Як у Львові майже століття тому заснували найбільшу політичну партію
Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) вважається найбільшою українською політичною партією XX століття. Його заснували рівно 98 років тому у Львові.
Про це день в історії розповідає ІА Дивись.info.
12 липня 1925 рік. Українську Трудову партію, яку нарікали найсильнішою галицькою партією в Українській Національній Раді і Генеральному Секретаріаті та до якої належав президент ЗУНР Євген Петрушевич, об'єднують ще із двома — Національної роботи та волинської національної групи Української Парламентарної Репрезентації. Так і виникає УНДО.
Демократія та антикомунізм
Партію спершу очолив Дмитро Левицький — громадсько-політичний діяч та правник, а посаду генерального секретаря обійняв Володимир Целевич — політик та авокат.
Другий з'їзд УНДО відбувся у листопаді наступного року, тож 1926 року ухвалили програму партії, що чимось нагадувала документ колишньої Національно-Демократичної.
Програма базувалась на ідеології соборності й державності, демократії та антикомунізмові. На міжнародній арені УНДО вело боротьбу проти леґалізації чужого панування, а у варшавському сеймі й сенаті — за виконання Польщею її міжнародних і конституційних зобов'язань.
Найвищим органом УНДО був Народний З'їзд, котрий відбувався що два роки. Його обирав Центральний (Народний) Комітет, до якого входив 41 член.
Поміж цим, на місцях діяли повітові народні з'їзди, які обирали повітові народні комітети. У більших містах — окремі міські організації, а у селах — мужі довір'я.
УНДО вважалось широким національним рухом, а не сучасною організацією. Тут не було точного реєстру членів, не здійснювали жодних внесків (за винятком Львова - ред.). Утім тут панувала виразна партійна дисципліна та взаємна лояльність між проводом та низовими діячами.
Провідна політична сила
Партія опанувала центральні освітні та господарські установи, за які відповідала перед народом через демократичний устрій, як-от:
- «Просвіта», яка виникла ще 1868 року у Львові,
- Ревізійний Союз Українських Кооператив (провідна установа організаційно-ідейного об'єднання західно-української кооперації у Галичині, згодом на українських землях під Польщею з осідком у Львові),
- Центросоюз (торговельна централя для української кооперації в Галичині),
- «Дністер» (український кооперативний банк з обмеженою порукою у Львові).
Під впливом УНДО була також найсильніша преса з щоденником «Діло» на чолі; офіціозом партії був тижневик «Свобода». УНДО гуртувало майже 3/4 громадського активу Галичини.
У другій половині 1920-х воно поширило свій вплив і на Волинь, але згодом, під польським тиском, його втратило.
Через кілька років УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40 усіх українців) і 9 до сенату (на 11).
Гостру кризу в партії спричинили недотримання польським урядом взятих зобов'язань, а також посилення тиску на українців. Через це Левицький зрікся головування. Натомість посаду очільника УНДО обійняв Василь Мудрий — політик та журналіст.
Тим часом створилася внутрішня опозиція, яка гуртувалася біля «Діла»: Дмитро Левицький, Кость Левицький, Іван Кедрин-Рудницький, Степан Баран та інші, й опозиція нової жіночої організації «Дружина княгині Ольги», з Міленою Рудницькою на чолі.
Вас може зацікавити: Декомунізація Львова: найбільша жіноча організація в Україні, на честь якої перейменували вулицю
З московсько-радянською окупацією у вересні 1939 року західноукраїнських земель УНДО майже перестало існувати: 25 вересня у Львові керівництво офіційно припинило діяльність партії, перед тим подібні рішення ухвалили політичні проводи Української соціал-демократичної партії й Української соціалістично-радикальної партії.
Наприкінці вересня — на початку жовтня 1940 в Західній Україні радянські оперативно-чекістські групи заарештували лідерів УНДО, колишніх послів до польського сейму, сенаторів, зокрема Дмитра та Костя Левицьких.
Вас може зацікавити:
Коментарі