Чорний день в історії Львова: 82 роки тому нацисти розстріляли пів сотні професорів

1IMG_7230
 Пам’ятник ученим, розстріляних нацистами 1941 року у Львові. Фото: львівська міська рада

82 роки тому нацисти на Вулецьких пагорбах у Львові розстріляли близько пів сотні професорів та членів їхніх сімей.

ІА Дивись.info згадує про цю сторінку в історії.

У ніч проти 4 липня 1941 року окремі відділи групи спеціального призначення «Галичина» при Поліції Безпеки та Служби Безпеки під командуванням бригаденфюрера СС др. Карла Ебергарда Шьонарта арештували 21 професора вищих навчальних закладів Львова, а також їх рідних, осіб, що перебували в помешканнях на момент арешту, слуг – всього 52 особи.

Арешти проводили окремі групи, до складу яких входили 5-6 осіб. Їх очолювали офіцери за попередніми списками, які були сформовані.

Арешти розпочались з 20:00 години третього липня. І тривали до першої ночі наступного дня. Затримували професорів вищих шкіл Львова, але більшість були академіками Медичного інституту та Львівської Політехніки.

Окрім цього, під час арешту забирали усіх чоловіків, які вже були повнолітніми. За історичними свідченнями, заручниками ставали й гості та навіть слуги господарів.

Допити проводили у стінах Львівської політехніки на вулиці Боя Желенського, 5, у так званій Бурсі Абрагамовичів, куди привезли чверть сотні професорів навчальних закладів.

Близько четвертої вдосвіта арештованих вивели на узгір'я Вулецьких пагорбів, де вже була зазделегідь викопана яма.

Послідовно, групами по четверо чоловік підводили до неї та розстрілювати. Єдиним з-поміж арештованих професорів, кому вдалося уникнути розстрілу був професор Францішек Юзеф Штефан Гроєр — лікар-педіатр, педагог, професор університету імені Яна Казимира у Львові, директор Інституту Матері та Дитини у Варшаві. 

Францішек Юзеф Штефан Гроєр

Через два роки, у листопаді 1943-го, могилу з останками розстріляних розрили. Останки тіл ексгумували та спалили в таборі у Лисиницькому лісі (в Кривчицях), що в Личаківському районі.

Кого убили нацисти?

  • Антонія Цєшинського — лікар-дантист, професор, один з піонерів світової стоматології;
  • Яна Ґрека — лікар-терапевт, спеціаліст у сфері внутрішніх захворювань, професор Університету імені Яна Казимира. Професор, спеціаліст у сфері внутрішніх захворювань.
  • Станіслава Прогульського — лікар-педіатр, педагог, професор кафедри педіатрії медичного факультету Університету імені Яна Казимира.
  • Станіслава Мончевського — лікар-гінеколог, доцент кафедри акушерства та гінекології Львівського університету імені Яна Казимира.
  • Казімежа Ветуляні — інженер, теоретик будівельної справи, професор.
  • Казимира Бартеля педагог, професор архітектури у Львівській політехніці, політичний діяч.
  • Влодзімежа Стожека — математик, один з представників т. зв. Львівської математичної школи, професор університету ім. Яна Казимира у Львові.
  • Едварда Гамерського — польський лікар-ветеринар, професор Ветеринарної академії у Львові.
  • Антонія Ломніцького — математик, проректор Львівської Політехніки, представник т. зв. "Львівської математичної школи".
  • Романа Віткевича – інженер-механік, педагог, професор Львівської політехніки.
  • Єжи Гжендзєльського — польський лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові.
  • Влодзімежа Серадського – Лікар, спеціаліст у галузі судової медицини, професор Львівського університету.
  • Генрика Гіляровича — польський хірург, піонер анестезіології, професор університету ім. Яна Казимира у Львові.
  • Владислава Добжанецького – педіатр, піонер польської пластичної хірургії, професор.
  • Адама Соловія – акушер-гінеколог, професор університету імені Яна Казимира у Львові.
  • Францішека Ґроєра – лікар-педіатр, педагог, професор університету ім. Яна Казимира у Львові, директор Інституту Матері та Дитини у Варшаві.
  • Тадеуша Островського – лікар-хірург, педагог, альпініст.
  • Влодзімєжа Круковського – видатний електротехнік та спеціаліст у галузі електрометрії, педагог, професор політехніки, діяч СЕП (Спілки Електротехніків Польських).
  • Романа Льоншана де Бер'є – правник-цивіліст, член Кодифікаційної комісії ІІ Речі Посполитої, ректор університету ім. Яна Казимира у Львові.
  • Каспера Вайґель – вчений-геодезист і фотограммерист, професор, ректор Львівської Політехніки.
  • Станіслава Пілятика – хімік, завідувач кафедри технології нафти та природнього газу Львівської Політехніки.
  • Тадеуша Бой-Желенського – Польський письменник, літературний і театральний критик, сатирик, публіцист, перекладач з французької, полеміст і памфлетист.
  • Вітольда Новіцького – Лікар, педагог, професор, завідувач кафедри патологічної анатомії (1919-41), декан медичного факультету (1923-1924, 1939).

4 липня 2011 року, в 70-у річницю трагедії, за ініціативою міських голів Львова та Вроцлава, у Львові відкрили пам`ятник убитим львівським професорам. 

Пам’ятник – це своєрідна арка, що складається із 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність світу. Монумент розташований на Вулецьких пагорбах у Парку студентів НУ «Львівська політехніка».

Читайте також: Як у Львові 1941 року проголосили Акт відновлення Української Держави

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: