дивись.info

Народовладдя чи узурпація: Чи може Львів знову залишитися без Статуту

Народовладдя чи узурпація: Чи може Львів знову залишитися без Статуту

Цього тижня депутати Львівської міської ради затвердили Статут територіальної громади Львова.

За це проголосували 46 міських обранців. Міський голова Андрій Садовий, не приховуючи радості, одразу ж після голосування підписав ухвалу. Урочистий момент псували хіба обурені вигуки активістів, які хотіли пояснити депутатам, чому, на їхню думку, Статут в такій редакції приймати не можна. Втім, слова невдоволеним не надали, пославшись на недотримання процедури реєстрації для виступу на сесії.

Активісти кажуть, що тепер так буде завжди і готуються оскаржити Статут у суді, як це вже було раніше. Натомість розробники Статуту переконують – це прогресивний документ і великий крок вперед для усього міста.

Що у новому статуті?

Статут Львова є основним документом міста, в якому описані повноваження органів влади, права і обов’язки мешканців міста та способи їх долучення до управління містом. Він має вищу юридичну силу з-поміж всіх інших актів, виданих ЛМР, міським головою чи іншими органами і посадовими особами міста.

У новому Статуті прописаний порядок подачі електронних петицій, колективних звернень, місцевих ініціатив та інших звернень, на які ЛМР обов’язково має дати відповідь, порядок проведення громадських слухань, які до цього регулювалися  тимчасовим положенням, а також консультацій з громадськістю. Також  передбачено, що у випадку прийняття статуту, стратегії розвитку міста, затвердженні бюджетної резолюції, бюджету розвитку, прийнятті регуляторних актів та вирішення питання про встановлення у місті екологічно небезпечних об’єктів, проведення консультацій з громадськістю є обов’язковими.

Міський голова щороку до 30 квітня під час відкритої зустрічі має звітувати перед львів’янами про виконання бюджету, стратегії розвитку міста, розповідати про плани на наступний рік та відповідати на питання мешканців міста. А до 31 березня кожного року мають пройти аналогічні звіти виконавчих органів міськради, комунальних підприємств та депутатів ЛМР.

Також новим статутом передбачено створення наглядових рад комунальних підприємств, до яких можуть входити мешканці міста.

У новому Статуті також прописали своєрідний кодекс етичної поведінки депутатів. Їм рекомендовано утримуватися від заяв та вчинків, що можуть компрометувати Львів чи Україну, від публічних образ, від поширення недостовірної інформації, блокування роботи міськради, а також від подарунків чи гонорарів за виконання своїх повноважень. У випадку порушення етики депутата можуть позбавити права виступати впродовж п’яти засідань міськради. Цікаво також, що покарання за порушення депутатом етики можуть застосувати і на прохання не менше 75 мешканців Львова. Для цього їм потрібно буде звернутися із письмовою заявою до депутатської комісії законності та депутатської діяльності.

При цьому з нового Статуту зникла згадка про Рудно, Брюховичі та Винники, які, згідно з чинним до цього статутом зразка 2002 року підпорядковувалися трьом районам міста.

 

Чи прислухалися до громади?

Робота над Статутом тривала близько 2 років. Його розробляла робоча група з 19 осіб – депутати, чиновники, юристи.

«Ми намагались прописати механізми забезпечення відкритості у діяльності органів місцевого самоврядування; передбачили інформацію, яка підлягає оприлюдненню, створення електронного реєстру нерухомого майна. Важливе значення має розділ про права і обов’язки членів територіальної громади. Раніше цього у статуті не було. Крім того, у проекті прописані механізми звітування органів місцевого самоврядування перед громадою», – розповіла доцент кафедри конституційного права ЛНУ ім. І. Франка, кандидат юридичних наук Олена Бориславська.

Натомість депутати поцікавилися чи відбувалися громадські слухання, які, як відомо, намагалися провести двічі. На що отримали відповідь керівника «Секретаріату ради» Юрія  Лукашевського, що це не є обов’язковою процедурою. За словами однієї з розробниць проекту, депутатки Юлії Гвоздович, робоча група отримала понад 50 пропозицій, які максимально були враховані. «Ми працювали максимально публічно і жодних процедур не було порушено», – заявила вона.

Втім частина активістів з такими твердженнями не погодилася і вимагала надати слово Олесі Дацко. Проте у списку громадян, які  зареєструвалися на виступ, зачитаний міським  головою Андрієм Садовим Олесі Дацко не було. Роздрук з інтернет –сторінки, який  підтверджував реєстрацію до уваги не взяли.

 

Своє обурення активісти змогли висловити лише журналістам.

«Я записалася на виступ електронним зверненням згідно встановленої форми. Тут діє цензура. Це вже не вперше тих, кого не потрібно, на сесію не пускають. На сайті висить два проекти статуту і за який проголосували депутати ніхто не знає. Це чергове шахрайство і маніпуляція, яка тут присутня в усьому. Вони маніпулють термінами, формами. Ці два  проекти статуту дуже істотно різняться між собою. Робоча група є технічним органом, вона має тільки створити проект документу, потім він виноситься на громадські слухання і тоді подаються пропозиції. Робоча група не є органом місцевого самоврядування, який  уповноважений розглядати пропозиції, які подали громадяни. Це має бути чіткий орган,   який має нести відповідальність, якщо він не врахував. Я отримала відповідь від пана Забарила (секретар міської ради, Ред.), що частина моїх пропозицій врахована  – яких, хто їх враховував, де протокол? Ніхто не знає»,  – заявила Олеся Дацько.

На її думку робоча група працювала кулуарно. «Я дізнавалася про засідання випадково. Шість чи сім разів я туди прийшла – кворум був лише раз. Тобто, хто формував текст статуту взагалі невідомо. Це кулуарний документ написаний потрібними меру людьми. Найгірше з того що я бачу – в порядок проведення громадських слухань внесли норму, що під час слухань містобудівної документації не передбачене голосування, а форма участі мешканців у вигляді подання пропозицій. Це в День місцевого самоврядування треба було так згвалтувати місцеве самоврядування. Перед сесією мною було написано заяву про намір вчинення злочину. Злочин вчинений – йду писати заяву. Це  особиста відповідальність мера», – заявила активістка.

«Це узурпація влади. Я потрапила на сесію через 102 – викликала  поліцією. У травні я безперешкодно виступала з трибуни Верховної ради, я безперешкодно відвідувала комітети, а тут як мене як члена територіальної громади, як громадського діяча не впускають. У своєму рідному Львові я мушу через поліцію заходити в сесійну залу, щоб почути важливе питання, яке стосується статуту територіальної громади. Пан Садовий взяв нас себе дуже важку ношу, позбавляючи громадськість бути на таких важливих засіданнях, при прийнятті документу,  яким прописують як нам жити», – додала громадська діячка Світлана Мартин.

Активісти нагадують, що вже оскаржували в суді Статут прийнятий у 2010 році і виграли процес. “Нам не вперше вигравати суд у мерії”, – кажуть вони.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама