктивації жінок та наголошують, що чимало прикладів сексизму стосувалися саме жінок у політиці, коли медіа використовують щодо них недоречну зневажливу лексику та знецінення. «Через провокативні заголовки та цитування коментарів користувачів соцмереж формується уявлення про несерйозність жінок у політиці. Крім того, складається враження, що для жінки-депутатки головне – зовнішній вигляд та коректний дрескод, а не законодавчі ініціативи. Медіа часом зосереджуються більше на невдалих фото, дорогому одязі, спілкуванні з колегами-чоловіками, ніж на діяльності політикинь», - резюмували в ІМІ.

Регіональна представниця ІМІ Марина Довженко коментує: «Деякі медіа вдаються до сексизму, пишучи і про політикинь. Але це залежить від загального рівня медій і того, наскільки вони взагалі чутливі до гендерної тематики. Із того, що я зауважувала вже, найчастіше зневажливо про жінок, в тому числі і про жінок у політиці, пишуть «Вголос» і «Варіанти». Прогнозую, що під час  виборчої  кампанії такі тенденції будуть посилюватися».

Наразі спостерігачі за виборами не мають достеменних даних по Львівщині, чи посилиться тенденція сексизму щодо політикинь чи кандидаток через активну виборчу кампанію. «Щодо сексизму –то у мене немає об’єктивних даних, аби зробити висновок, чи є сексистські прояви, бо щодо цього аспекту ОПОРА досліджень не проводила», - пояснює Тарас Радь, регіональний представник мережі ОПОРА.

Чи вирівняють квоти ситуацію

За останні роки в Україні, зокрема на Львівщині, жінки дійсно стали активніше цікавитися участю в політиці. Флагманом змін тут можна вважати Верховну Раду. У нинішньому парламенті близько 21% жінок. Для порівняння: у попередньому було 12,5%, а в обраному 2012 року - 9% жінок. Перше скликання взагалі складалося майже із самих чоловіків, адже депутаток було лише 3,5%. Місцева політика на Львівщині не відстає. Детальніше про те, як децентралізація вплинула на гендерний баланс у місцевій владі, ми вже писали тут.

Читайте також: Лідерки: як львів’янкирозбивають «скляну стелю» (фото)

Нинішні вибори, за словами експертів, мають так само принести позитивні зміни та зменшити дисбаланс. «Це дії, коли вирівнюються диспропорції, які існують об’єктивно, - пояснює Тарас Радь. - До гендерної квоти немає однозначного ставлення. Хтось каже, що це позитивна практика на певний перехідний період, щоб зламати певну традицію, що політика, нібито, справа чоловіків. Інші вважають, що це не зовсім хороша практика, бо наче породжує практику неякісного добору кадрів, аби виконати цю норму. Але тут питання не в законі, а в тому, як партії реалізовують цю вимогу. Бо є достатньо політикинь, які насправді готові й розуміють свої обов’язки та права, але частина партій все ж зробить це лише для виконання норми».

Є підстави вважати, що сукупність таких факторів як гендерні квоти, децентралізація та загалом збільшення активності жінок в Україні дозволять нашому суспільству серйозний крок у бік подолання гендерної нерівності та досягненню гендерного балансу на рівнях прийняття рішень.

Валерія ПЕЧЕНИК

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews