На Львівщині рекомендують перейменувати Червоноград на Кристинопіль

Про це повідомив учасник робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, депутат облради Захар Миляник.

Щодо Червонограда, фахівці інституту зазначають, що «історична назва міста – Кристинопіль. До складу СРСР воно увійшло 15 лютого 1951 року на підставі радянсько-польської міжурядової угоди, внаслідок чого Польща отримала Устрики Долішні. У тому ж 1951 році місто перейменовано на Червоноград. За часів СРСР розвивався як шахтарське місто з розвіданими покладами кам’яного вугілля».

“Рекомендація переназвати місто від Інституту національної памʼяті означає, що, згідно з законом про деколонізацію, який набув чинності 27 липня 2023 року, впродовж шести місяців влада міста має оголосили громадські слухання та вибрати одну із запропонованих жителями назв. Назва «Червоноград» на обговорення більше не виноситься. Якщо цього не зроблять до кінця січня, відповідним розпорядженням переназвати місто може голова громади, а з квітня 2024 року – начальник обласної військової адміністрації”, – йдеться у дописі.

Що передувало

Раніше Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендувала розглянути перейменування міста Червноград, селища міського типу Красне та ще 22 села у Львівській області. Було зазначено, що назви цих населених пунктів не відповідають нормам української мови або стосуються російської імперської політики.

Як вказано у додатку до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови за 22 червня, 14 сіл на Львівщині пропонують перейменувати через невідповідність правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови, зокрема:

• Кізʼя на Кіззя (Бродівська громада);
• Чішки на Чишки (Буська громада);
• Іорданівка на Йорданівка (Шегинівська громада);
• Орихівчик на Оріхівчик (Підкамінська громада);
• Листв’яний на Листяне/Листвяне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Миколаївська громада);
• Красічин на Красичин (Камʼянка-Бузька громада);
• Гончари на Гончарі (Давидівська громада);
• Горішній на Горішнє/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Давидівська громада);
• Бистрий на Бистре/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Трускавецька громада);
• Курний на Курне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Перемишлянська громада);
• Малий на Мале/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Рава-Руська громада);
• Смоляний на Смоляне/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Моршинська громада);
• Пісоцький на Пісоцьке/ або обґрунтувати доцільність збереження чинної назви (Яворівська громада);
• Підгородне на Підгороднє (Золочівська громада).

Назви сіл та міст, які стосуються російської імперської політики:

• Червоне – запропонувати нову назву (Золочівська громада);
• Переможне – запропонувати нову назву (Комарнівська громада);
• місто Червоноград – запропонувати нову назву.

Назви сіл та міст, які можуть стосуватися російської імперської політики:

• Красне – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Козівська громада);
• смт Красне – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Красненська громада);
• Заводське – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Буська громада);
• Трудове – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Миколаївська громада);
• Трудолюбівка – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Сокальська громада);
• Красносільці – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Поморянська громада);
• Красниця – обґрунтувати доцільність наявної або запропонувати нову назву (Бісковицька громада).